WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Туберкульоз - Реферат

Туберкульоз - Реферат

реакція Манту 2 ТО. Розеольозне висипання, позитивна реакція Відаля, відсутність туберкульозних змін у легенях при рентгеноскопії утруднюють диференціальну діагностику з черевним тифом. Слід враховувати наявність в анамнезі контакту, перенесений плеврит, легеневий або позалегеневий туберкульоз. Виявлення туберкульозних горбиків на очному дні нерідко допомагає розпізнати природу захворювання. Тифоїдна форма міліарного туберкульозу може ускладнюватися менінгітом. У цьому разі показаною є діагностична спинномозкова пункція.
Легенева форма гострого міліарного туберкульозу з самого початку проявляється бронхолегеневим синдромом: надсадним сухим кашлем, задишкою, поверхневим диханням, ціанозом. Температура тіла підвищується до 39-40 °С. У легенях прослуховуються жорстке дихання, сухі хрипи. Проте аускультативні зміни не відповідають тяжкості стану хворого. При прогресованні хвороби розвивається гостра легенево-серцева недостатність. Під-гостра форма міліарного туберкульозу мало відрізняється за клінікою від гострого. Рентгенологічно вона проявляється більшими вогнищами, схильними до злиття і утворення тонкостінних порожнин.
Менінгеальна форма гострого міліарного туберкульозу проявляється в основному менінгеальними симптомами.
Надзвичайно рідко зустрічається найгостріша форма міліарного туберкульозу - туберкульозний сепсис (тифобацильоз Покровського - Ландузі). В легенях та інших органах утворюються дрібні, схильні до некрозу і гнійного розплавлення вогнища, що містять величезну кількість мікобактерій. Захворювання починається гостро з високого температурою тіла, запамороченням, маренням, задишкою, збільшенням печінки і селезінки, тахікардією, легенево-серцевою недостатністю. Туберкулінова проба негативна, вираженою е лейкопенія.
Підгострий і хронічний дисемінований туберкульоз легень має відносно доброякісний перебіг. Для них характерні обсіменіння горбиків вздовж дрібних судин і бронхів, переважно симетрично у верхніх відділах легень. Найчастіше захворювання розвивається поступово і нагадує грип або бронхіт. Знижується апетит, іноді настає повна анорексія. Спостерігаються невеликий кашель, задишка, ціаноз. Маса тіла значно знижується. Визначають збільшення печінки, селезінки, мікрополіаденіт, скорочення легеневого звуку, змінене жорсткувате дихання, непостійні поодинокі сухі і вологі хрипи. Субфебрилітет переходить у гарячку з коливаннями температури тіла 2-3 °С.
У дітей грудного віку дисеміновані форми туберкульозу нагадують бронхіоліт (перкуторний звук з коробковим відтінком, багато сухих і вологих хрипів), затяжну бронхопневмонію, гострий розлад живлення, токсикосептичний стан. Може спостерігатися безгарячковий затяжний перебіг процесу. Характерним є різкий нейтрофільний зсув уліво, лейко- і лімфопенія, моноцитоз, підвищення ШОЕ до 40-70 мм/год. Виділення харкотиння і мікобактерій нечасті. Туберкулінова проба нерідко негативна.
Рентгенологічно виявляють мармуровість легеневих полів із симетрично розташованими округлими тінями ("зоряне небо", "падаючий дощ", "снігова буря"). Типові вогнищеві висипання в обох легенях відмічають наприкінці другого- на початку третього тижня хвороби. Прогноз при ранній діагностиці і своєчасній терапії сприятливий. Горбики поступово розсмоктуються або ущільнюються, тривалий час зберігаються симптоми хронічної туберкульозної інтоксикації.
Інфільтративний туберкульоз легень
Інфільтративний туберкульоз характеризується наявністю туберкульозного інфільтрату - бронхопневмонічного фокуса в легені з казеозним некрозом у центрі·. За клінічним перебігом розрізняють казеозну пневмонію та інфільтративні форми туберкульозу.
