WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Хронічний розлад живлення (дистрофія) - Реферат

Хронічний розлад живлення (дистрофія) - Реферат


Реферат на тему:
Хронічний розлад живлення (дистрофія)
Гіпотрофія
Хронічний розлад живлення є захворюванням переважно дітей раннього віку. Гіпотрофія проявляється зниженням маси тіла, недостатнім відкладанням жиру, порушенням загального стану дитини. Вивченню етіології, патогенезу, клініки, лікування і профілактики цього стану присвячені праці ?.?. Філатова, М.С. Маслова, Ю.Ф. Домбровської, О.Ф. Тура, Г.Н. Сперанського і А.С. Розенталь, О.Л. Переладової та ін. Часто гіпотрофія є фоном, на якому спостерігається важкий і тривалий перебіг вірусних і бактеріальних інфекцій.
Тепер у нашій країні надзвичайно рідко зустрічаються тяжкі форми гіпотрофії. Це зумовлюється підвищенням матеріального добробуту і культурного рівня населення, організацією дитячого харчування з використанням адаптованих молочних сумішей і спеціальних консервованих продуктів.
Гіпотрофія характеризується зменшенням маси тіла, зросту, зміною шкіри і підшкірної основи, порушенням функції багатьох органів і систем, зниженням опірності організму до інфекцій.
Причини гіпотрофії у дітей раннього віку різноманітні, і умовно їх поділяють на аліментарні, інфекційні, конституціональні фактори і несприятливі впливи навколишнього середовища. Порушення вигодовування можуть бути якісними і кількісними. Зменшення кількості грудного молока при гіпогалактії, недоїдання дитини у зв'язку зі зниженням або відсутністю апетиту, нестача в харчуванні білка, рідше жиру і вуглеводів, використання в харчуванні розведеного коров'ячого молока, дефіцит ретинолу, аскорбінової кислоти і вітамінів групи В призводять до розвитку гіпотрофії.
Гострі і хронічні інфекційні захворювання з локалізацією в травному каналі і поза ним можуть бути причиною виникнення гіпотрофії, її розвитку сприяють природжені аномалії, недоношеність, алергічний та інші діатези. Гіпотрофія може виникнути на ґрунті неправильної організації режиму, дефектів догляду і виховання. Погані побутові умови (сире, тісне приміщення, що погано провітрюється), неправильний режим дня, дефекти в організації активного неспання, недостатній сон, відсутність позитивних емоцій, а також прогулянок на свіжому повітрі, надмірне закутування і перегрівання несприятливо впливають на стан дитини і сприяють хронічному розладу живлення.
Гіпотрофія - це складне поліетіологічне захворювання, яке розвивається через несприятливі впливи на організм дитини. Розрізняють природжену (пренатальну), що розвивається в період утробного дитинства, і набуту після народження (постнатальну) гіпотрофію. Природжена гіпотрофія умовлюється впливом шкідливих факторів на організм вагітної жінки і плід під час вагітності і пологів. Серед таких факторів особлива увага приділяється токсикозам вагітності, гострим і хронічним інфекціям та іитоксикаціям, впливу вібрації, фізичних і психічних травм, дефектам харчування і режиму, наявності у матері захворювань серцево-судинної, ендокринної та інших систем, анемії. Причинами розвитку гіпотрофії можуть стати гіпоксія, пологова травма.
Природжені порушення амінокислотного, вуглеводного і жирового обміну, ендокринні та нейроендокринні розлади (гіпотиреоз, адреногенітальний синдром, діечцефальний синдром, гіпо-фізарний нанізм) супроводжуються розвитком гіпотрофії.
При гіпотрофії порушується нормальна функція травного каналу. Знижуються кислотність, активність ферментів шлунка, підшлункової залози, кишок, сповільнюється евакуаторна функція шлунка і кишок. Порушується білковий, жировий, вуглеводний, вітамінний і водно-сольовий обмін.
Клініка. Загальний стан дитини при гіпотрофії порушується. Дитина стає млявою, періоди апатії змінюються неспокоєм. Порушується сон. Знижується апетит, іноді розвивається негативний рефлекс до їжі. Зменшується підшкірна основа, товщина шкірної складки на животі на рівні пупка стає меншою 1 см. Сповільнюється збільшення маси тіла.
Залежно від порушення живлення розрізняють три ступені гіпотрофії.
Гіпотрофія І ступеня характеризується стоншенням підшкірної основи на тулубі і кінцівках, дефіцитом маси до 20 %. Шкіра стає блідою, тургор тканин знижений. Сон, апетит і випорожнення незначно порушені або збережені. Спостерігається схильність до запору.
Гіпотрофія II ступеня діагностується при майже повному зникненні підшкірної основи на животі і кінцівках, зменшенні її на обличчі і відставанні в масі тіла на 20-ЗО %. Шкіра бліда, суха, в'яла. Слизові оболонки сухуваті. Тургор тканин значно знижений. М'язова гіпотонія. Апетиту немає, можуть спостерігатися зригування, блювання при примусовому годуванні. Випорожнення з малою кількістю калових мас (голодні). Загальна опірність організму знижена. Нервово-психічний і фізичний розвиток дитини загальмований. Сон неспокійний. Періоди збудження змінюються в'ялістю, апатією, адинамією. Температура тіла з добовими коливаннями 1 °С і більше.
При гіпотрофії III ступеня (атрофії) підшкірної основи немає на тулубі, кінцівках і обличчі, дефіцит маси перевищує 30 °/о. Шкіра бліда, з сіруватим відтінком, суха, зморшкувата. Обличчя старече. Слизові оболонки сухі. Тканини в'ялі. Через втрату рідини може спостерігатися гіпертонія м'язів. Апетиту немає. Толерантність до їжі різко знижена, виникають диспепсичні розлади. Дитина в'яла, апатична, іноді монотонно кричить, неспокійна. Всі параметри фізичного і психомоторного розвитку значно знижені. Визначають анемію, ознаки згущення крові через зневоднення. Зниження реактивності призводить до частих респіраторних вірусних інфекцій, пневмонії, отиту, гнійно-септичних захворювань, перебіг яких в'ялий, торпідний.
Клінічні прояви гіпотрофії можуть мати відмінності залежно від якісних порушень у харчуванні дитини. Молочний розлад живлення характеризується сухими, крихтоподібними, сіро-глинистого кольору, з гнильним запахом, лужної реакції випорожненнями. При вуглеводному (мучному) розладі живлення випорожнення переважно рідкі, пінисті, бурого або рижуватого кольору, мають кислу реакцію.
За два останніх десятиліття в нашій країні змінилася етіологічна структура гіпотрофії. Значно скоротилася кількість дітей з гіпотрофією на ґрунті нераціонального вигодовування і дефектів догляду. Зменшується і роль інфекції в етіології гіпотрофії. Водночас збільшилася кількість дітей, в яких виявляють внутрішньоутробну гіпотрофію, зумовлену впливом шкідливих факторів на розвиток ембріона і плода.
Прогноз при гіпотрофії залежить від ступеня тяжкості захворювання, віку дитини, наявності ускладнень, правильності діагностики і своєчасності лікування. Він значно серйозніший при вроджених гіпотрофіях, ніж набутих.
Лікування гіпотрофії включає з'ясування й усунення етіологічного фактора, раціональну дієтотерапію з урахуванням зниженої толерантності до їжі і потреби підвищеного

 
 

Цікаве

Загрузка...