WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Хронічний розлад живлення (дистрофія) - Реферат

Хронічний розлад живлення (дистрофія) - Реферат

введення білка та інших харчових інгредієнтів, призначення вітамінів, ферментів, гормональних і стимулюючих засобів, забезпечення відповідних гігієнічних умов середовища і виховання дитини.
Дієтотерапія при гіпотрофіїздійснюється залежно від віку, тяжкості стану і функції кишок дитини. Треба пам'ятати, що у дітей з цією патологією відносна потреба в основних харчових інгредієнтах дуже підвищена, а толерантність до окремих з них значно знижена. При гіпотрофії І ступеня розрахунок енергетичної цінності, білків, жирів і вуглеводів проводять на ту масу, яка повинна бути.
При гіпотрофії II ступеня відмічається знижена толерантність організму до жирів, тому білки і вуглеводи визначають на масу, яка повинна бути, а жири - на середню (фактична + та маса, яка повинна бути, поділені наполовину).
При гіпотрофії III ступеня толерантність до всіх харчових інгредієнтів значно знижена. Кількість білків і вуглеводів встановлюють на так звану приблизну масу, яка повинна бути (це фактична маса+ 20 % ) а жири - на фактичну.
Основний принцип дієтотерапії при гіпогрофії - поступове, але систематичне підвищення енергетичної цінності їжі. При гіпотрофії І ступеня енергетичний коефіцієнт їжі становить 502- 543 кДж (120-130 ккал) на 1 кг маси тіла. Усувають одноманітність у вигодовуванні, коригують основні харчові інгредієнти. Дієтотерапію гіпотрофії II і НІ ступеня здійснюють за етапами. Для неї характерним є двофазовий метод харчування. В першій фазі встановлюють толерантність дитини до їжі. Призначають грудне молоко, а якщо його немає - адаптовані або кисломолочні суміші в перші 1-3 дні в кількості 1/2 норми, на 4-6-й день - 2/3 нормального обсягу їжі, що визначають на основі фактичної маси тіла. При масі тіла, яка менша за 1,5 кг, добовий обсяг дорівнює 1/5, 4,5-6 кг- 1/6, 6-8 кг- 1/7, понад 8 кг- 1/8 маси тіла, але не перевищує 1 л. Друга фаза дієтотерапії допускає поступове кількісне й якісне розширення дієти, починаючи з другого тижня лікування. В цей відновний період розрахунок харчових інгредієнтів треба здійснювати на ту приблизну масу, яка повинна бути.
Відсутню за обсягом кількість їжі рекомендується поповнити рідиною (5% розчин глюкози, підсолоджений чай, відвар шипшини, овочевий відвар, сік).
Для поліпшення травлення застосовують соляну кислоту з пепсином, натуральний шлунковий сік панкреатин, складні ферментні препарати (панзинорм, фестал, панкурмен, дигестал, мезим-форте, абомін, оразу, солімазу та ін.).
У зв'язку з явищами полігіповітамінозу до лікування гіпотрофії включають вітамінотерапію. Призначають ретинол, аскорбінову кислоту, холекальциферол, тіамін, рибофлавін, піридоксин, нікотинову кислоту, ціанокобаламін всередину або парентерально залежно від тяжкості стану дитини протягом 3-4 тижнів. Ефективним є призначення кобамаміду (коферменту ціанокоба-ламіну) в дозі 0,2-0,5 мг на прийом 2-5 разів на добу.
