WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Ревматизм - Реферат

Ревматизм - Реферат


Реферат на тему:
Ревматизм
Ревматизм (хвороба Сокольського-Буйо) - це системне інфекційно-алергічне захворювання сполучної тканини, що виникає у схильних до нього осіб. Уражає в основному дітей та осіб молодого віку. Поширеність ревматизму серед дітей останнім часом знизилась і дорівнює 1-2 %. Захворюваність дітей на ревматизм становить 1 %, проте серед школярів вона вища і досягає 1,4-3 %. Найчастіше на ревматизм хворіють діти у віці 6-15 років.
Нині збудником ревматизму вважають бета-гемолітичний стрептокок групи А. Стрептокок і продукти його життєдіяльності, численні його екзоферменти, маючи властивості антигенів, зумовлюють утворення антитіл. У дітей з імунними порушеннями протистрептококовий захист недосконалий. Антигени стрептокока А кардіотропні, вони призводять до пошкодження тканинних структур серця і виникнення в них алергічного запалення. Продукти розпаду тканин, які при цьому утворюються, самі набувають властивостей антигенів, проти яких утворюються антикардіальні антитіла. Отже, розвиваються аутоалергія і дальше пошкодження тканин серця. Антитіла і імунні комплекси, які циркулюють у крові, пошкоджують мікроциркуляторне русло, сприяють активізації медіаторів запалення. Провідна роль у патогенезі належить імунним реакціям негайного і сповільненого типу з наступним розвитком імунного запалення.
Велике значення має генетична схильність організму до успадкування особливостей імунних реакцій.
Перебіг активної фази до 2 міс - гострий, до 3-4 міс - підгострий, до 5-6 міс - затяжний, рік і більше -безперервно-рецидивуючий. Латентний перебіг буває прихованим, безприступним, його розпізнають ретроспективно у зв'язку з формуванням пороку серця.
Неактивна фаза характеризується залишковими змінами (порок серця, міокардіосклероз ревматичний при відсутності ознак активності).
При ревматизмі в основному ушкоджується серцево-судинна система. Його прояви бувають серцеві і позасерцеві, тобто ураження інших органів і систем (артрит, мала хорея, ураження шкіри, гломерулонефрит, пневмонія тощо).
Таблиця 32. Робоча класифікація і номенклатура ревматизму
Таблиця 33. Характеристика ступенів активності ревматизму
Для встановлення діагнозу використовують критерії активності Кисіля - Джонса - Нестерова. Основні критерії: кардит, поліартрит, хорея, ревматичні підшкірні вузлики, кільцевидна еритема, ревматичний анамнез, ефективність протиревматичного лікування.
Додаткові критерії: гарячка, артралгія, лейкоцитоз, прискорена ШОЕ, поява С-реактивного протеїну, подовження інтервалу ?-Q на ЕКГ, попередня стрептококова інфекція тощо.
Наявності у хворого двох основних критеріїв або одного основного і двох додаткових уже досить для того, щоб встановити діагноз.
У типових випадках перша атака ревматизму починається гостро або підгостро через 2-3 тижні після перенесеної ангіни або іншої носоглоткової інфекції, зумовленої гемолітичним стрептококом групи А. З перших днів захворювання виникає загальна, слабкість, нерідко буває висока температура тіла, з'являється припухлість і болючість великих і середніх суглобів. Суглоби стають гостроболючими, шкіра над ними - червоною і болючою на дотик. Через 2-3 дні зменшується або зникає ураження одного суглоба і уражується інший. У результаті лікування артрит швидко і безслідно щезає. Підвищена температура тримається 2-5 днів і нормалізується, коли затихає артрит. Іноді на початку захворювання на шкірі з'являються нестійкі висипання, які швидко зникають. Вони мають вигляд кілець і напівкілець рожевого кольору. Це анулярна (кільцевидна) еритема. Вже на першому тижні захворювання спостерігаються зміни з боку серця (глухі серцеві тони, аритмія, далі систолічний шум, найчастіше над верхівкою).
Ураження серця ·- кардит -· відносять до основних проявів ревматизму. Це міокардит, ендокардит, перикардит. Кардит, що виник уперше, називають первинним, повторно - зворотним ревмокардитом.
