WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Фельдшерсько-акушерський пункт - Реферат

Фельдшерсько-акушерський пункт - Реферат


Реферат на тему:
Фельдшерсько-акушерський пункт
Фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) є форпостом сільської охорони здоров'я і покликаний виконувати лікувально-профілактичну, санітарно-епідеміологічну роботу, а також санітарно-освітню роботу серед населення.
Відповідно до положення про фельдшерсько-акушерський пункт, затвердженого наказом Міністра охорони здоров'я СРСР № 1000 від 23.09.81 р., ФАП перебуває у віданні сільської Ради народних депутатів, є амбулаторно-поліклінічним закладом у сільській місцевості. Організація та планування роботи фельдшера на селі здійснюються, виходячи з основного принципу радянської охорони здоров я,- дільничного обслуговування населення.
На фельдшерсько-акушерський пункт покладаються:
- надання населенню долікарської медичної допомоги;
- своєчасне та в повному обсязі виконання призначень лікаря;
- організація патронажу дітей та вагітних жінок, систематичне спостереження за станом здоров'я інвалідів Великої Вітчизняної війни;
- проведення під керівництвом лікаря комплексу профілактичних, протиепідемічних заходів, спрямованих на зниження захворюваності, насамперед інфекційної та паразитарної, сільськогосподарського та побутового травматизму;
- проведення заходів щодо зниження дитячої та материнської смертності;
- участь у поточному санітарному нагляді за дитячими, комунальними, харчовими, промисловими та іншими закладами, об'єктами водопостачання, а також за очищенням населених пунктів;
- проведення подвірних обходів за епідемічними показаннями з метою виявлення інфекційних хворих, контактних з ними осіб та підозрілих на інфекційні захворювання;
- повідомлення територіальної санітарно-епідеміологічної станції у встановленому порядку про інфекційні, паразитарні та професійні захворювання, отруєння населення та виявлені порушення санітарно-гігієнічних вимог.
Штати фельдшерсько-акушерського пункту встановлюються відповідно до діючих нормативів, затверджених наказом міністра охорони здоров'я СРСР № 900 від 26. 09. 78 р. Фельдшерсько-акушерський пункт очолює завідуючий, з ним працюють середні медичні працівники (акушерка, патронажна медична сестра).
Медичний нагляд за дітьми здійснює патронажна сестра в тих закладах, де за наказом МОЗ СРСР № 900 від 26.09.78 р. цю посаду передбачено. У разі відсутності в штаті фельдшерсько-акушерського пункту цієї посади всю роботу з питань лікувально-профілактичної допомоги дітям, у тому числі і патронаж дітей раннього віку, забезпечує акушерка, а якщо немає і такої посади - фельдшер, завідуючий пунктом.
В умовах сільської місцевості успішне зниження захворюваності та смертності дітей раннього віку багато в чому залежить від правильної організації профілактичної роботи з дітьми в районі діяльності фельдшерсько-акушерського пункту.
Профілактична робота з дітьми раннього віку полягає у правильній організації антенатальної охорони плода, забезпеченні ретельного медичного нагляду за дітьми раннього віку (починаючи з періоду новонародженості), виконанні всіх заходів, спрямованих на правильний розвиток, зміцнення здоров'я дітей, запобігання захворюванням, збереження життя кожної дитини.
Робота середнього медичного персоналу, пов'язана з організацією медичного нагляду за дітьми, здійснюється під керівництвом закріпленого за медичним пунктом дільничного педіатра районної дитячої поліклініки, сільської лікарні або лікарської амбулаторії.
Профілактичний нагляд за майбутньою дитиною починається задовго до її народження патронажними відвідуваннями вагітної, з 8-10 тижнів вагітності. Патронажна сестра повинна відвідати вагітну не менш як три рази.
