WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Ревматизм - Реферат

Ревматизм - Реферат

від'ємний або двофазний; інтервал S- ? конкордантно зміщений. На ФК.Г реєструється перикардіальний шум. На ехокардіограмі визначають ехо- і негативний простір, що розділяє перикард і епікард. Закінчується перикардит одужанням або утворенням зрощень.
З інших органів і систем найбільш часто при ревматизмі уражуються суглоби.
Ревматичний поліартрит уражує найчастіше середні суглоби , (колінні, голінковостопні, ліктьові), рідше - великі (плечові, кульшові) і рідко - дрібні (суглоби кистей, стопи, хребта).
При ревматичному артриті уражуються кілька суглобів (поліартрит), інколи спостерігається ураження одного суглоба (моноартрит). Характерним є послідовне ураження суглобів, симетричність їхніх уражень і летючість артриту, швидка зворотність уражень. Клінічні прояви артриту у разі лікування утримуються кілька днів. Деформації суглобів немає. Швидкий і добрий ефект дає лікування саліцилатами, піразолоновими похідними і гормонами кори надниркових залоз.
Останнім часом ураження суглобів проявляється тільки болем без об'єктивних змін у них (артралгії).
Мала хорея. Особливістю ревматизму. ? дитячому віці є ураження нервової системи у вигляді малої хореї, що розвивається у 11-13 % дітей, хворих на ревматизм. Це підкірковий і частково кірковий енцефаліт. Починається він поступово. Виникають швидка втомлюваність, дратівливість, поганий сон, плаксивість. Змінюється характер письма, ходи. Через 2-3 тижні розвиваються гіперкінез, м'язова гіпотонія, порушується координація рухів.
Гіперкінез характеризується появою гримас, мимовільними рухами тіла і кінцівок. При різко вираженому гіперкінезі хворі не можуть стояти, ходити, приймати їжу. Може порушитися мовлення. Емоційне і фізичне напруження різко посилює гіперкінез. Під час сну гіперкінез повністю зникає або зменшується. Крім типових, у дітей нині часто зустрічаються стерті форми хореї. Гіперкінез і гіпотонія виражені нечітко. Відмічають посіпування окремих м'язів обличчя (моргання або жувальні рухи язиком) чи окремих м'язів кінцівок або тулуба.
У типових випадках хорея триває 2-3 міс, часто бувають рецидиви.
Іншими позасерцевими проявами ревматизму є анулярна еритема, ревматичний полісерозит і його прояв - абдомінальний синдром. Ревматична пневмонія, гепатит, гломерулонефрит спостерігаються рідко і тільки в активній фазі.
Рецидив ревматизму за клінічним перебігом нерідко нагадує першу атаку. Основним є ураження серця. Зворотний ревмокардит - це рецидивидуючий міокардит з прогресуючим клапанним ураженням. Клінічно спостерігають приглушеність чи глухість тонів, наростання інтенсивності або появу нових шумів, розвиток ознак недостатності серця, іноді аритмію. Після кількох перенесених атак у дитини може сформуватися складний (стеноз отвору і недостатність клапана) або комбінований (двох або трьох клапанів) набутий порок серця. Після першої атаки порок серця виявляють у 14-18 % хворих, після другої і третьої - у 100%. Лікування ревматизму включає три етапи.
I етап - лікування активної фази в стаціонарі при кардиті не менше 45 днів, при малій хореї - 2-3 міс.
II етап - після виписування із стаціонара хворий продовжує лікування в місцевому ревматологічному санаторії (1-3 міс).
III етап - після виписування з місцевого санаторію багаторічне диспансерне спостереження і профілактичне лікування в поліклініці.
Дитину з активною фазою ревматизму обов'язково госпіталізують у стаціонар. При II-III ступені активності ревмокардиту призначають суворий постільний режим на 1-2 тижні, потім постільний режим ще протягом 2-3 тижнів. Через 1-1,5 міс під контролем функціональних проб дітей переводять на щадний режим, їжа повинна бути легкозасвоюваною, багатою на вітаміни, білки, солі калію. Приймати її потрібно 5-6 разів на день дрібними порціями.
На початку лікування призначають бензилпеніциліну натрієву сіль на 10 днів у дозі 20 000 - 50 000 од на 1 кг маси тіла на добу внутрішньом'язово. Одночасно з бензилпеніциліном призначають нестероїдні протизапальні медикаментозні засоби: ацетилсаліцилову кислоту по 0,2 г на рік життя на добу, але не більше 2 г або ортофен чи індометацин 1-3 мг/кг, препарати пірозолонового ряду.
