WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Туберкульоз - Реферат

Туберкульоз - Реферат


Реферат на тему:
Туберкульоз
Відкриття збудника туберкульозу належить Роберту Коху (1882 ?). Тепер збудник називають мікобактерією туберкульозу. Є такі типи мікобактерій: людський, бичачий, пташиний. Вини відрізняються за ступенем вірулентності, патогенності, стійкості і впливом на характер перебігу захворювання.
Зараження туберкульозом. Головне джерело зараження - хвора на туберкульоз людина. Основні шляхи проникнення мікробактерій туберкульозу в організм людини або тварини такі: аерогенний, або інгаляційний, краплинний, або пилковий, аліментарний, контактний і внутрішньоутробний.
Аерогенний шлях зараження. Спостерігається у 90-95 % випадків. При аерогенному шляху інфікування мікобактерії потрапляють у дихальні шляхи з краплинами слизу, харкотиння або пилом. Туберкульоз органів дихання може розвинутися і при проникненні збудника з мигдаликів, лімфовузлів, з черевної порожнини.
Аліментарний шлях зараження пов'язаний із вживанням харчових продуктів від тварин, хворих на туберкульоз, використанням інфікованої їжі, посуду, через молоко хворої матері.
Контактний шлях проникнення мікобактерій можливий у людей, які доглядають хворих тварин або працюють із зараженим матеріалом від хворих, коли збудник захворювання проникає безпосередньо через пошкоджену шкіру або кон'юнктиву. Рідко вхідними воротами туберкульозу можуть бути мигдалики, слизова оболонка очей та статевих органів.
Внутрішньоутробне зараження туберкульозом зустрічається при генералізованих формах захворювання та пошкодженні плаценти під час пологів при аспірації новонароджених навколоплідних вод. Існування спадкового туберкульозу не доведено.
Класифікація туберкульозу
У нашій країні класифікацію туберкульозу було прийнято на VIII з'їзді фтизіатрів СРСР (1973). Вона є обов'язковою для лікарів усіх спеціальностей.
За цією класифікацією розрізняють:
" основні клінічні форми туберкульозу;
" характеристику туберкульозного процесу;
" ускладнення туберкульозу;
" залишкові зміни після виліковування.
Основні клінічні форми туберкульозу
Основні клінічні форми поділяють на три групи:
Група І. Туберкульозна інтоксикація у дітей і підлітків (рання і хронічна туберкульозна інтоксикація).
Група ІІ. Туберкульоз органів дихання.
1. Первинний туберкульозний .комплекс.
2. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів (бронхоаденіт).
3. Дисемінований туберкульоз легень.
4. Вогнищевий туберкульоз легень.
5. Інфільтративний туберкульоз легень.
6. Туберкулома легень.
7. Кавернозний туберкульоз легень.
8. Фіброзно-кавернозний туберкульоз легень.
9. Циротичний туберкульоз,
10. Туберкульоз плеври (плеврит).
11. Туберкульоз верхніх дихальних шляхів (гортані, носа, ротової порожнини, бронхів) ?
12. Туберкульоз органів ^дихання, який комбінується з професійними захворюваннями легень.
Група III. Туберкульоз інших органів і систем.
1. Туберкульоз мозкових оболонок і центральної нервової системи.
2. Туберкульоз кишок, очеревини і крижових лімфатичних вузлів.
3. Туберкульоз кісток і суглобів.
4. Туберкульоз шкіри і підшкірної основи.
5. Туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів.
6. Туберкульоз сечостатевих органів.
7. Туберкульоз очей.
8. Туберкульоз інших органів.
Характеристика туберкульозного процесу
Туберкульоз органів дихання визначають за локалізацією і поширеністю процесу, фазою його перебігу і бактеріовиділенням.
Фази перебігу процесу визначаються активністю процесу у хворого (інфільтрація, розпад, обсіменіння).
При ефективному лікуванні відбувається зворотний розвиток туберкульозу, процес стабілізується. Йому властиві такі фази, як розсмоктування, ущільнення, рубцювання і петрифікація.
