WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Розвиток кісток таза, вікові, статеві та індивідуальні особливості їх - Реферат

Розвиток кісток таза, вікові, статеві та індивідуальні особливості їх - Реферат


Реферат
на тему:
Розвиток кісток таза, вікові, статеві та індивідуальні особливості їх
Окостеніння тазової кістки починається на 2-4-му місяці ембріонального розвитку, коли виникає перший центр окостеніння в хрящовій тканині майбутньої клубової кістки. На 3-4-му місяці з'являється кісткова тканина в хрящі сідничної кістки, а на 5-му місяці - в лобковій кістці. У перші роки життя більша частина тазової кістки побудована ще з хрящової тканини. Крім вищезгаданих первинних центрів окостеніння в різні роки життя формуються вторинні центри біля краю клубової кістки, в сідничному горбі, сідничній ості тощо. Окостеніння тазової кістки завершується у 20-25 років.
У немовлят таз має округлу форму, що нагадує таз тварин. Мис у них майже зовсім не розвинений, а тазова поверхня крижової кістки пряма. У людей похилого віку нахил крил клубових кісток збільшується внаслідок деякого опущення внутрішніх органів, а кістки таза стають більш тонкими. Іноді клубова ямка клубової кістки має один або кілька отворів. Зустрічаються випадки, коли в місцях прикріплення зв'язок та м'язів до тазової кістки розвиваються відростки різної довжини.
Суглоби пояса нижньої кінцівки (articulationes cinguli memb-ri inferioris). Крижово-клубовий суглоб (articulatio sacroiliaca) утворений вушкоподібними суглобовими поверхнями крижової та клубової кісток. Добре виражена суглобова капсула підкріплюється черевними та спинними крижова-клубовими зв'язками, а також міжкістковими крижово-клубовими зв'язками. Суглоб відносять до плоских суглобів, в яких можливі незначні рухи, головним чином амортизуючого характеру.
Лобкове зрощення (symphysis pubica) утворюється поверхнями зрощення лобкових кісток і розміщеним між ними волокнисто-хрящовим міжлобковим диском. Воно фіксується двома зв'язками. Зверху розміщена верхня лобкова зв'язка, а знизу - дугоподібна лобкова зв'язка. Рухи в лобковому зрощенні незначні і мають практичне значення лише у жінок при пологах (розширення тазового кільця).
Затульна перетинка (membrana obturatoria). Натягнена по краю однойменного отвору. Перетинка разом з однойменною борозною лобкової кістки утворює у верхньобічній частині затульний канал (canalis obturatorius), через який проходять судини і нерв.
Крижову кістку з тазовою кісткою з'єднують крижово-гербова та крижово-остьова зв'язки. Крижово-горбова зв'язка розміщена між внутрішньою поверхнею сідничного горба та зовнішнім краєм крижової кістки. Крижово-остьова зв'язка натягнена між сідничною остю і зовнішнім краєм крижової кістки. Ці зв'язки разом з великою та малою сідничними вирізками обмежують великий і малий сідничні отвори, крізь які проходять судини, нерви та м'язи (Рис. 1).
Скелет та суглоби вільної нижньої кінцівки (sceletonet arti-culationes membri inferioris liberi).
Скелет вільної нижньої кінцівки складається із стегнової, великогомілкової і малогомілкової кісток, наколінка, кісток заплес-на, плесна та пальців.
