WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Розвиток кісток вільної нижньої кінцівки. Розвиток кісток заплесна, плесна і пальців. Вікові, статеві та індивідуальні особливості скелета вільної ниж - Реферат

Розвиток кісток вільної нижньої кінцівки. Розвиток кісток заплесна, плесна і пальців. Вікові, статеві та індивідуальні особливості скелета вільної ниж - Реферат

слізної кістки з'єднується з краєм лобового відростка верхньої щелепи; задній край - з очноямковою пластинкою решітчастої кістки; верхній - з краєм очноямкової частини лобової кістки, а нижній - з краєм очноямкової поверхні верхньої щелепи.
Носова кістка (os nasale) - невелика, чотирикутної форми, трохи вигнута наперед пластинка, яка з'єднується з присереднім краєм другої носової кістки і утворює спинку носа. Вгорі вони з'єднані з лобовою кісткою, а з боків - з лобовими відростками верхньої щелепи. Нижні краї кісток беруть участь в утворенні грушоподібного отвору (apertura piriformis).
Кістки лиця (ossa faciei) представлені парними кістками (верхньою щелепою, піднебінною та виличною), а також непарною - нижньою щелепою. Крім того, за традицією разом з кістками лиця описують непарну під'язикову кістку.
Верхня щелепа (maxilla) - масивна кістка, з'єднана з усіма кістками лиця та деякими кістками черепа (Рис. 7). Вона бере участь в утворенні очної ямки, носової та ротової порожнин. У верхній щелепі розрізняють тіло та чотири відростки (лобовий, виличний, піднебінний і комірковий), які відходять у різні боки.
Тіло кістки (corpus maxillae) має чотири поверхні: очноямкову, передню, підвискову та носову. Всередині тіла знаходиться при-носова верхньощелепна пазуха (sinus maxillaris), стінки якої вистелені слизовою оболонкою. Через верхньощелепний розтвір пазуха з'єднується з середнім носовим ходом.
Очноямкова поверхня тіла верхньої щелепи утворює дно орбіти. На ній є підочноямкова борозна, яка переходить у підочноямковий канал, що відкривається на передній поверхні тіла підочноямковим отвором (foramen infraorbitale). Під цим отвором, через який проходять судини та нерв, є невелика собача ямка (fossa canina), на дні якої починається однойменний м'яз. Трохи нижче від ямки є виступи зубних комірок, в яких залягають корені зубів.
Рис. 7. Права верхня щелепа:
а - вигляд зовні: 1 - лобовий відросток; 2 - передній слізний гребінь; 3 - слізна борозна: 4 - підочноямковий край; 5 - підочноямковий отвір; 6 - носова вирізка; 7 - собача ямка; 8 - передня носова ость; У - коміркові випини; 10 - коміркова дуга; 11 - верхньощелепний горб; 12 - підочноямкова борозна; 13 - виличний відросток; 14 - очноямкова поверхня; 6 - вигляд зсередини: 1 - лобовий відросток; 2 - слізний край; 3 - слізна борозна; 4 - верхньощелепна пазуха; 5, 7 - піднебінний відросток; 6 - комірковий відросток; 8 - різцевий канал.
Латеральніше і трохи назад від передньої поверхні знаходиться підвискова поверхня, на якій розміщений верхньощелепний горб і е коміркові отвори та канали.
Передня поверхня продовжується у носову поверхню тіла верхньої щелепи, що бере участь в утворенні бічної стінки носової порожнини. На ній є верхньощелепний розтвір (hiatus maxillaris), який сполучає носову порожнину з верхньощелепною пазухою. Біля основи лобового відростка спускається глибока слізна борозна, яка бере участь в утворенні носослізного каналу.
Лобовий відросток (processus frontalis) верхньої щелепи напрямлений догори, доходить до лобової кістки і бере участь в утворенні присередньої стінки орбіти та грушоподібного отвору носа.
