WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Туберкульоз - Реферат

Туберкульоз - Реферат

запалення в легені називають первинним афектом, що оточений зоною перифокального запалення. У поєднанні з лімфангоїтом і лімфаденітом первинне вогнище утворює первинний комплекс.
Клініка первинного комплексу і кінець хвороби різноманітні. Розвиваються симптоми туберкульозної інтоксикації, процес може відбуватися, під маскою грипу, пневмонії, диспепсії та інших захворювань. Кашель і виділення харкотиння незначні. Перкуторно над ураженою ділянкою легені визначають притуплення, аускультативно - ослаблення дихання, сухі і вологі хрипи. Підвищення температури тіла до 38-39 °С через 2-3 тижні змінюється тривалим субфебрилітетом.
В окремих випадках захворювання не має виразних клінічних проявів,, перебіг його доброякісний. Досліджуючи харкотиння, промивні води шлунка або бронхів, нерідко виявляють міко-балстерй туберкульозу. В крові - помірний лейкоцитоз із нейтрофільним зсувом уліво, підвищення ШОЕ.
Рентгенологічне дослідження дає змогу діагностувати і спостерігати еволюцію первинного комплексу. .Відкладання солей кальцію на місці первинного афекту призводить до його кальцинування (петрифікації або окостеніння). Такий первинний афект дістав назву вогнища Гона. Процес починається через 6-8 міс від початку захворювання і триває близько 2-2,5 років. В окремих випадках первинне вогнище довільно розсмоктується. При гіперсенсибілізації організму розвиваються генералізація процесу, лімфогематогенне обсіменіння в легенях та інших органах.
Туберкульозний бронхоаденіт
Ураження внутрішньогрудних лімфатичних вузлів - постійний супутник первинного туберкульозу у дітей. Цьому сприяє бар'єрна функція лімфатичних вузлів, здатність їх фільтрувати і затримувати розсіяні в організмі мікобактерії туберкульозу.
Клініка бронхоаденіту залежить від реактивності мікроорганізму, форми патологічного процесу і місця його локалізації.
Розрізняють такі форми бронхоаденіту: 1) інфільтративну (запальну) з реактивними перифокально-запальними змінами у корені легені; 2) пухлиновидну (туморозну) з масивним ураженням вузлів; 3) форму прихованого бронхоаденіту (окультну) без достовірних рентгенологічних змін.
У діагностиці бронхоаденіту використовують перкуторні, аускультативні та симптоми стиснення.
Симптом Кораньї - де Кампа визначають при перкусії пальцем по пальцю над хребтом або безпосередньо по хребту (знизу догори). Характерним є притуплення перкуторного звуку в ділянці III-V-VI грудних хребців при збільшених лімфатичних вузлах заднього середостіння у дітей старшого віку і підлітків (у дітей грудного віку у ділянці III грудного хребця).
Даних перкусії для діагностики не досить. Можна й не виявити змін перкуторного звуку, якщо туберкульозний процес локалізований тільки в лімфатичних вузлах. Коли ж розвивається прикоренева інфільтрація, при перкусії можна відмітити притуплення перкуторного звуку в паравертебральній ділянці, частіше з однієї сторони. Іноді визначають притуплення звуку при перкусії по кологрудинній лінії на рівні І-II міжребер'їв (симптом чаші). При постукуванні по II-VII грудних хребцях відмічається болючість (спіналгія) - симптом Петрушки.
Під час аускультації дітей, які вміють говорити слова "тридцять три" або "кис-кис", виявляють посилення цього шепоту (бронхофонія) -у маленьких дітей до VI шийного хребця, у дітей 3-8 років - до І грудного, у дітей віком 8-12 років - до III грудного хребця (аускультативний симптом Д'Еспіна).
Спостерігається також "виделковий" симптом - зміщення трахеї вбік. Це відчувається двома виделкоподібно розставленими пальцями, які поміщають у западині між двома згиначами шиї.
