WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Хвороби серцево-судинної системи природжені пороки серця і судин - Реферат

Хвороби серцево-судинної системи природжені пороки серця і судин - Реферат

веретеноподібний шум з найбільшою інтенсивністю в кінці систоли і на початку діастоли з епіцентром у II міжребер'ї зліва від грудини. Ускладнення ті самі, що й при дефекті міжшлуночкової перегородки.
При консервативному лікуванні з приводу відкритої артеріальної протоки застосовують індометацин, вживання якого інколи призводить до скорочення і закриття відкритої артеріальної протоки у новонароджених. Індометацин призначають у добовій дозі 0,1 мг/кг маси в 2 прийоми, другу дозу дають через 12 год після першої. Якщо після цього протока не закривається, її необхідно перев'язати. Зменшення і зникнення шуму при відкритій артеріальній протоці свідчить про прогностичне несприятливе наростання гіпертензії в малому колі кровообігу (розвиток симп-томокомплексу Ейзенменгера), при якому операція протипоказана. Строк виконання операції пропущено.
Прогноз при відкритій артеріальній протоці не вважається сприятливим, оскільки 20 % дітей без оперативного лікування вмирають протягом першої фази захворювання від недостатності серця. Тривалість життя скорочується приблизно на 35 років.
Виявлення відкритої артеріальної протоки навіть без порушення гемодинаміки є показанням для операції.
Тетрада Фалло. В основі анатомічних змін при тетраді Фалло лежать 4 компоненти: 1) стеноз легеневого стовбура; 2) високий великий дефект мїжшлуночковоі перегородки; 3) декстропозиція аорти, яка "сидить верхи" над дефектом міжшлуночкової перегородки; 4) гіпертрофія правого шлуночка.
Тяжість пороку залежить передусім від ступеня звуження легеневого стовбура, що може проявитися як незначним звуженням, так і повною його атрезією. При вираженому стенозі легеневого стовбура кровообіг у малому колі збіднений, значна частина венозної крові з правого шлуночка через дефект впадає в аорту, де вона змішується з артеріальною, зумовлюючи ціаноз.
Клініка пороку залежить від ступеня звуження легеневого стовбура.
При синій формі пороку діти відстають у фізичному розвитку. Рано з'являється задишка під час годування дитини, в процесі її рухів. Ціаноз у більшості хворих з'являється з II півріччя, спочатку епізодично при фізичному напруженні, після року він стає постійним. У третини дітей спостерігається ціаноз уже в період новонародженості в зв'язку з тяжким перебігом тетради Фалло. Раптово виникають гіпоксемічні приступи, які проявляються прискоренням дихання, посиленням ціанозу, збудженням дитини. Тривалість приступу - від кількох хвилин до 10-12 год. Під час приступу нерідко настає короткочасне знепритомлення. Приступи найчастіше бувають у дітей до двох років. У дітей, яким більше року, спостерігається характерна поза - вони часто присідають навпочіпки. Нігті на руках і ногах досить швидко набувають форми годинникових скелець, а кінцеві фаланги - барабанних паличок. З'являється виражена плоска стопа. Деформації грудної клітки немає. Межі серця не розширені. В II- III міжребер'ї зліва по краю грудини вислуховують грубий систолічний шум, II тон над легеневим стовбуром різко ослаблений. Відмічають низький пульсовий тиск при зниженні максимального. При вираженому ціанозі вміст гемоглобіну в крові підвищений до 19,9-23,9 ммоль/л, а кількість еритроцитів - до 6 - 7· 1012 віл. Застійної недостатності у цих хворих не буває, тому лікування серцевими глікозидами вони не потребують.
Рентгенологічної серце невеликих розмірів у формі дерев'ясного черевичка із западінням у ділянці легеневого стовбура, і верхівка піднесена над діафрагмою і заокруглена.
На ЕКГ: правограма, гіпертрофія правого шлуночка.
При легкій формі ціанозу може й не бути, тобто спостерігається біла форма тетради Фалло.
Ускладнення: гіпоксемічна кома, розлади мозгового кровообігу з розвитком геміпарезів.
Діагностика природжених пороків серця у дітей перших місяців життя тяжка, оскільки симптоматика бідна, шумів у ділянці серця часто немає, ціаноз навіть при "синіх" пороках не спостерігається або мало виражений. У цих випадках діагноз допомагають поставити найбільш доступні та інформативні безкровні, неінвазивні методи дослідження - ехокардіографія і рентгенографія органів грудної клітки. Катетеризація серця й ангіографія інформативніші, проте вони є інвазивними методами, проведення яких у дітей грудного і раннього віку утруднюється.·