Головне завдання першого дородового патронажу - переконати вагітну в потребі регулярних відвідувань ФАПу та районної жіночої консультації, точного виконання медичних рекомендацій і гігієнічних порад.
Під час першого відвідування патронажна медична сестра ознайомлюється з умовами життя вагітної та її сім'ї, фіксує увагу на особливостях перебігу даної вагітності, захворюваннях, наявності хронічних вогнищ інфекції, шкідливих звичок, професійних і побутових шкідливостей, з'ясовує, чи е туберкульозні та інші інфекційні хворі серед членів сім'ї та найближчих сусідів. Патронажна сестра перевіряє виконання вагітною приписів лікаря щодо режиму дня, сну, дієти, догляду за молочними залозами, санітарно-гігієнічного режиму, лікувально-оздоровчих призначень, запрошує вагітну на заняття школи материнства при ФАПі.
При відвідуванні патронажна сестра звертає увагу на стан здоров'я вагітної та інших членів сім'ї, дає потрібні рекомендації, пояснює членам сім ї важливість для здоров'я матері та майбутньої дитини виконання всіх приписів медичних працівників.
Основна мета другого дородового патронажу полягає у подальшій підготовці вагітної, створенні сприятливої обстановки у сім'ї для приймання новонародженого, контролі за виконанням вагітною жінкою гігієнічних порад і поданні рекомендацій щодо літератури з питань догляду за грудною дитиною. Другий дородовий патронаж за умови нормального перебігу вагітності здійснюється на 32-му тижні вагітності.
Показаннями для проведення третього дородового патронажу є обтяжений акушерський анамнез, перенесені вагітною тяжкі соматичні захворювання, токсикоз вагітності, а також несприятливі соціально-побутові умови.
Результати дородових патронажів записують у певній послідовності на окремих аркушах, які потім вклеюють до історії розвитку дитини (ф. 112/у). Історію розвитку дитини краще заводити безпосередньо у пологовому стаціонарі та вручати її середньому медичному працівникові ФАПу, під наглядом якого надалі перебуватиме новонароджений.
Беручи новонароджену дитину на облік, медпрацівник ФАПу повинен відразу повідомити в дільничну лікарню та в дитячу консультацію центральної районної лікарні відомості про її стан. Історії розвитку дітей, які народилися від матерів з високим ризиком вагітності та пологів, перенесли у пологовому стаціонарі те чи інше захворювання, мають вроджені аномалії розвитку тощо, повинні мати кольорову мітку, що вказуватиме на належність цих дітей до групи високого ризику захворювань, а отже, на те, що вони потребують особливого медичного нагляду. В історії розвитку дитини слід зробити відмітку про проходження матір'ю школи материнства при пологовому стаціонарі.
Медичне обслуговування здорових новонароджених дітей здійснюється, як правило, вдома. Завдання патронажних відвідувань дітей у період новонародженості такі: подання допомоги матері в організації правильного вигодовування та гігієнічного догляду за новонародженим, здійснення контролю за виконанням матір'ю медичних призначень та гігієнічних порад лікаря і середнього медичного персоналу, залучення всіх членів сім'ї до активної участі в створенні оптимальних умов життя для матері-годувальниці та її новонародженої дитини.
Під час кожного відвідування медпрацівник вимірює температуру тіла дитини та ретельно оглядає її, звертаючиособливу увагу на стан шкіри, слизових оболонок, пупкової ранки, перевіряє виконання матір'ю рекомендацій, які вона одержала раніше.
Перший патронаж новонародженої дитини патронажна медична сестра (акушерка) ФАПу здійснює спільно з лікарем-педіатром не пізніш як на 3-й день після виписування дитини з пологового стаціонара. Крім здійснення первинних патронажів, лікар повинен повторно відвідати вдома раніше взятих на облік новонароджених дітей з групи високого ризику.
У цілому, якщо немає особливих показань, новонароджених дітей патронують лікар-педіатр і середній медичний працівник протягом першого
Loading...

 
 

Цікаве