WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Органи чуттів. Органи зору, нюху і смаку - Реферат

Органи чуттів. Органи зору, нюху і смаку - Реферат

що пов'язано з заломною його здатністю, а це сприяє тому, що зображення предмета (близько або далеко розміщеного) падає точно на сітківку. Це явище називається акомодацією.
Склисте тіло (corpus vitreum) - це безструктурна, прозора, драглиста маса, яка виповнює більшу частину порожнини очного яблука.
Рис. 1. Очне яблуко (напівсхематично, горизонтальний розріз):
З - зорова вісь; 2 - зовнішня вісь очного яблука; 3 - рогівка; 4 - кришталик; 5 - передня камера очного яблука; 6 - задня камера очного яблука; 7 - війковий поясок; 5 - війкове тіло; 9 - склисте тіло; 10 - центральна ямка плями; 11 - диск зорового нерва; 12 - центральна артерія і вена сітківки; 13 - зоровий нерв; 14 - зорова частина сітківки; 15 -- склера; 16 - власне судинна оболонка; 17 - екватор очного яблука; 18 - війковий м'яз. Рис. 2. Повіки та утвори кон'юнктиви:
1 - півмісяцева складка кон'юнктиви; 2 - слізне озеро; 3 - присередній кут ока: 4 - слізне м'ясце; 5 - слізна крапка; 6 - кон'юнктива; 7 - нижня повіка; S - вії нижньої повіки; 9 - склепіння кон'юнктиви нижнє; !0 - кон'юнктива очного яблука; 11 - бічний кут ока; 12 - верхня повіка.
Передня камера очного яблука (camera anterior bulbi) міститься між рогівкою та передньою поверхнею райдужки і має форму сегмента кулі.
Задня камера очного яблука (camera posterior bulbi) знаходиться позаду райдужки і спереду кришталика та війкового тіла.
Як передня, так і задня камери очного яблука сполучаються між собою і наповнені прозорою рідиною - водянистою вологою.
До додаткових органів ока (organa oculi accessoria) належать повіки, сполучна оболонка, слізний апарат та м'язи очного яблука.
Повіки (palpebrae) - це шкірні складки (верхня та нижня), які при змиканні повністю прикривають очне яблуко (Рис. 2). Передня поверхня повік вкрита тонкою шкірою, яка легко збирається в складки. Задня поверхня повік вистелена сполучною оболонкою, або кон'юнктивою.
У товщі повік закладені хрящі, м'язи та залози.
Повіки дозують силу світлового подразнення, захищають око від висихання та перешкоджають потраплянню в око дрібних пилових частинок.
Сполучна оболонка (tunica conjunctiva), або кон'юнктива, має рожевий колір і будовою подібна до слизової оболонки. Вона покриває задню поверхню повік та передню поверхню очного яблука, за винятком рогівки. Місце переходу сполучної оболонки з повік на очне яблуко називають склепінням (верхнім та нижнім).
Слізний апарат (apparatus lacrimalis) складається з слізної залози та системи шляхів, що проводять слізну рідину (Рис. 3).
Слізна залоза (glandula lacrimalis) розміщена у верхньозовніш-ньому куті орбіти. Залоза має невеликі розміри і складається з кількох складних альвеолярно-трубчастих серозних залоз, за будовою подібних до серозних залоз порожнини рота.
Сльоза, або слізна рідина, виводиться із залози 5-12 протоками у верхнє склепіння. Звідси вона, омиваючи очне яблуко, надходить до присереднього нижнього кута ока, де розміщене слізне озеро. З цього місця через слізні крапки (верхню і нижню) вона переходить у верхній та нижній канальці, які, зливаючись, утворюють слізний мішок. Нижній кінець слізного мішка переходить у носо-слізну протоку, яка відкривається у нижній хід носа.
М'язи очного яблука забезпечують рухливість очного яблука. Розрізняють чотири прямих, два косих м'язи та м'яз - підіймач верхньої повіки. Більшість м'язів починаються біля очного краю зорового каналу і прикріплюються до склери, наперед від екватора очного яблука. Винятком є лише нижній косий м'яз, який починається від передньої частини нижньої поверхні орбіти.
Бічний та присередній прямі м'язи (musculi recti lateralis et me-dialis) обертають очне яблуко навколо вертикальної осі.