Лікування природжених пороків серця включає оперативне коригування і консервативне лікування. Хірургічне лікування проводять у спеціалізованому стаціонарі. Найбільш сприятливим строком для операції є фаза компенсації (3-12 років). Оперативне лікування в термінальній фазі не дає гарантії на вилікування, бо вже настали дистрофічні зміни в серці, судинах, легенях, печінці, нирках. При несприятливому перебігу фази первинної адаптації і розвитку недостатності серця, яка не під · дається консервативному лікуванню, необхідне оперативне лікування в ранньому віці.
Нерідко виконують паліативну (допоміжну) операцію, яка допомагає підтримати життя хворого до фази відносної компенсації і оптимального строку радикальної операції.
Консервативне лікування дітей із природженими пороками серця включає: а) невідкладну допомогу при критичних станах (при гострій і підгострій недостатності серця, гіпоксемічних кризах); б), лікування ускладнень і супутніх захворювань.
При гострій недостатності серця (ліво-, правошлуночковій, тотальній) хворі потребують невідкладної лікарської допомоги, призначення серцевих глікозидів, діуретиків, препаратів калію, киснево- і аеротерапії. Під час гіпоксемічного приступу застосовують інгаляції кисню, внутрішньовенне введення олужнюючих розчинів, внутрішньом'язове введення промедолу і кордіаміну. У разіпотреби хворих переводять на кероване дихання і роблять термінову операцію. Лікування гострої недостатності серця, гіпоксемічних кризів, септичних та інших ускладнень проводять у кардіологічному дитячому стаціонарі, доліковування - в місцевому кардіологічному санаторії.
Диспансеризація, Виявивши природжений порок, лікар-кардіолог повинен взяти дитину на облік. Він обов'язково оглядає її раз на 3-4 міс до 2 років життя (у І фазі перебігу пороку), потім - 2 рази на рік з систематичним електрокардіографічним і рентгенологічним контролем, вимірюванням артеріального тиску. Дитину лікують підтримуючими дозами серцевих глікозидів, вітамінами, АТФ, глутаміновою кислотою, препаратами калію. На диспансерний облік беруть також дітей з підозрою на природжений порок і дітей, яких оперували з приводу нього.
Для кожної дитини складають режим з максимальним перебуванням на свіжому повітрі, посильними фізичними вправами, процедурами по загартовуванню, створюючи умови для запобігання зараженню вірусними і бактеріальними інфекціями, для сприяння підвищенню імунного захисту. Постійно санують усі вогнища хронічної інфекції. У разі недостатності кровообігу діти одержують підтримуючі дози серцевих глікозидів.
Не рідше одного разу у 2 роки, а якщо потрібно, то й частіше, дітей оглядає торакальний хірург, щоб встановити оптимальний строк оперативного лікування. Після операції з приводу дефекту міжшлуночкової і міжпередсердної перегородок відкритої артеріальної протоки діти протягом 6 міс перебувають на індивідуальному режимі в кардіологічному санаторії, а потім удома. Через 6 міс дозволяються заняття в спеціальній медичній групі в поліклініці, а через 2 роки - у підготовчій групі в школі. Заняття в спортивних секціях забороняються.
Діти після паліативних операцій з приводу "синіх" пороків, оперовані з приводу стенозу отвору аорти або легеневого стовбура, до занять фізкультурою в школі не допускаються.
Профілактичні щеплення протипоказані дітям з "синіми" пороками, дітям з природженими пороками при відставанні у фізичному розвитку, при частих пневмоніях, появі приступів ціанозу і задишки на больовий подразник, недостатності кровообігу.
Після операції тривалість диспансеризації лікар встановлює разом з кардіохірургом, який оперував дитину.
Профілактика включає виховання і розвиток здорового покоління майбутніх матерів і батьків, санітарно-освітню роботу з профілактики природжених пороків у дітей, максимальне оберігання вагітної в перші 3 міс вагітності від дії будь-яких несприятливих факторів, вживання ліків, від інфекцій, перевтоми, дії професійних шкідливостей, інтоксикацій тощо. Слід стежити за дотриманням режиму і повноцінним харчуванням вагітної.
Loading...

 
 

Цікаве