WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Нервова система. Центральна нервова система (пошукова робота) - Реферат

Нервова система. Центральна нервова система (пошукова робота) - Реферат

покришко-спинномозкового та покришко-бульбарного шляхів підходять до ядер довгастого і спинного мозку і здійснюють орієнтовні звукові рефлекси - рухи тулуба і голови у напрямі звуку.
Проміжний мозок. Спереду від середнього мозку розташований проміжний мозок (diencephajon), структури якого виникають з другого мозкового пухиря і утворюють кінцевий відділ мозкового стовбура. Залежно від структури та функції проміжний мозок поділяють на епіталамус, задній таламус, метаталамус, передній таламус та гіпоталамус. Порожниною проміжного мозку є третій шлуночок.
До гіпоталамуса (hypothalamus), або підзоровогорбової ділянки, відносять передзорове поле, зорове перехрестя, зоровий шлях, сосочкові тіла, сірий горб, лійку та нейрогіпофіз.
Зорове перехрестя (chiasma opticum) складається із волокон зорових нервів і має вигляд чотирикутної пластинки, її задні кути продовжуються в зорові шляхи (tracti optici), що огинають ніжки мозку, і закінчуються в бічних колінчастих тілах, подушці та верхньому горбику покришки середнього мозку. Всі ці структури відносять до підкоркових зорових центрів.
Сосочкові тіла (corpora mamillaria) розміщені позаду від сірого горба між ніжками мозку. Усередині цих тіл лежать скупчення сірої речовини - присередні та бічні ядра сосочкових тіл. Відростки клітин, що входять до складу їх, формують сосочкозоровогорбовий і сосочкопокривний пучки.
Сірий горб (tuber cinereum) лежить між зоровим перехрестям та сосочковими тілами. Це утвір сірого кольору, верхівка якого поступово потоншується і переходить у лійки (infundibulum) до якої прикріплюється гіпофіз. Основа лійки бере участь у формуванні дна третього шлуночка.
Сіра речовинапідзоровогорбової ділянки утворює близько тридцяти ядер, які відносять до підкіркових центрів, що регулюють діяльність автономної нервової системи, безпроточних залоз, обмін речовин та виконують деякі інші функції.
Найважливіші функціональні структури проміжного мозку входять до складу спинного зорового горба (thalamus dorsalis). Він складається з двох утворів майже яйцеподібної форми, їхня верхня поверхня опукла, присередня - рівна, а бічні та нижні зливаються з речовиною півкуль великого мозку. Ці утвори раніше називали горбами. У передній частині верхньої поверхні горба знаходиться передній горбок зорового горба, а задній потовщений кінець зорового горба називають подушкою. Зовнішній край верхньої поверхні стикається із смугастим тілом. Присередня поверхня горба утворює бічну стінку третього шлуночка. На її межі з верхньою поверхнею проходить мозкова смуга, що продовжується в трикутник повідця, який відносять до структур надзоровогорбової ділянки.
Вивчення мікроскопічної будови спинного зорового горба показує, що його сіра речовина концентрується в передніх, присередніх та бічних ядрах. Доведено, що спинний зоровий горб є колектором чутливих шляхів, по яких у кору півкуль великого мозку надходять імпульси від різних рецепторів.
Метаталамус (metathalamus), або зазоровогорбова ділянка, складається з присереднього та бічного колінчастих тіл. Присереднє колінчасте тіло розташоване між верхнім горбком покришки середнього мозку і подушкою. Вважають, що це тіло є підкірковим центром слухового шляху. Бічне колінчасте тіло менше за розмірами, ніж присереднє, розміщується під подушкою. Відомо, що воно виконує функцію підкіркового центру зорового шляху.
Епіталамус (epithalamus), або надзоровогорбова ділянка, складається з повідців, спайки повідців та шишкоподібного тіла. Посередині спайки повідців знаходиться яйцеподібної форми шишкоподібне тіло завбільшки з горошину.
Шишкоподібне тіло та гіпофіз відносять до залоз внутрішньої секреції, тому їх і описано в цьому розділі.
Третій шлуночок (ventriculus tertius) є залишком другого мозкового пухиря і порожниною проміжного мозку. Він має вигляд вертикальної щілини, що знаходиться між присередніми поверхнями спинних зорових горбів, і з'єднується ззаду із водопроводом мозку, а спереду - з бічними шлуночками. Нижня стінка шлуночка утворена, як уже зазначалося основою сірого горба, зоровим перехрестям, передніми частинами ніжок мозку та задньою пронизаною речовиною. Верхня стінка шлуночка утворена судинною основою, що прикріплюється до мозкової смужки спинного зорового горба. Передня стінка третього шлуночка утворена тонкою кінцевою пластинкою та стовпцями склепіння, а задня - задньою мозковою спайкою та спайкою повідців.
Закінчуючи вивчення структур стовбура мозку, необхідно розглянути ще одну, а саме: сітчастий утвір, або ретикулярну формацію (formatio reticularis). Це сукупність клітин та волокон з численними зв'язками між клітинами. Сітчастий утвір простягається від довгастого до проміжного мозку, хоча деякі дослідники вважають, що в спинному мозку також є утвори, які можна віднести до ретикулярної формації. Функція сітчастого утвору остаточно не з'ясована. Вважають, що тут знаходяться центри, які контролюють діяльність серцево-судинної та дихальної систем, а також активують функції великого мозку.
Кінцевий мозок. До структур кінцевого мозку (telencephalon), що розвиваються із стінок першого мозкового пухиря, відносять великий мозок (cerebrum), до складу якого входять півкулі великого мозку, мозолисте тіло, склепіння, нюховий мозок та бічні шлуночки.
Кінцевий мозок за будовою та функцією є найскладнішою частиною центральної нервової системи. В ньому сконцентровані центри, що здійснюють вищу нервову діяльність і керують різними відділами стовбура мозку та спинного мозку. Цей факт підтверджують порівняльно-анатомічні дослідження, які довели, що в процесі еволюції хребетних тварин та людини їхній кінцевий мозок весь час удосконалюється як морфологічно, так і функціонально.
На кожній з півкуль великого мозку (hernispherium cerebralis) розрізняють верхній, присередній та бічні краї, які відмежовують верхньобічну, присередню та нижню поверхні (рис. 150, 151). Між півкулями розміщується поздовжня щілина великого мозку, а між півкулями великого мозку та мозочком - поперечна щілина. Верх ньобічна поверхня півкуль опукла і обернена до внутрішньої поверхні склепіння черепа, нижня поверхня кожної півкулі прилягає до внутрішньої поверхні передньої і середньої черепних ямок та до намету мозочка, а присередні поверхні - одна до одної.
Поверхні півкуль великого мозку поділяються борознами (sul-сіcerebri) різної глибини та довжини на закрутки та частки великого мозку. Кожна з півкуль складається з лобової, тім'яної, вискової, потиличної та острівкової часток. Усі ці нерівності значно збільшують загальну поверхню
Loading...

 
 

Цікаве