Виличний відросток (processus zygomaticus) - широкий та короткий, з'єднується з однойменною кісткою.
Піднебінний відросток (processus palatinus) має вигляд товстої, короткої пластинки, яка відходить присередньо; з'єднуючись з однойменним відростком другої верхньощелепної кістки, утворює більшу частину кісткового піднебіння. Між обома піднебінними відростками, близько від їх переднього краю, знаходиться різцевий отвір, що веде до різцевого канали.
Комірковий відросток (processus alveolaris) відходить від нижнього краю тіла кістки вниз у формі дуги, напрямленої опуклістю вперед та назовні. Нижня поверхня цієї коміркової дуги (arcus alveolaris) має 8-9 зубних комірок, відділених одна від одної міжкомірковими перегородками.
З іншими кістками черепа верхня щелепа з'єднується такими швами: з однойменною кісткою - міжщелепним; із слізною - слізно-щелепним; з лобовою - щелепно-лобовим; а також з виличною, клиноподібною, піднебінною, носовою та решітчастою кістками.
Піднебінна кістка (os palatinum) розміщена назад від верхньої щелепи і разом з нею бере участь в утворенні носової та ротової порожнин.
У кістці розрізняють перпендикулярну та горизонтальну пластинки. Горизонтальні пластинки піднебінних кісток, з'єднуючись між собою, формують задню частину серединного піднебінного шва, а з'єднуючись з піднебінними відростками верхньої щелепи - поперечний піднебінний шов. На горизонтальній пластинці розрізняють носову та піднебінну поверхні. Перша з них гладенька, а друга шорстка.
Перпендикулярна, або прямовисна, пластинка відходить від горизонтальної під прямим кутом угору і з'єднується з клиноподібною кісткою та верхньою щелепою.
На обох пластинках піднебінної кістки є кілька відростків, гребенів, отворів та борозен.
Вилична кістка (os zygomaticum) парна, за формою нагадує чотирикутник, на бічній поверхні якого знаходиться підвищення. Кістка заповнює простір між виличними відростками верхньої щелепи, лобової та вискової кісток і разом з останньою утворює виличну дугу. Крім бічної поверхні в кістці розрізняють також заглиблену вискову та вгнуту очноямкову поверхні. На кожній з поверхонь знаходиться отвір, крізь який проходять судини та нерви. Кістка укріплює лицевий скелет та має велике значення у формуванні типу лиця.
Нижня щелепа (mandibula) - непарна кістка, форма якої нагадує підкову (Рис. 8). В ній розрізняють тіло та дві гілки.
У тілі нижньої щелепи (corpus mandibulae) виділяють основу нижньої щелепи (basis mandibulae) та коміркову частину (pars alveo-laris).
Посередині основи, на зовнішній поверхні нижньої щелепи, розташована підборідна горбистість. Трохи вище і назад від горбистос-ті є два або більше підборідних отворів (foramen mentale), крізь які проходять однойменні судини та нерви. Посередині внутрішньої поверхні тіла нижньої щелепи знаходиться виступ - підборідна ость, до якої прикріплюються м'язи язика. Трохи нижче та лате-ральніше від неї розміщена двочеревцева ямка, де починається переднє черевце двочеревцевого м'яза. На бічних частинах внутрішньої поверхні тіла нижньої щелепи проходить щелепна-під'язикова лінія, від якої починається однойменний м'яз.
Рис. 8. Нижня щелепа:
a - вигляд зовні та спереду: 1 - головка нижньої щелепи, 2 - вінцевий відросток; 3- вирізка нижньої щелепи; 4 - отвір нижньої щелепи; 5 - підборідна горбистість; 6 - підборідний отвір; 7 - тіло нижньої щелепи; 8 - канал нижньої щелепи; 9 - кут нижньої щелепи; 10 - горбистість жувального м'яза; 11 - гілка нижньої щелепи; б -
Loading...

 
 

Цікаве