WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Хвороби внутрішніх органів - Реферат

Хвороби внутрішніх органів - Реферат

навколоплідними водами вони потрапляють через шкіруплода і через його травний канал. Під час пологів зараження відбувається при аспірації навколоплідними водами або інфікованими виділеннями пологових шляхів, після народження інфекція проникає в" організм дитини через повітря, брудні руки медичного персоналу, білизну, предмети догляду. Джерелом інфікування може бути і здорова людина, яка є носієм патогенних штамів. Найбільшу небезпеку для новонародженого в епідеміологічному відношенні становлять хвороби матері, дні виникають після пологів (ангіна, гострі респіраторні інфекції, мастит та ін.). Воротами для потрапляння мікроорганізмів можуть 6jWH дрібні ранки і подряпини шкіри, слизових оболонок, кон'юнктиви. Але найчастіше (70-80 %) мікроорганізми потрапляють в організм дитини через пупкову ранку.
Слід зазначити ряд факторів, які знижують опірність організму немовляти. Це - патологія вагітності, недоношування, неправильне вигодовування. Все це визначає клініку і перебіг хвороби.
Клініка сепсису характеризується різними симптомами. Абсолютних ознак хвороби немає. Спостерігається порушення загального стану (неспокій або млявість, розлади сну), ослаблення активності ссання, поява зригувань або блювання, зменшення маси тіла. Випорожнення стають частими і мають рідку консистенцію. Дитина швидко слабне. Підвищується температура тіла. Колір шкіри набирає характерного для сепсису сірувато-землистого відтінку, який на другому тижні хвороби стає жовтяничним. З'являються різні висипання, крововиливи. Тургор тканин знижується. Іноді збільшуються печінка і селезінка. Дихання стає прискореним і поверхневим, тони серця ослабленими і частими. Наростає анемія. Виникає лейкоцитоз з нейтро-фільним зсувом уліво, збільшується ШОЕ. В сечі часто визначають білок, еритроцити, лейкоцити. У посівах крові, калу, слизу із носа і горла найчастіше виділяють стафілокок.
Залежно від того, що переважає, загальні чи місцеві зміни, розрізняють септицемію або септикопіємію.
Септицемія характеризується гострим початком, високою температурою тіла, вираженою інтоксикацією. Але при ній в організмі немає гнійних вогнищ. Ця форма сепсису розвивається у перші два тижні життя.
При септикопіємії на фоні загального тяжкого стану утворюються метастатичні гнійні вогнища (кон'юнктивіт, отит, флегмона, плеврит, пневмонія, піурія, остеомієліт та ін.).
Діагностика сепсису в разі відсутності септичних вогнищ досить важка. Пупкові судини, в яких часто локалізується запальний процес, майже недоступні для клінічного обстеження. Зміни навколо пупкової ранки не завжди бувають виражені. До симптомів, завдяки яким можна зробити висновок про цю важку хворобу, слід віднести млявість, що зростає з кожним днем, зниження активності ссання, зниження маси тіла, зміну забарвлення шкіри, зригування, розлади випорожнення.
Прогноз при сепсисі завжди серйозний і кінець хвороби залежить від ранньої діагностики та своєчасного комплексного лікування.
Лікування. Основні принципи терапії сепсису такі:
1. Забезпечення раціонального догляду і вигодовування.
2. Цілеспрямована антибактеріальна терапія з урахуванням чутливості виділеного збудника до антибіотика. Тепер перевагу віддають антибіотикам широкого спектра дії (напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини, аміноглікозиди та ін.). Антибіотики поєднують не тільки між собою, а й з іншими хіміопрепаратами, зокрема з нітрофуранами.
3. Імунотерапія (протистафілококові плазма і гамма-глобулін, імуноглобулін).
4. Дезинтоксикаційні засоби (внутрішньовенні вливання глюкози, гемодезу, реополіглюкіну, альбуміну та ін.).
5. Вітамінотерапія (вітаміни групи В, ретинол, токоферол, аскорбінова кислота, АТФ, глютамінова кислота та ін.).
6. Боротьба з дисбактеріозом (біфідум-і лактобактерин).
7. Симптоматична терапія.
Профілактика гнійно-септичних захворювань новонароджених повинна починатися з антенатального періоду. Велику роль відіграє своєчасне виявлення та лікування гострих і хронічних хвороб у вагітних жінок. Слід ретельно дотримуватися асептики під час пологів і в процесі догляду за новонародженими. Першорядне значення має циклічне заповнення палат. Хворих дітей слід негайно ізолювати. Переповнення палат забороняється. Персонал, який обслуговує немовлят, треба ретельно обстежувати; він повинен дотримуватися правил особистої гігієни
Гемолітична хвороба новонароджених
Гемолітична хвороба новонароджених належить до важких хвороб перших днів життя дитини, частота її - одна хвороба на 200-300 пологів. Гемолітична хвороба виникає при несумісності крові матері і плода за резус-фактором, а також за основними групами системи АБО. Рідшими е інші несумісності. Тривалий час причини захворювання не були відомі і летальність досягала 80 %. Тільки в 1940 р. Ланштейнер і Вінер в еритроцитах людини виявили антиген, який дістав назву резус-фактора (Rh-фактор). Було встановлено, що 80 % європейського населення резус-позитивні, а 15 % цього антигену не мають. В організмі Rh-негативної жінки протирезусні антитіла утворюються тоді, коли їй перелити Rh-позитивну кров або коли вона вагітна Rh-позитивним плодом. Ці антитіла проникають через плаценту і руйнують (гемолізують) еритроцити плода. Так виникає гемолітична хвороба. Якщо вона розвивається через групову несумісність, гемоліз настає тоді, коли плід має групові еритроцитарні антигени, яких немає в крові матері. Це буває найчастіше у матерів з 0 (1) групою крові, діти яких мають групу А або В. У цьому разі в крові матері є вже готові а- і ?-аглютиніни, які спричинятимуть гемоліз еритроцитів плода.
Клініка. Є три форми гемолітичної хвороби: набрякова, анемічна і жовтянична.
Набрякова форма- характеризується найважчим перебігом. Зустрічається рідко. Дитина народжується з вираженими набряками всіх тканин, блідістю шкіри і слизових оболонок. У серозних порожнинах накопичується рідина. Печінка і селезінка дуже збільшені. В аналізі крові визначають зменшену кількість еритроцитів і гемоглобіну. Може бути нейтрофільоз. Діти з набряковою формою нежиттєздатні і тому народжуються мертвими або гинуть у перші години після пологів. Безпосередньою причиною смерті є серцево-легенева недостатність.
Анемічна форма, найбільш доброякісна. Зустрічається також рідко. Хворобу виявляють на першому тижні життя. Основний симптом - недокрів'я. Характерною є блідість шкіри і видимих слизових оболонок. Загальний стан порушений мало. Кількість еритроцитів і гемоглобіну швидко знижується. Перебіг хвороби, як правило, сприятливий, особливо при протианемічній терапії.
Жовтянична форма, зустрічається найчастіше і дає найбільше ускладнень. Першим її симптомом є жовтяниця, яка виникає на 1-2-й добі життя і швидко наростає. Колір шкіри набирає жовто-коричневого відтінку. Вже при народженні дитини відмічається жовтяничне забарвлення навколоплідних вод і пуповини. Печінка та селезінка збільшені. З посиленням жовтяниці погіршується загальний стан - діти
Loading...

 
 

Цікаве