При високому ступені активності первинного ревмокардиту з помітним ураженням серця (ураження клапанів, збільшення серця) показаним є призначення преднізолону в дозі 0,75-1 мг/кг на добу. При позитивному ефекті дозу преднізолону через 7-10 днів поступово знижують. Лікування преднізолоном у середньому триває 30-40 днів на фоні застосування нестероїдних протизапальних засобів. Під час лікування преднізолоном з метою контролю за появою тяжких ускладнень (утворення виразок і поява кровотеч із травного каналу) проводиться реакція Грегерсона. Тривале застосування гормонів кори надниркових залоз призводить до побічних проявів. Найчастіше з'являється синдром Іценка - Кушінга: надмірне відкладення жиру на обличчі (міся-цеподібне лице) і на стегнах, поява смуг розтягнення на шкірі, підвищення артеріального тиску, збільшення маси тіла. Після відміни гормонів кори надниркових залоз ці явища зникають.
Закінчивши лікування бензилпеніциліном, призначають біцилін на час лікування в стаціонарі і в місцевому санаторії. Біци-лін-1 призначають у дозі 600 000 од, біцилін-5 - 750 000 од для дітей дошкільного віку і вдвічі більше для школярів 1 раз внутрішньом'язово кожні 3 тижні.
При в'ялому, затяжному і безперервно рецидивуючому пере- І бігу показаним е тривале застосуванняхінолінових препаратів: | хінгаміну (делагіл), гідроксихлорохіну (плаквенїл) у дозі 5-10 І мг/кг маси на добу. При недостатності серця хворі одержують серцеві глікозиди, сечогінні, препарати калію тощо.
При малій хореї застосовують увесь комплекс протиревматичного лікування. Хворим забезпечують повний фізичний і психічний спокій (в окремій палаті). Призначають також броміди, аміназин, фенобарбітал, тіаміну бромід і піридоксин (вітаміни ВІ і Be) внутрішньом'язово через день (15-20 ін'єкцій на курс), фізіотерапевтичне лікування. Через 1,5-2 міс у разі зниження активності процесу хворого переводять до місцевого ревматололічного санаторію (II етап), де протягом 2-3 міс здійснюють ( медикаментозне негормональне лікування в половинній дозі, розширяють режим, проводять загальнозміцнювальні заходи, аеротерапію.
Після виписування з санаторію хворого беруть на диспансерний облік у поліклініці (III етап). За його здоров'ям стежить ревмокардіолог до підліткового віку. Для всіх дітей, що перенесли первинний ревмокардит без ураження клапанів або малу хорею (без явних уражень серця) при відсутності вогнищ хронічної інфекції, проводиться цілорічна біцилінопрофілактика протягом З років, а потім протягом 2 років сезонна профілактика біциліном і ацетилсаліциловою кислотою. Діти, що перехворіли на первинний ревмокардит з ураженням клапанів або на зворотний ревмокардит ( з пороком або без нього), малу хорею із затяжним або безперервно рецидивуючим перебігом, одержують цілорічну біцилінопрофілактику протягом 5 років.
Дітям дошкільного віку вводять біцилін-1 600 000 од 1 раз на два тижні, школярам - 1 200 000 од 1 раз на місяць внутрішньом'язово або біцилін-5 дітям дошкільного віку-750 000 од, школярам - 1 500 000 од з тією самою частотою цілорічне. На фоні цілорічного введення біциліну навесні і восени протягом 6 тижнів проводять лікування ацетилсаліциловою кислотою або іншими негормональними протизапальними препаратами в половинній дозі (вторинна профілактика ревматизму).
Вторинна профілактика ревматизму - це профілактика рецидивів і прогресування ревматизму, який уже виник. Вона включає: 1) диспансерне спостереження за хворим на ревматизм; 2) біцилінопрофілактику; 3) своєчасне лікування вогнищ хронічної інфекції та інтеркурентних захворювань.
Непереносність препаратів бензилпеніциліну є протипоказанням для біцилінотерапії.
Первинна профілактика - це профілактика виникнення ревматизму у ще здорової дитини. Вона включає заходи, спрямовані на підвищення природного імунітету (повноцінне харчування, правильне чергування праці і відпочинку, загартовування, достатнє перебування на свіжому повітрі, дозовані заняття фізкультурою І спортом, приймання аскорбінової кислоти і полівітамінів) і запобігання стрептококовому інфікуванню (оздоровлення осіб, що оточують дитину, ліквідація скупченості у школі і занять у дві зміни, поліпшення житлових умов); своєчасне і повне лікування стрептококових захворювань у дітей (ангіна, хронічний тонзиліт, хронічний фарингіт тощо).
Loading...

 
 

Цікаве