WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Семіотика захворювань сечових органів, ендокринної системи, органів кровотворення - Реферат

Семіотика захворювань сечових органів, ендокринної системи, органів кровотворення - Реферат

верхніх і нижніх кінцівок спостерігається при природженому гіпотиреозі, передчасному статевому дозріванні. Частою ознакою патології ендокринної системи є зміна маси тіла. Прогресуюче зниження її при звичайному або навіть посиленому харчуванні виявляється при тиреотоксикозі, цукровому діабеті. Для ряду ендокринних захворювань типовим є ожиріння з певними особливостями відкладення жиру. У хлопчиків при гіпоорхізмі надлишковевідкладання жиру буває в ділянці плечей і таза. Великий живіт, що звисає, різка повнота кінцівок, обличчя, шиї властиві для гіпогаламічного ожиріння.
Оглядаючи шкіру, звертають увагу на колір, вологість, стан волосяного покриву. Пігментація шкіри на відкритих ділянках тіла, на місцях тертя одягом (зовнішня поверхня ліктьових і колінних суглобів) є характерною ознакою хронічної недостатності надниркових залоз (хвороби Аддісона).
При обмацуванні дітей, хворих на гіпотиреоз, виявляють звичайно холодну щільну та набряклу шкіру, яка злущується. Обличчя позбавлене міміки, помітне потовщення губ та язика. Певну цінність у діагностиці ендокринних захворювань мають порушення з боку очей. Нечасті кліпання (симптом Штельвага), широко розплющені очі (симптом Дельримпля), випинання очних яблук (екзофтальм), найчастіше розцінюються як ознаки тиреотоксикозу.
При огляді хворих дітей звертають увагу на форму шиї: з'ясовують, чи є випинання у ділянці щитовидної залози, збільшення якої спостерігається при тиреотоксикозі, ендемічному зобі.
Огляд і пальпація статевих органів мають особливу цінність у діагностиці захворювань статевих залоз. Виявлення у дітей у препубертатному періоді значного збільшення статевого члена, вторинних статевих ознак вказує на передчасний статевий розвиток або патологію шишковидного тіла. Невеликий статевий член, нерозвинена мошонка у хлопчиків у пубертатному періоді найчастіше свідчать про гіпогонадизм.
У дівчаток при дослідженні статевих органів звертають увагу на стан великих і малих статевих губ, клітора. Гіпоплазія малих і збільшення великих статевих губ і клітора спостерігаються у дітей з адреногенітальним синдромом.
Обов'язковим методом обстеження дітей з ендокринною патологією є рентгенологічне дослідження.
При патології гіпофіза на рентгенограмі помітні зміни в кістках основи черепа (збільшуються розміри турецького сідла).
Дані рентгенологічного дослідження використовують для визначення кісткового віку, що дає змогу точніше встановити біологічний вік, а також для виявлення порушень мінералізації кісток (остеопороз або остеосклероз).
Особливості обстеження і семіотика захворювань органів кровотворення
Методика обстеження дитини із захворюваннями органів кровотворення включає докладне вивчення скарг хворого, анамнезу, загальний огляд, обстеження лімфатичних вузлів, кісткової системи, органів травлення і додаткові лабораторні дані.
Збираючи анамнез, слід звернути увагу на можливість спадкового захворювання у рідних хворого, на вигодовування дитини, перенесені захворювання, гігієнічні умови життя тощо.
Зібравши анамнестичні дані, проводять загальний огляд хворої дитини. Передусім необхідно оцінити положення тіла, колір шкіри і слизових оболонок. Блідий колір шкіри і слизових оболонок часто вказує на різні захворювання крові і кровотворних органів. Проте треба пам'ятати, що він залежить і від інших причин (індивідуальних анатомо-гістологічних особливостей шкіри, ризького артеріального тиску) і спостерігається при гострій недостатності серця, захворюваннях нирок тощо.
Однією з ознак захворювання крові може бути жовте забарвлення шкіри, але воно частіше спостерігається при захворюваннях печінки, при септичних станах, після прийняття деяких лікарських препаратів і харчових продуктів.
Крім дифузних змін забарвлення шкіри, можуть спостерігатися і вогнищеві явища на шкірі і слизових оболонках у вигляді внутрішньо шкірних або підшкірних крововиливів різної величини і локалізації, які можуть свідчити про захворювання крові та кровотворних органів і нерідко бути єдиною ознакою патологічного процесу.
Важливе значення при діагностиці захворювань крові і кровотворних органів має стан лімфатичної системи. Гостра множинна гіперплазія лімфатичних вузлів спостерігається при різних патологічних станах, зокрема при лейкозі. Тривале хронічне збільшення лімфатичних вузлів дає підставу думати про можливість хронічного перебігу захворювання крові.
Правильне трактування характеру гострих і хронічних, локалізованих і множинних лімфаденітів можливе тільки на основі оцінки всіх клінічних даних, результатів аналізів крові, пунктатів лімфатичних вузлів, рентгеноскопії органів середостіння.
При різко виражених формах недокрів'я (анемії) іноді бувають зміни з боку серцево-судинної системи у вигляді функціональних шумів (особливо у дітей раннього віку), які вислуховуються над ділянкою серця і на великих венозних судинах.
Помітно збільшуються печінка і селезінка при гематологічних захворюваннях, що особливо часто спостерігається при різних формах гострого лейкозу і важкій анемії.
Істотне значення в діагностиці цих захворювань має правильна оцінка даних, які було добуто під час дослідження їхніх морфологічних особливостей.
При легких формах анемії в периферичній крові зменшується рівень гемоглобіну при майже нормальній кількості еритроцитів. При більш важких формах, поряд із зниженим рівнем гемоглобіну, зменшується і кількість еритроцитів. Такі коливання зумовлюються різними причинами: недостатністю еритропоетичної системи дитини, посиленим розпадом еритроцитів у периферичній крові і у вогнищах їхнього утворення, зменшенням кровотворної функції, крововтратою тощо.
Збільшення кількості еритроцитів у периферичній крові буває при уроджених пороках серця, істинній ідіопатичній полі-цитемії, проявах вираженого зневоднення.
Анізоцитоз і поліхромазія (забарвлення еритроцитів у ліловий і синюватий колір) вказують на активний процес регенерації, а пойкілоцитоз - на дегенерацію еритроцитів.
Еритробластоз (ядерні форми еритроцитів) і ретикулоцитоз (підвищена кількість еритроцитів із суправітальною зернистістю) вказують на посилення процесів сритропоезу або на функціональну недостатність кісткового мозку, який викидає у кров незрілі клітини. Базофільна зернистість еритроцитів свідчить про їхню патологічну регенерацію, яка може спостерігатися при малярії, отруєнні свинцем, природженому сифілісі.
Осмотична резистентність еритроцитів іноді значно знижена при уродженій гемолітичній анемії. Гемоліз починається при 0,50-0,60% концентрації NaCl, а інколи навіть при 0,70 % (мінімальна резистентність) і закінчується при 0,36 - 0,56 % NaCl (максимальна резистентність). В нормі ці показники відповідають 0,48-0,41 % і 0,36 - 0,28 % NaCl. При набутих
Loading...

 
 

Цікаве