Стегнова кістка (femur) найдовша і наймасивніша трубчаста кістка людини (Рис. 2). На кістці розрізняють тіло та два кінці (епіфізи). На верхньому кінці кістки є значних розмірів куляста головка (caput ossis femoris), на якій трохи нижче від середини розміщується маленьке заглиблення - ямка головки стегнової кістки, де прикріплюється зв'язка головки стегна (ligamentum capitis femoris). Нижче головки знаходиться довга, майже циліндричної форми шийка стегнової кістки (collum ossis femoris), що утворює з віссю стегнової кістки кут, який у чоловіків майже тупий, а у жінок наближається до прямого. В тому місці, де шийка з'єднується з тілом, на задній поверхні кістки є два горби: зовнішній, або великий, вертлюг (trochanter major), загнутий присередньо та назад, на внутрішній поверхні якого є глибока вертлюжна ямка, а також внутрішній, або малий, вертлюг (trochanter minor), розміщений нижче великого і обернений присередньо. На передній поверхні кістки між вертлюгами проходить міжвертлюжна лінія, а по задній поверхні - міжвертлюжний гребінь. До вертлюгів, міжвертлюжних ліній та гребеня прикріплюються м'язи.
Тіло стегнової кістки (corpus ossis femoris) майже циліндричної форми, на задній поверхні має шорстку лінію (Hnea aspera), на якій розрізняють присередню і бічну губи, що донизу розходяться і обмежують трикутної форми підколінну поверхню (fades popHtea). В тілі стегнової кістки розміщується велика кістково-мозкова порожнина, де міститься спочатку червоний, а потім жовтий кістковий мозок.
Нижній кінець кістки сплющений в передньозадньому напрямі, потовщений і закінчується присереднім та бічним виростками (condylus medialis et lateralis). Між ними на задній поверхні кістки є глибока міжвиросткова ямка, над якою проходить міжвиросткова лінія, що відділяє міжвиросткову ямку від підколінної поверхні.
Рис. 1. Зв'язки та суглоби таза:
1 - міжхребцевий отвір; 2 - міжостьова зв'язка; 3 - надостьова зв'язка; 4 - крижовий канал; 5 - крижово-остьова зв'язка; 6 - крижово-горбова зв'язка; 7 - великий сідничний отвір; 8 - малий сідничний отвір; 9 - затульна перетинка; 10 - міжлобковий диск; 11 - крижово-клубковий суглоб; 12 - мис; 13 - міжхребцеві диски. Рис. 2. Стегнова кістка:
а - вигляд спереду: 1 - великий вертлюг; 2 - шийка стегнової кістки; 3 - головка стегнової кістки; 4 - межвертлюжна лінія; 5 - малий вертлюг; 6 - присередній надвиросток; 7 - наколінкова поверхня; 8 - бічний надвиросток; 9 - тіло стегнової кістки; б - вигляд ззаду: 1 - головка стегнової кістки; 2 - шийка стегнової кістки; 3 - вертлюжна ямка; 4 - великий вертлюг; 5 - міжвертлюжний гребінь; в - сіднична горбистість; 7 - тіло стегнової кістки; 8 - міжвиросткова ямка; 9 - бічний виросток; 10 - присередній виросток; 11 - шорстка лінія; 12 - гребінна лінія; 13 - малий вертлюг.
Щоб відрізнити праву стегнову кістку від лівої, треба пам'ятати, що її головка обернена догори та присередньо, вертлюги назад, а присередній виросток більший, ніж бічний.
Кульшовий суглоб (articulatio coxae) утворюється головкою стегнової кістки та кульшовою западиною тазової кістки (Рис. 3). Відповідності суглобових поверхонь сприяє товста хрящова кульшова губа (labrum acetabulare), яка прикріплюється по краю кульшової западини.
Суглобова капсула прикріплюється таким чином, що головка і майже вся шийка стегнової кістки знаходяться в порожнині суглоба.
Кульшовий суглоб фіксується зв'язками, які поділяються на внутрішньокапсулярні та позакапсулярні. До перших відносять дві зв'язки: поперечну зв'язку кульшової западини та зв'язку головки стегна. Поперечна зв'язка кульшової западини натягнена над кульшовою вирізкою. Зв'язка головки стегна розміщена між краями кульшової вирізки головки стегнової кістки. В її товщі проходять судини, які живлять головку стегнової кістки.
До позакапсулярних зв'язок належать клубово-стегнова, сіднично-стегнова, лобково-стегнова,
Loading...

 
 

Цікаве