Локалізацію і поширеність процесу визначають у легенях за частками і сегментами, вказуючи їх у діагнозі. Якщо уражуються інші органи або системи, відмічають локалізацію уражений.
До тих, хто виділяє бактерії, відносять хворих, в яких мікобактерії туберкульозу знайдено будь-яким методом дослідження, навіть одноразово, але при наявності клініко-рентгенологічних даних, що свідчать про активність процесу. Після підтвердження повторного бактеріовиділення констатують відкриту форму туберкульозу БК+ (закриту форму позначають БК-).
Ускладнення туберкульозного процесу
До ускладнень належать ті, які найчастіше зустрічаються і пов'язані з особливостями і тяжкістю перебігу легеневого і позалегеневого туберкульозу, а також ті, що є наслідком хірургічних операцій з приводу легеневого, сечостатевого, кістково-суглобового та інших форм туберкульозу.
Ускладненнями є: легенева кровотеча, ателектаз, легенево-серцева недостатність (легеневе серце, спонтанний пневмоторакс, амілоїдоз, бронхіальні, торакальні фістули та ін.).
Особливості перебігу туберкульозу у дітей
У дитячому віці найчастіше розвиваються форми первинного туберкульозу (первинний туберкульозний комплекс, бронхоаденіт, полісерозит), який має свої характерні риси: 1) високу сенсибілізацію всіх тканин до мікобактерій туберкульозу; 2) схильність до генералізації процесу всіма шляхами, особливо гематогенним і лімфогенним; 3) майже постійне залучення в процес лімфатичної системи (лімфатичних вузлів і судин), а також серозних оболонок; 4) схильність лімфатичних вузлів до казеозу. Схильність до самостійного загоювання і сприятливого прогнозу. Залежність перебігу од віку: чим менша дитина, тим важчаю є хвороба.
При первинному туберкульозі в клінічній картелі переважають загальні симптоми. Дитина стає дратівливою, млявою, вередливою, швидко втомлюється, втрачає апетит, худне, починає відставати у фізичному розвитку. З'являється субфебральна температура тіла. Розвивається локальний процес у будь-якому органі або діагностується туберкульозна інтоксикація. Нерідко є алергічні прояви у вигляді вузлуватої еритеми, фліктенульозного кон'юнктивіту, скрофулодерми, артралгії.
Вторинний туберкульоз виникає, внаслідок реогенної реінфекції (загострення первинних вогнищ у легенях, плеврі, лімфатичних вузлах, рідше - в інших органах) і екзогенної суперінфекції (вторинного проникнення в організм мікобактерій туберкульозу).
При вторинних формах процес поширюється переважно бронхогекним і лімфогенним, рідше гематогенним шляхом. Він може проявлятися як вогнищевим, інфільтративний і дисемінований туберкульоз.
У пубертатному віці спостерігаються форми туберкульозу, що мають гострий перебіг, у тому числі й первинний туберкульоз, який нерідко стає хронічним. Вогнище в легені загноюється, а у внутрішньогрудяних лімфатичних вузлах залишаються казеозні - маси. Проявом первинного туберкульозу у підлітків буває вузлова еритема, фліктонульозний кератокон'юнктивіт, хвороба Понсе, ексудативний плеврит, полісерозит, лімфаденіт.
Ураження туберкульозом кісток і суглобів, оцей, шкіри (скрофулодерма) зумовлюється гіпергічним станом організму. Розвиваєтьсяекстрапульмональний лімфаденіт (периферичний і брижовий) з тотальним казеозом і утворенням фістули. Часто виникають ускладнення - плеврит, утворення в легенях каверн, обсіменіння з первинного вогнища з розвитком дочірніх каверн.
Діагностика туберкульозу
Рання діагностика захворювання у дитячому віці ґрунтується на досконалому вивченні анамнезу, даних об'єктивного, лабораторного, рентгенологічного, функціонального та інструментального методів
Loading...

 
 

Цікаве