Міокардит. Ураження міокарда при ревматизмі у дітей зустрічається дуже часто - у 80-100 % випадків. Ревматичний міокардит характеризується болем в серці, підвищеною втомлюваністю. Об'єктивно спостерігаються блідість шкіри, задишка, тахікардія, розширення меж серця, глухі або приглушені тони серця, систолічний шум (найчастіше ніжний) на верхівці, непостійні порушення ритму серця, зниження артеріального тиску, субфебрильна температура. В аналізах крові відмічають помірний лейкоцитоз, прискорену ШОЕ, наявність С-реактивного протеїну, підвищення титрів АСЛ-О, АСГ, показників дифеніламінової проби.
На електрокардіограмі (ЕКГ) найчастіше помітні синусова аритмія, подовження інтервалу ?-Q, збільшення електричної систоли, зміщення сегмента ST, екстрасистолія, іноді різні порушення ритму, блокади ніжок пучка Гіса. На фонокардіограмі (ФК.П зниження амплітуди І тону, його розщеплення, роздвоєння, поширення. При тяжких ураженнях реєструють III тон.
Клінічно виражені форми міокардиту можуть бути з відносно легким, середньої тяжкості і тяжким перебігом: з вираженою задишкою, блідістю шкіри в поєднанні з ціанозом, з проявами декомпенсації. Закінчується міокардит утворенням кардіосклерозу або видужанням.
Ураження ендокарда при ревматизмі нині зустрічається значно рідше.
Ревматичний ендокардит спостерігається у 50-55 % хворих і практично завжди поєднується з міокардитом. Характерними е скарги на підвищену втомлюваність, знижену працездатність, головний біль, серцебиття у дітей старшого віку. На початку захворювання часто буває висока (до 39 ° - 40 °С) температура тіла, яка пізніше стає субфебрильною. Іноді температура тіла
нормальна. Об'єктивно відмічають бліду шкіру, ціаноз гуо, помірну або слабку задишку. Межі серця нормальні. На верхівці серця спочатку вислуховується ніжний, м'який, короткий систолічний шум, інтенсивність якого в динаміці наростає. На 2-3-му тижні шум стає дужчим, що характерно для ендокардиту. Тембр шуму протягом дня може змінюватися. Іноді з'являються хор-дальні шуми. Пульс в основному прискорений. Артеріальний тиск нормальний або знижений. При ендокардиті спостерігаються нейтрофільний лейкоцитоз, іноді з помірним зсувом уліво, підвищена ШОЕ. На ФКГ - характер тонів змінний, реєструється високочастотний систолічний шум, зв'язаний з І тоном, який займає більшу частину систоли. На ехокардіограмі відмічають потовщення мітрального клапана, дилатацію лівих камер серця та інші зміни. Закінчується ендокардит по-різному: набутим пороком серця, а при своєчасному повному і правильному лікуванні -· видужанням. Найчастіше формується недостатність двостулкового (мітрального) клапана, на другому місці за поширенням стоїть поєднане ураження двостулкового клапана (недостатність клапана і стеноз лівого передсердно-шлуночкового отвору), на третьому (у 10% хворих) - недостатність аортального клапана. Стеноз аортального клапана зустрічається нечасто. Ураження тристулкового клапана буває досить рідко при комбінованих мітрально-аортально-трикуспідальних пороках. Ревматизм є основною причиноюнабутих пороків серця, 90 % усіх набутих пороків - це наслідки ревматичного ендоміокардиту.
Ревматичний перикардит зустрічається рідко і звичайно поєднується з міоендокардитом. Це найбільш тяжке ураження, оскільки страждають всі три оболонки серця. Фіброзний перикардит називають сухим. Об'єктивно: з'являється біль у ділянці серця, інколи - в животі, блювання. У ділянці серця, найчастіше по лівому краю грудини, вислуховують шум тертя перикарда. За характером він може бути ніжним: "шелестіння шовку" або грубим, дряпаючим ("рипіння підошов", "рипіння снігу під ногами"). Шум тертя може зникнути дуже швидко або через кілька годин, а може зберігатися тривалий час.
При наявності серозного ексудату перикардит називають ексудативним, серозним або випітним. При ексудативному перикардиті стан дитини тяжкий. Вона неспокійна, скаржиться на біль у ділянці серця, живота, нудоту, з'являється блювання. Різко посилюється задишка, виникає сухий кашель, шийні судини набухають. Хворий займає вимушене сидяче або напівсидяче положення. Верхівковий поштовх не визначається або ослаблений. Межі серця розширені. Пульс частий, слабкого наповнення. Артеріальний тиск знижений, венозний - підвищений. Печінка збільшена. Діурез зменшений.
Рентгенологічне тінь серця має форму трапеції, при зворотному розвитку перикардиту визначають плеврокардіальні зрощення. На ЕКГ при ексудативному перикардиті низький вольтаж усіх зубців, від'ємні зубці Г, інтервал S - ? зміщений. І При сухому перикардиті зубець ? знижений,
Loading...

 
 

Цікаве