Інфільтрати в легенях (обмежена або зливна вогнищева специфічна пневмонія) виникають найчастіше у підлітків внаслідок перенесення інфекції гематогенним або бронхогенним шляхом із старих туберкульозних вогнищ або процесу, що розвинувся знову. Розрізняють лобулярні, округлі і хмаровидні (в тому числі ло-біти і перисцисурити) інфільтрати. Вони локалізуються переважно у верхніх відділах легень.
Інфільтрування є перифокальне запалення легеневої тканини навколо уражених лімфатичних вузлів. Основне вогнище ураження знаходиться в лімфатичному вузлі, тому зміни в легенях в результаті лікування швидко зникають.
Найтяжчою формою інфільтративного туберкульозу, при якому процес охоплює всю частку легені, є лобіт. Найбільш поширеним є всрхньочастковий лобіт.
Масивне затемнення верхньої частки відмежоване від нижньої рівною лінією міжчасіковоі щілини. Відмічають велику схильність до казеозного розпаду і утворення каверни. В інфільтративній формі туберкульозу різновидом є казеозна пневмонія, перебіг якої дуже тяжкий.
Інфільтрат починається, а нерідко й подальший процес відбувається як респіраторна інфекція, грип, пневмонія, іноді безсимптомно (інаперцептно) Відмічають нездужання, швидку втомлюваність, погіршання апетиту, рідкий кашель, головний біль.
При інфільтративному туберкульозі у дітей спостерігаються виражені симптоми інтоксикації, фебрильна або субфебрильна температура тіла, лейкоцитоз, зсув лейкограми вліво, лімфопенія, підвищена ШОЕ. Перкуторно виявляють притуплення або тупість відповідно до зони ураження в легенях, аускультативно - бронхіальне дихання з невеликим фокусом вологих хрипів або ослаблене, якщо поряд з інфільтратом виникає частковий ателектаз легені.
При своєчасній діагностиці і терапії ателектазу прогноз сприятливий: настає повне розсмоктування або утворення фіброзу.
Ексудативний плеврит
Плеврит - запалення плеври. Розрізняють сухий (фібринозний) і випітний (ексудативний) плеврит. Ексудативний плеврит буває серозним, серозно-фібринозним, геморагічним, гнійним,хільозним, хелестриновим При туберкульозі спостерігається фібринозний, серозний, серозно-фібрирозний, рідко геморагічний плеврит. Ексудативний плеврит ускладнює перебіг первинного комплексу, бронхоаденіту, рідше є самостійним захворюванням. Найчастіше він розвивається при гематогенно-дисемінованому туберкульозі легень. Перифокальний або колатеральний плеврит виникає внаслідок переходу процесу із легень на плевру, дії на неї токсичних речовин і продуктів розпаду.
Ексудативний плеврит починається гостро, з вираженими ознаками інтоксикації і гарячки. Виникає частий поверхневий кашель, колючий біль у грудній клітці. Ексудат стискує легеню і зміщує середостіння в протилежний бік. Хворий набуває сидячої пози, прагне лежати на хворому боці, на якому помітне випинання міжреберних проміжків і відставання в акті дихання. Голосове дрижання не визначають або воно різко ослаблене. Перкуторний звук притуплений або тупий, аускультативно дихання різко ослаблене або не проводиться. Верхня межа ексудату має випуклу лінію, яку називають лінією Дамуазо- Соколова. Під час рентгенологічного дослідження визначають інтенсивне затемнення з нерівною верхньою межею. Діагноз підтверджується плевральною пункцією.
Перебіг ексудативного плевриту у дітей сприятливий, залишкові зміни у вигляді плевральних нашарувань і шварт спостерігаються рідко.
При туберкульозі плеври відмічають висипання туберкульозних горбиків на плеврі внаслідок дисемінації із супровідним ексудативним плевритом. Перебіг захворювання тяжкий, тривалий, вираженою є інтоксикація, висока температура тіла. Ураження плеври визначають за допомогою плевроскопії або пункційної біопсії через торакоскоп.
Loading...

 
 

Цікаве