У дітей раннього віку бронхоаденіт супроводжується симптомами стиснення органів середостіння: 1) появою звучного бітонального кашлю (одночасно з грубим низьким тоном чути музикальний баритон); 2) коклюшоподібним кашлем і звучним експіраторним стридором; 3) розвитком розширеної венозної сітки на шкірі грудної клітки. Визначають капілярит Франко - капілярну сітку в ділянці VII шийного хребця, телеангіектазії, розміщені паравертебрально. Іноді спостерігається анізокорія - різна величина діаметра зіниць.
Туберкульозний бронхоаденіт може розвиватися непомітно, з невеликими порушеннями в стані дитини, тому його виявляють випадково під час профілактичної флюрографії. У дітей дошкільного і раннього шкільного віку хвороба розвивається гостро, h стійким підвищенням температури до 38-39°С. З'являються загальні симптоми: зміна поведінки, зниження апетиту, схуднення, блідість шкіри і слизових оболонок, підвищена пітливість уночі, швидка стомлюваність, дратівливість, емоційна лабільність та інші функціональні розлади. Периферичні лімфатичні вузли є множинними, нерівномірними за величиною і щільністю. Для розпізнавання бронхоаденіту рентгенографія в бічних і косих положеннях і томографія мають велике діагностичне значення. Інфільтративний бронхоаденіт має форму інтенсивних тіней у ділянці кореня легені з нечіткими розпливчатими межами, від яких відходять тяжисті тіні. При пухлиновидному бронхоаденіті помітні окреслені, напівовальні тіні значно збільшених внутрішньо-грудних лімфатичних вузлів у корені легені або паратрахеально.
Найчастіше ускладненнями бронхоаденіту є плеврит (кос-тальний, інтерлобарний і медіастинальний), сегментарний і частковий ателектаз легень, які мають тривалий перебіг з розвитком на місці ураження неспецифічного запалення. У дітей раннього віку нерідко спостерігається лімфогематогенна або гематогенна дисемінація в легені та позалегеневі метастази з казеозних лімфовузлів.
Прогноз у дітей дошкільного і шкільного віку в основному сприятливий.
Дисемінований туберкульоз легень
Дисемінований туберкульоз легень характеризується утворенням множинних вогнищ різної величини, виникнення яких пов'язане з розсіюванням мікобактерій туберкульозу в організмі: частіше гематогенним, рідше лімфогенним шляхом. Дисемінований туберкульоз, який виникає внаслідок гематогенного поширення збудника інфекції, називають гематогенно-дисемінованим.
На гематогенно-дисемінований туберкульоз припадає 10- 20 % серед інших форм туберкульозу. Вінмає дуже тяжкий перебіг у дітей грудного віку, у дошкільному і шкільному віці - більш сприятливий.
Розрізняють ранню гематогенну генералізацію, яка розвивається при несприятливому перебігу первинного комплексу, і пізню у вторинному періоді. Мікобактерії туберкульозу потрапляють у русло крові з бронхіальних лімфатичних вузлів, первинних туберкульозних змін у легенях, позалегеневих туберкульозних вогнищ і розносяться кров'ю в мозок, печінку, селезінку, нирки, серозні оболонки, кістки і суглоби, очі та інші органи. Генералізації процесу сприяють особливості алергічних реакцій тканин організму, судинних стінок.
Однією з форм дисемінованого туберкульозу е туберкульоз з гострим перебігом, або міліарний туберкульоз. Розрізняють гострий міліарний сепсис, що надзвичайно рідко зустрічається, тифоїдну, легеневу і менінгеальну форми.
?еребіг міліарного туберкульозу може бути гострим, підгострим, хронічним.
Надзвичайно важкою за перебігом є тифоїдна форма міліарного туберкульозу. Перебіг хвороби, особливо на початку, нагадує перебіг черевного тифу, сепсису та інших інфекційних захворювань. Помірно виражені задишка, ціаноз, тахікардія (при черевному тифі - брадикардія). Спостерігаються збільшена м'яка селезінка, зсув нейтрофілів уліво при нормоцитозі, підвищена ШОЕ, негативна
Loading...

 
 

Цікаве