WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гельмінтози - загроза генофонду України - Реферат

Гельмінтози - загроза генофонду України - Реферат

лугу. Мазок переносять на предметне скло і вивчають під мікроскопом.
Лікування. Оскільки тривалість життя гостриків в організмі становить 20 - 30 діб, то у разі дотримання правил особистої гігієни через 4 - 5 тижнів настає самовиліковування.
Трихоцефальоз спричинюється волосоголовцем, який паразитує у товстій кишці, часто в ілеоцекальній ділянці. Яйця, виділені з фекаліями хворого, дозрівають у зовнішньому середовищі протягом 20 - 45 діб. Зараження відбувається у разі заковтування яєць паразита з овочами, фруктами, водою. Хворі скаржаться на загальну слабкість, нудоту, слиновиділення, біль у ділянці живота. Часом хвороба можепротікати безсимптомно. Продукти виділення волосоголовця зумовлюють інтоксикацію і сенсибілізацію організму. У деяких випадках виникають головний біль, запаморочення, безсоння. Діагноз підтверджується наявністю в калі яєць волосоголовця.
Профілактика та лікування. З метою профілактики трихоцефальозу необхідно дотримуватись правил особистої гігієни, а також гігієни вживання їжі. Овочі та фрукти перед вживанням необхідно добре мити і обробляти окропом із оцтом.
Теніоз спричинює бичачий або свинячий ціп'як. Довжина бичачого ціп'яка досягає 8- 10 м. Він має головку з чотирма присосками і понад 100 члениками. Зараження відбувається у разі вживання сирого або недовареного м'яса великої рогатої худоби. Довжина свинячого ціп'яка становить 2 м. Зараження відбувається у разі вживання сирого несоленого свинячого м'яса, фаршу або сала.
Симптоми. Хворі на теніоз скаржаться на біль у животі, порушення апетиту (підвищення або відсутність), нудоту, запори, які чергуються з проносами. Часом захворювання протікає без-симптомно. Діагноз підтверджується у разі виявлення в калі члеників глистів, кількість яких збільшується після введення проносного. Личинки паразита проникають у систему кровообігу й осідають в органах і тканинах. У разі локалізації цистецерка в мозку можуть розвинутися тяжкі захворювання (епілепсія, параліч).
Профілактика та лікування. Профілактика захворювання зводиться до заборони вживання недовареного м'яса. Необхідно звернути увагу на відповідний ветеринарно-санітарний контроль за м'ясом великої рогатої худоби і свиней.
Теніоз лікують екстрактом з кореневища чоловічої папороті, але слід пам'ятати, що застосування препарату протипоказане у разі недостатності кровообігу, гепатиту, виразкової хвороби.
За 2 доби до лікування екстрактом з кореневища папороті призначають дієту, збіднену жирами. Напередодні увечері замість вечері випивають склянку солодкого чаю і приймають сольове проносне. Ранком після клізми натще протягом 30 хв. приймають екстракт папороті в желатинових капсулах, запиваючи водою. Через 1 год. знову приймають сольове проносне, а через 3 год. ставлять клізму. Якщо гельмінт вийшов без головки, клізму роблять ще раз.
Фасціольоз викликають сисуни - фасціола - печінковий сисун оселяється у печінці, у жовчному міхурі; ланцетоподібні черви: легеневий (в органах дихання) та кров'яний сисун передаються від тварин (риб, молюсків, котів, собак, худоби). Характерною і особливо небезпечною є проміжна форма фасціоли інвазійної. Для неї характерна вільноживуча проміжна стадія - мірацидія, яка дуже схожа на війчастих червів. Фасціоли живляться клітинами крові - еритроцитами, лейкоцитами; епітелієм жовчних протоків, чим травмують оточуючі тканини, що викликає циротичні явища в печінці та алергію.
Опісторхоз. Причиною цього захворювання є споживання сирої риби. Проміжний хазяїн - молюск бітинія. Значення має кількість паразитів у печінці. Відомі випадки, коли у печінці хворого було виявлено до 25 тис. і більше таких сисунів. Скупчення паразитів викликає цироз печінки і призводить до смерті.
Шистосомоз спричиняють паразити - шистосоми, які мешкають у кровоносних і лімфатичних судинах. Інвазійними є церкарії - активні плаваючі личинки, які швидко проникають у тіло людини з водою при купанні, при споживанні сирої води, навіть одяг не перешкоджає проникненню в організм остаточного хазяїна.
Деякі види шистосом уражають урогеніталії, великі вени черевної порожнини й органів сечостатевої системи. Найчастіше ця хвороба зустрічається в Африці, Австралії, Ірані. Цікаво, що об-вапновані яйця шистосом виявлені в єгипетських муміях, що свідчить про значну давнину їх паразитування в організмі людини. Виявити це захворювання можна тільки завдяки лабораторному обстеженню.
Основні правила профілактики:
а) не споживати сиру воду з водойм;
б) ретельно мити овочі;
в) не купувати печінку тварин на стихійних ринках;
г) дотримуватися режиму приготування м'яса, печінки;
д) часто і ретельно мити руки з милом;
ж) користуватися своїм посудом і білизною.
ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ
До важливих умов лікування хворих із захворюваннями травного тракту належать організація режиму дієтичного харчування і старанний догляд за порожниною рота.
Бажано стежити, щоб хворий полоскав рот після кожного приймання їжі. Якщо він не може зробити цього самостійно, слід обробити порожнину рота дезинфікуючим розчином (слабим розчином марганцевокислого калію).
Хворих, яким призначено суворий постільний режим, годують з ложки, невеликими порціями, трохи піднявши голову або головний кінець ліжка. Шию і груди прикривають серветкою. Рідку їжу можна давати з напувальника.
Добре знаючи симптоми захворювань органів травлення, слід уважно стежити за хворими, у яких можуть виникнути ті чи інші ускладнення. Зокрема, якщо у хворого з виразкою шлунка раптово починається блювання (блювота кольору кавової гущі) або випорожнення набувають дьогтеподібного вигляду, що свідчить про одне з найчастіших ускладнень - шлункову кровотечу. Слід терміново повідомити лікаря і до його приходу підняти головний кінець ліжка, не дозволяти хворому рухатись і розмовляти. На епігастральну ділянку потрібно покласти міхур з льодом і не відходити від хворого доти, доки йому не стане краще. Тяжкохворих необхідно часто підмивати, стежити за чистотою постільної і натільної білизни.
?
Список літератури
1. Слюсарев А. О., Жукова С. В. Біологія: Підручник для ВНЗ (переклад В. О. Мотузяного. - К.: Вища школа, 1992. - 422 с.
2. Апанасенко Г. А., Богуш С. А., Тросцінська Н. Н., Шевчук М. Г., Шевчук І. М. Підручник для медичних училищ. - К.: Здоров'я, 1994. - 493 с.
Loading...

 
 

Цікаве