WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Хвороби внутрішніх органів - Реферат

Хвороби внутрішніх органів - Реферат

ураженій кінцівці надають такого положення, яке б забезпечувало спокій і сприятливіші умови для регенерації та відновлення провідності в ураженомунерві. Для цього використовують картонно-дротяні, гіпсові і пластикові шини. До комплексного лікування також входить прозерин, дибазол, вітаміни групи В, фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, електрофорез, фарадизація). У важких випадках лікування триває близько року.
Асфіксія новонароджених дітей
Асфіксія (задушення) -- це термінальний стан, який виникає у зв'язку з порушенням газового обміну плода і новонародженого. При цьому спостерігаються нестача кисню у крові (гіпоксія) і надлишок вуглекислоти (гіперкапнія). Одночасно в організмі нагромаджуються недоокислені продукти клітинного обміну (ацидоз).
Тривала асфіксія супроводиться значними змінами водно-сольової рівноваги і порушеннями ферментативних процесів. Це зумовлює незворотні зміни у життєво важливих органах, передусім у корі великого мозку. Асфіксія є не самостійною хворобою, а наслідком патології вагітності і пологів (токсикози вагітності, несвоєчасне відходження навколоплідних вод, слабка пологова діяльність, обвиття пуповини навколо шиї, справжній вузол пуповини тощо), захворювань матері (цукровий діабет, серцево-судинна патологія, інфекційні хвороби). Асфіксія буває первинною (внутрішньоутробною) і вторинною (набутою).
Найчастішою причиною вторинної асфіксії є патологія легеневої тканини, так звані пневмопатії (ателектаз і набряк легень, гіалінові мембрани, крововиливи у легеневу тканину). Це супроводиться розвитком синдрому дихальних розладів. Клінічно при асфіксії новонароджених спостерігається порушення дихання (судорожне, нерівномірне, поверхневе) або його цілковита відсутність при наявності серцебиття.
Стан немовлят, народжених в асфіксії, оцінюють за шкалою Апгар, яка у 1965 р. була рекомендована ВООЗ для всіх країн світу. Шкала Апгар передбачає оцінку стану новонародженого на основі п'яти найважливіших клінічних ознак: частоти скорочень серця, глибини дихання, забарвлення шкіри, м'язового тонусу, рефлекторної збудливості. Кожна ознака оцінюється за трибальною системою (0, 1, 2 бали).
Початкову оцінку стану новонародженого треба дати протягом перших 60 с після народження, другу - через 5 хв. При оцінці слід дотримуватися суворої об'єктивності. Здорові діти за шкалою Апгар дістають 8-10 балів, а ті, що народилися в асфіксії, 7 і менше балів (табл. 24).
Таблиця 24, Шкала Апгар
Ознака Бали
0 1 2
Скорочення серця Відсутнє Менш ніж 100 ударів за 1 хв Більш ніж 100 ударів за 1 хв
Дихання Відсутнє Рідкі, нерегулярні вдихання, слабкий крик Сильний крик
М'язовий тонус Атонія Знижений, зігнуті кінцівки Нормальний, активні рухи кінцівками
Рефлекторна збудливість - реакція на подразнення слизової оболонки рота і горла катетером Відсутня Гримаси Крик, випльовує катетер, смоктальні рухи
Колір шкіри Блідий, виражений ціаноз Кінцівки ціанотичні Рожевий
За тяжкістю розрізняють дві форми асфіксії - легку, або синю, і тяжку, або білу.
Синя асфіксія, в свою чергу, буває також легкого ступеня (7-5 балів) і тяжкого (4-1 бал).
