WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Туберкульоз - Реферат

Туберкульоз - Реферат

дослідження.
Основним методом установлення діагнозу туберкульозу є бактеріоскопічний. Він включає пряму бактеріоскопію мазків із патологічного матеріалу: харкотиння, плеврального і перитонеального ексудату, спинномозкової рідини, сечі, гною та ін. Із харкотиння готують мазки, забарвлюючи препарат за Цілем-Нельсеном. При незначному вмісті мікобактерій туберкульозу в харкотинні цей метод неефективний. Тому при негативному результаті кращий ефект дає дослідження промивних вод шлунка або трахеї і бронхів натще методом флотації.
Наявність мікобактерій туберкульозу в сечі свідчить про туберкульоз нирок і визначається методом висівання та інокуляції морських свинок. У спинномозковій рідині мікобактерії визначаються при туберкуломі мозку, їх можна виявити в плевральному ексудаті, в пунктах, виділеннях із фістул.
Туберкулінодіагностика використовується для раннього виявлення туберкульозу у дітей, диференціального діагнозу і для профілактики туберкульозного захворювання. Тепер застосовують єдину внутрішньо шкірну туберкулінову пробу Манту з 2 ТО РРД-Л. Стандартне розведення містить 2 туберкулінові одиниці в 0,1 мл розчину, тобто одну дозу РРД-Л (очищений білковий дериват) - вітчизняний сухий туберкулін, виготовлений за методом Лінникової. Проба Манту призначається для відбору контингентів дітей, які підлягають ревакцинації проти туберкульозу, визначення інфікованості або стану чутливості до туберкульозу, для ранньої діагностики туберкульозу. Перед внутрішньо-шкірним уведенням туберкуліну шкіру на передній поверхні в середній третині передпліччя обробляють 70 % етиловим спиртом і просушують стерильною ватою. Користуються лише індивідуальним стерильним шприцом і голкою. Шкіру беруть у складку або натягують. Голку вколюють зрізом угору. Вводять ОД мл туберкуліну. У флаконі в 5 мл міститься 50 доз. Початий флакон придатний для використання протягом одного дня. Пробу Манту робить спеціально навчена медична сестра. Результати проби оцінює лікар через 48 і 72 години. Прозорою пластмасовою лінійкою вимірюють поперечний (відносно осі руки) діаметр папули; розмір гіперемії до уваги не беруть.
Реакція вважається негативною, якщо немає інфільтрату або він становить до 2 мм у діаметрі, сумнівною - при інфільтраті, який менший за 5 мм; позитивною - при вираженому інфільтраті (понад 5 мм у діаметрі). Гіперергічна реакція (великий інфільтрат і гіперемія) може супроводжуватися лімфангоїтом і лімфаденітом, іноді загальною реакцією - нездужанням, головним болем, підвищенням температури тіла.
З метою раннього виявлення туберкульозу пробу Манту роблять дітям при досягненні ними 1. року і далі щороку (краще восени) незалежно від результату попереднього дослідження. Дітей до 12 міс обстежують на туберкульоз за показаннями (наявність контакту або підозра на туберкульоз).
Протипоказаннями для проведення реакції Манту є захворювання шкіри, гострі і хронічні інфекційні захворювання в періоді загострення, включаючи період реконвалесценції (не менш як 2 міс після зникнення клінічних симптомів), алергічний стан (бронхіальна астма, ідіосинкразія з вираженим шкірним проявом), епілепсія, ревматизм в активній фазі.
Не допускається проведення проби Манту в дитячих колективах під час карантину при інфекційних захворюваннях. Проба Манту передує ревакцинації проти різних інфекцій.
Рентгенологічне дослідження. Застосовують такі методи рентгенологічного дослідження: рентгеноскопію, рентгенографію, томографію, томофлюорографію, прицільну рентгенографію, фістулографію, бронхографію, кімографію і полірентгенографію. Ці методи мають свої показання. Завдяки рентгенологічному дослідженню можна визначити наявність, характер і розміщення патологічних змін у легенях, у плевральній порожнині, бронхах, кістках, органах черевної порожнини і сечостатевої системи. Дослідження здійснюють у динаміці, щоб проконтролювати ефективність застосовуваної терапії.
