WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Нервова система. Центральна нервова система (пошукова робота) - Реферат

Нервова система. Центральна нервова система (пошукова робота) - Реферат

півкуль. Це має величезне значення, оскільки іззовні півкулі вкриті тонким шаром сірої речовини, що утворює кору великого мозку, (cortex cerebri). Товщина кори коливається від 2 до 4 мм, а кількість нейроцитів досягає 14 млрд.
Рис. 150. Верхньобічна поверхня головного мозку:
1 - центральна борозна; 2 - бічна борозна; 3 - передцентральна борозна; 4 - верхня лобова борозна; 5 - нижня лобова борозна; 6 - зацентральна борозна; 7 - внутрішньо-тім'яна борозна; 8 - верхня вискова борозна; 9 - нижня вискова борозна; 10 - міст; 11 - довгастий мозок; 12 - мозочок. Рис. 151. Присередня поверхня півкулі головного мозку.
1 - лобова частина; 2 - прозора перегородка; 3 - мозолисте тіло; 4 - поясна закрутка; 5 - потилична частка; 6 - порожнина четвертого шлуночка; 7 - мозочок; 8 - довгастий мозок; 9 - ніжка великого мозку; 10 - гіпофіз.
Мікроскопічне кора побудована з шести шарів різних за формою та функцією нейроцитів (уперше цей факт відзначив у 1874 р. професор Київського університету В. О. Бец). Вивчаючи півкулі великого мозку, розглядають їх нейроцитоархітектоніку - будову та взаємовідношення тіл нейроцитів; мієлоархітектоніку - будову та взаємовідношення нервових волокон; гліоархітектоніку - будову та взаємовідношення гліоцитів між собою та нейроцитами, а також ангіоархітектоніку кори - розміщення між її структурами кровоносних судин.
Кора півкуль великого мозку в основному складається з шести шарів, або пластинок клітин, які відрізняються одна від одної головним чином за формою. Зовнішній шар кори утворюють горизонтальні нейроцити, відростки яких переплітаються між собою. Цей шар називають молекулярною пластинкою. Другий шар клітин, або зовнішня зерниста пластинка - це два типи клітин: зернисті та малі пірамідальні нейроцити. Основну масу клітин цього шару складають зернисті нейроцити, що за формою нагадують зернятка (звідси і назва цього шару). Третій шар клітин, або пірамідальна пластинка,- це великі, середні та малі пірамідальні нейроцити. Четвертий шар, або внутрішня зерниста пластинка, складається з малих зернистих та зірчастих нейроцитів. П'ятий шар, абоган-гліонарна пластинка, побудований з гігантопі рамі дальних нейроцитів (клітини Беца). І нарешті, багатоформна пластинка, що межує з білою речовиною півкуль, до складу якої входять багатоформні, трикутні та веретеноподібні нейроцити.
Співвідношення товщини шарів кори, структура і функція її клітин у різних людей мають індивідуальні особливості.
Під сірою речовиною кори півкуль великого мозку розміщується біла речовина, що складається з волокон, які йдуть у різних напрямах. Так, деякі волокна зв'язують між собою клітини однієї півкулі, а інші зв'язують півкулі між собою або з іншими структурами центральної нервової системи.
Детальне вивчення нейроцитоархітектоніки та мієлоархітектоніки кори показало, що її різні ділянки мають неоднакове функціональне значення і виконують певні специфічні функції. У зв'язку з цим кору півкуль великого мозку поділяють на окремі зони, або поля. Різні дослідники налічують неоднакову кількість таких полів.
Зараз існує поділ кори більш ніж на 200 специфічних зон. Видатний вітчизняний учений-фізіолог І. П. Павлов назвав ці зони аналізаторами, або, точніше, мозковими кінцями аналізаторів зовнішніх та внутрішніх подразнень. До найважливіших аналізаторів відносять руховий, слуховий, зоровий, нюховий та деякі інші.
Нюховий мозок. До складу нюхового мозку (rhinencephalon) відносять нюхову цибулину, нюховий шлях, нюховий трикутник, передню пронизану речовину та деякі інші структури.
Вважають, що складові частини нюхового мозку виконують функції нюхового аналізатора, а також синтезують деякі емоційні реакції, зокрема реакції уродженої поведінки -- захисні, статеві тощо.
Мозолисте тіло (corpus callosum) побудоване з волокон, що з'єднують однакові ділянки кори різних півкуль великого мозку. В ньому розрізняють передню частину, що загинається вниз, або коліно мозолистого тіла, середню найтоншу частину, або валик, та потовщену задню частину, або подушку мозолистого тіла. Ці частини можна побачити, якщо зробити поздовжній розріз між півкулями великого мозку. Пучки волокон мозолистого тіла продовжуються в півкулі великого мозку, дугоподібно зігнуті і утворюють променистість мозолистого тіла.
Склепіння. Під мозолистим тілом міститься склепіння (fornix), що складається з тіла, розміщеного в середній частині склепіння, а також стовпців та ніжок. Стовпці відходять від тіла склепіння вперед та вниз, а ніжки - назад та вниз. Між ніжками склепіння та подушкою мозолистого тіла є волокна, які утворюють спайку склепіння.
Базальні ядра. Між білою речовиною півкуль лежать скупчення сірої речовини, які називають базальними ядрами (nuclei basales), або ядрами основи. Вони тісно пов'язані з проміжним мозком і становлять смугасте тіло, огорожу та мигдалеподібне тіло.
Смугасте тіло (corpus striatum) під час ембріогенезу становить одну сіру масу, яка потім поділяється на хвостате та сочевицеподібне ядра. Хвостате ядро лежить вище та більш присередньо, ніж сочевицеподібне, і бере участь в утворенні стінок бічного шлуночка. Його передня частина потовщена, це - головка, середня, дещо зігнута частина - тіло, що переходить у хвіст ядра.
Між хвостатим та сочевицеподібним ядрами є прошарок білої речовини, який називають внутрішньою капсулою. Вона складається з передньої та задньої ніжок і коліна. Це одна з важливих частин мозку, оскільки крізь неї проходять волокна від кори до різних утворів нервової системи. Тут проходять кірково-спинномозкові, кірково-червоноядерні, кірково-зоровогорбові та інші волокна.
Сочевицеподібне ядро на фронтальному розрізі нагадує клин, верхівка якого обернена присередньо, а основа - вбік. На цьому ж розрізі видно, що ядро присередньою і бічною мозковими пластинками поділене на частини, які мають назви лушпини та блідої кулі.
Порівняльно-анатомічними та ембріологічними дослідженнями доведено, що бліда куля філогенетичне є більш давнім утвором, ніж лушпина і хвостате ядро. У зв'язку з цими особливостями бліду
кулю виділяють в окрему морфологічну одиницю, а хвостате та сочевицеподібне ядра об'єднують у стріопалідарну систему. Вважають, що вона регулює теплообмін та обмін вуглеводів.
Огорожа (claustrum) - пластинка сірої речовини, що розміщується біля острівкової частки та лушпини і відділяється від них зовнішньою та внутрішньою капсулами.
Мигдалеподібне тіло (corpus amygdaloideum) розміщується між білою речовиною вискової частки. Вважають, що воно є підкірковим нюховим
Loading...

 
 

Цікаве