При легкому ступені синьої асфіксії відмічаються ціаноз шкіри, уповільнені скорочення серця, поверхневе нерівномірне дихання і дещо знижений тонус м'язів. При тяжкому ступені синьої асфіксії різко виражений загальний ціаноз. Рефлекси знижені або їх немає. Пульс сповільнений, тони серця ослаблені. Дихання немає через пригнічення дихального центру або закриття дихальних шляхів навколоплідними водами і слизом, які дитина аспірувала під час першого вдиху. Отже, провідними ознаками асфіксії є порушення дихальної функції.
Біла асфіксія загрожує життю немовляти. При цьому шкіра має восково-блідий відтінок, слизові оболонки різко ціанотипій, тонус м'язів знижений, рефлексів немає. Серцева діяльність майже цілком пригнічена.
Комплексний метод реанімації. Дії персоналу повинні бути продуманими і обережними, щоб запобігти травматизації, інфікуванню і охолодженню новонародженого. Запізнілі і надмірні дії так само небезпечні для дитини.
Реанімація новонародженого складається з таких моментів:
1. Очищення дихальних шляхів. Як тільки під час пологів з'являється голова, слід негайно відсмоктати вміст з носоглотки. В цей час у вузькій частині пологових шляхів знаходиться грудна клітка. В результаті її здавлювання аспіровані маси механічно витискаються до горла, звідки їх легко можна усунути. Після народження дитини продовжують відсмоктування слизу.
2. Штучна вентиляція легень через маску або інтубаційну трубку. Постачання кисню при легкій асфіксії може здійснюватися за допомогою маски. При важкій асфіксії обов'язковою є інтубація, яку роблять під контролем спеціального ларингоскопа.
Перші штучні вдихи відбуваються при тиску 39-49 кПа (400-500 мм вод. ст). Далі тиск знижують до 19,6-29,4 кПа (200-300 мм вод. ст). Для штучної вентиляції легень можна використовувати суміш повітря з киснем у співвідношенні 1:1. Ефективність вентиляції слід контролювати аускультацією грудної клітки.
Для штучної вентиляції застосовують апарати ДП-1, ДП-5, ВИТА-1, РДА-1. Якщо немає дихального апарата, штучну вентиляцію можна виконувати, вдуваючи повітря у легені дитини способом "рот до рота". Але у цьому разі треба пам'ятати про можливість занесення інфекції і небезпеку надмірного вдування повітря. Щоб запобігти інфікуванню, повітря вдувають через маску, яку зшивають з 4-5 шарів марлі.
3. Інфузіана. терапія. Одночасно з проведенням апаратного дихання до пупкової вени вводять 10 мл 20 % розчину глюкози, 2-3 мл 10 % розчину кальцію глюконату і 5 % розчин натрію гідрокарбонату (при масі до 3000 г - 10 мл, від 3000 до 4000 г - 15 мл, понад 4000 г - 20 мл). Якщо є брадикардія, аритмія або якщо зупинилося серце, то застосовують зовнішній його масаж. При незначному ефекті від масажу внутрішньосерцево вводять 1 мл 0,01 % розчину адреналіну гідрохлориду.
З дихальних аналептиків застосовують 0,2 мл 1,5 % розчину етимізолу. Якщо самостійне дихання не відновлюється протягом 10 хв, то в пупкову вену рекомендується ввести 0,2-0,3 мл 2,4 % розчину еуфіліну. З метою рефлекторної дії на центр дихання і для поліпшення легеневої вентиляції застосовують гірчичники та гірчичні обгортання.
Якщо гіпотензія триває, до реанімаційного комплексу додають гормональні препарати (преднізолон по 1-2 мг на 1 кг маси). Коли цих маніпуляцій не досить або є підозра на внутрішньочерепну родову травму, особливо після хірургічних пологів, рекомендують краніоцеребральну гіпотермію протягом 1,5-2 год.
Після оживлення новонародженого переводять до палати, де продовжують оксигенотерапію, краплинні введення рідини, а за показаннями вводять серцеві та гормональні препарати. З наростанням ацидозу або з появою клінічної картини вторинної асфіксії повторно вводять розчини натрію гідрокарбонату, кокарбо-ксилази, глюкози.
Loading...

 
 

Цікаве