Верхній та нижній прямі м'язи (musculi recti superior et inferior) повертають очне яблуко навколо фронтальної осі.
Верхній та нижній косі м'язи (musculi obliqui superior et inferior) обертають очне яблуко переважно навколо сагітальної осі.
М'яз - піднімач верхньої повіки (musculus levator palpebrae superioris) починається біля очного краю зорового каналу і прикріплюється до верхнього краю хряща верхньої повіки.
Усі м'язи очного яблука іннервуються гілками окорухового нерва, за винятком бічного прямого м'яза, який іннервується відвідним нервом, та верхнього косого м'яза, іннервованого гілками блокового нерва.
Кровопостачання очного яблука та додаткових органів ока здійснюється гілками очної артерії (гілки внутрішньої сонної артерії), а венозна кров відтікає головним чином у лицеву вену.
Рис. 3. Слізний апарат (напівсхематично):
1 - слізна залоза; 2 - верхній повіковий хрящ; 3 - слізні крапки; 4 - слізні каналь-ці; 5 - слізний мішок; 6 - носослізна протока.
Рис. 4. Зовнішнє, середнє та внутрішнє вухо:
1 - молоточок; 2 - ковадло; 3 - стремено; 4 - канали кісткові гтівколові; 5 - перед-двер'я; 6 - завитка; 7 - барабанна порожнина; 8 - частина кам'яниста; 9 - перетинка барабанна; 10 - м'яз, що напружує барабанну перетинку; 11 - труба слухова; 12 - хрящ труби слухової; 13 o- отвір глотковий труби слухової; 14 -o шилоподібний відросток; 15 - привушна залоза; 16 - хрящ слухового проходу; 17 - вушна раковина; 18 - прохід слуховий зовнішній.
Орган нюху
У вищих хребетних тварин та людини існують високоспеціалізовані нюхові нейросенсорні клітини, що сприймають подразнення від різних пахучих речовин. Вони розміщені в нюховій ділянці елизової оболонки носа, що вистеляє поверхню верхньої носової раковини, верхнього носового ходу та верхньої частини носової нпрегородки. Аксони (нюхові нервові волокна) нейросенсорних клітин проходять крізь отвори решітчастої пластинки і закінчуються в нюхових цибулинах, що розміщені на нижніх поверхнях півкуль великого мозку. В нюхових цибулинах знаходяться тіла інших нейронів, відростки яких формують нюховий шлях і закінчуються в нюховому трикутнику, передній пронизаній речовині, прозорій перегородці та закрутці морського коника, де розміщується кірковий кінець нюхового аналізатора. Вважають, що орган нюху (organum olfactus) людини може сприймати близько шести первинних простих запахів та багато мішаних.
З органом нюху онтогенетичне зв'язаний парний лемешево-носовий орган (organum vomeronasale), що розміщується під слизовою оболонкою біля носової перегородки. У людини він знаходиться у рудиментарномустані.
Орган смаку
Рецепторами органа смаку (organum gustus) людини є смакові бруньки, які знаходяться в язикових сосочках. Найбільша части на їх (вважають, що у людини близько 2000 смакових бруньок) розміщується в слизовій оболонці валикоподібних сосочків, є вони також у грибоподібних і листоподібних сосочках, м'якому піднебінні та слизовій оболонці надгортанника. Смакові нервові волокна що починаються від смакових бруньок, закінчуються в колінцевому вузлі проміжного нерва, а також у нижніх вузлах язикоглоткового і блукаючого нервів, де знаходяться тіла перших нейронів смакового шляху. Другі нейрони цього шляху розміщуються у ядрі одинокого шляху, що знаходиться у довгастому мозку, а треті -в закрутці морського коника поряд з кірковим кінцем нюхового аналізатора.
Список використаної літератури
1. Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Навч. посібник. - 2-ге вид., - К.: Вища шк., 1992.
2. Свиридов О.І. "Анатомія людини" - Київ, Вища школа, 2001.
3. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. - К., 1985.
4. Р.Д.Синельников "Атлас анатомии человека" том III "Учение о нервной системе, органах чувств и органах внутренней секреции" издательство "Медицина". - М., 1968 год.
Loading...

 
 

Цікаве