При гіпотрофії II-III ступеня можна призначати анаболіч-ні гормони: метандростенолон(0,1 мг/кг маси на добу), метил-андростендіол (5-10 мг на добу), діанабол (0,1 мг/кг на добу). Гормони дають всередину 1 раз через 1 год після годування протягом ЗО-40 днів на фоні дієти з великим вмістом білка, кальцію, вітамінів. Анаболічні властивості мають калію оротат (10-20 мг/кг маси на добу), ціанокобаламін (30 мкг на добу)1, кобамамід всередину або внутрішньом'язово, карнітину хлорид (по 4-10-14 крапель 20 % розчину 3 рази на день). Для дітей з відставанням у зрості при гіпотрофії І і II ступеня (при III ступені протипоказаний) використовують тиреоїдин по 0,003-0,01 г 2-3 рази на день. Анаболічні гормони особливо ефективні при вродженій гіпотрофії. Можна використати і препарати з пролонгованою дією (ретаболіл внутрішньом'язово по 1 мг/кг маси 1 раз на 3-4 тижні). З метою стимуляції обмінних процесів призначають апілак у свічках по 2,5 мг новонародженим дітям і 5 мг тим, хто старший за 1 міс, 3 рази на день протягом 10- 15 днів.
Як стимулятор використовують імуноглобулін по 1 дозі (1,5 мл) через 2-3 дні (3 ін'єкції). Переливання еритроцитної маси, плазми здійснюється за строгими показаннями (тяжка анемія, гіпопротеїнемія) у зв'язку з можливістю передачі інфекційного гепатиту, СНІДу. Показане застосування метилурацилу по 0,05 г 3 рази на день після приймання їжі протягом 2-3 тижнів, натрію нуклеїнату по 0,005-0,01-0,015 г 3-4 рази на день. При анемії призначають мікроелементи (мідь і кобальт), препарати заліза всередину (гемостимулін по 0,125 г 3 рази на день, лактат заліза по 0,1 г 3 рази).
Стимулюючий ефект має ультрафіолетове опромінювання, але при III ступені гіпотрофії воно протипоказане. Масаж і лікувальна гімнастика сприятливо впливають на обмінні процеси, психомоторний розвиток дитини. Виражений ефект вони виявляють при І і II ступенях гіпотрофії. При гіпотрофії III ступеня лікувальну фізкультуру не призначають. Таким хворим можна робити лише легкі погладжування.
Головними принципами лікування гіпотрофії повинні бути комплексність, сувора індивідуальність з урахуванням ступеня тяжкості захворювання, особливостей психомоторного і фізичного розвитку, дефіциту маси тіла і толерантності до їжі.
Профілактика. Профілактику гіпотрофій слід починати в антенатальному періоді, забезпечуючи фізіологічний перебіг вагітності, санацію хронічних вогнищ інфекції, раціональне харчування, гігієнічний режим майбутньої матері. Вагітну жінку потрібно готувати до годування дитини груддю, в післяродовому періоді проводити боротьбу з гігіогалактіею. Дитина повинна одержувати збалансоване харчування з оптимальним вмістом основних харчових інгредієнтів, вітамінів, мінеральних солей. Організація правильного догляду, режиму, загартовування дитини, оберігання від інфекційних захворювань, своєчасне лікування хвороб запобігають розвитку гіпотрофії. Особливої уваги потребують недоношені, діти з двійнят, діти, що перебувають на Штучному вигодовуванні, хворіють на рахіт, анемію. Важливу роль відіграє підтримання доброго емоціонального тонусу дитини. Для цього потрібно постійно ласкаво спілкуватися з нею, давати дитині яскраві кольорові іграшки.
Паратрофія
Паратрофія (несправжній стан живлення) характеризується надмірним збільшенням маси тіла дитини і надлишковим відкладенням підшкірного шару. Вона може розвиватися через постійне перегодовування дитини, ендокринні розлади. Надлишок ЕГЛЄВОДІВ у їжі дитини призводить до порушення трофічних гроцесів. Розрізняють паратрофію з переважанням маси над зростом, з нормальною масою і зростом, з надмірними масою і зростом.
До поняття нормотрофія (ейтрофія), за даними М.С. Масло-ва, Г.Н. Сперанського, О.Ф. Тура, входять: 1) чиста, рожева, бархатиста шкіра без ознак гіповітамінозу; 2) нормальні товщина підшкірної основи, тургор тканин, тонус м'язів; 3)
Loading...

 
 

Цікаве