Метод пошарового рентгенологічного дослідження (томографія) дає змогу робити знімки на різній глибині, точніше визначати локалізацію вогнищ і порожнин розпаду в легеневій тканині, що не можна виявити звичайною рентгенографією. Показань для рентгеноскопії органів грудної клітки дещо менше через тривалість експозиції. Флюорографія, тобто фотографування на плівку зображення органів грудної клітки з наступним її переглядом на флюороскопі, широко використовується під час масових профілактичних оглядів дитячих колективів (шкіл, інтернатів, садків).
Основні клінічні форми туберкульозу
Тепер переважно спостерігається первинне інфікування без виражених ознак інтоксикації. Перехід негативної туберкулінової проби в позитивну визначають як туберкуліновий віраж.
Рання туберкульозна інтоксикація - це симптомокомплекс хворобливих розладів, зумовлених первинним зараженням організму мікобактеріями туберкульозу і супроводжуваних туберкуліновим віражем. Вона характеризується функціональними змінами і суб'єктивними порушеннями без визначеної локалізації процесу. У дітей раннього віку порушується фізичний розвиток, відмічають також схильність до парентеральної диспепсії, відсутність монотермії, субфебрильну температуру тіла. У дошкільнят на перший план виступають зміна настрою, швидка стомлюваність, зниження апетиту, порушення сну. Субфебрильна температура може триматися від 2-3 тижнів до 3-6 міс. Спостерігаються параспецифічні запальні процеси в легенях (пневмонія, бронхіт, поліаденія). Зрідка спостерігається клінічна картина повторних масок грипу. Є різні види вегетативних неврозів: розлитий, стійкий червоний дермографізм, гіпергідроз, головний біль, зниження пам'яті, уваги, підвищена збудливість з наступним пригніченням нервової системи, тахікардія, шум у ділянці серця. В крові визначають нейтрофільний зсув управо, лімфопенію, моноцитоз, еозинофілію і підвищення ШОЕ.
Хронічна туберкульозна інтоксикація проявляється більш стійкими і вираженими загальними клінічними симптомами, синдромом функціональних розладів із залученням у процес всього організму через 1-1,5 року після віражу туберкулінових реакцій.
Основні ознаки хронічної туберкульозної інтоксикації такі:
1. Відставання в рості і, особливо, в масі тіла дитини.
2. Виснаження і слабкий розвиток підшкірної основи, м'язів, кісток.
3. Довга, вузька, сплющена грудна клітка, яка при глибокому вдиху незначно розширюється.
4. Збільшення кількох груп периферичних лімфатичних вузлів. Ці вузли ущільнені, довгасті або веретеноподібні, іноді з'єднані між собою, рухомі. За А. А. Киселем, їх називаютьзалозами-камінцями.
5. Нервовість, підвищена збудливість, швидка стомлюваність, головний біль, поганий апетит, інколи запор.
6. Періодичне підвищення температури тіла.
7. Рецидивуючий кон'юнктивіт, блефарит, фліктена.
8. Позитивна туберкулінова проба. Папула з чіткими краями утримується 72 год і більше. Пігментація і лущення зберігаються протягом кількох тижнів.
9. Виражена стійка дефіцитна анемія.
10. Відсутність рентгенологічних змін органів грудної клітки.
11. Частий контакт з туберкульозним хворим.
Розвитку туберкульозної інтоксикації передує пневмонія, плеврит, коклюш або грип. Можливе поєднання туберкульозу з ревматизмом, з дифузними захворюваннями сполучної тканини.
Первинний туберкульозний комплекс
Первинний туберкульозний комплекс - форма первинного туберкульозу, яка часто зустрічається у дітей. Вогнище туберкульозного
Loading...

 
 

Цікаве