WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Захворювання жовчних шляхів - Реферат

Захворювання жовчних шляхів - Реферат

Яйця карликового ціп'яка швидко гинуть у навколишньому середовищі. При попаданні в кишки з яйця після скидання оболонки звільняється онкосфера, що прикріплюється гачками до ворсинок кишки, росте і перетворюється на цисто-церкоїд. Ворсинки гинуть, а цистоцеркоїди прикріплюються до стінки кишок і через 2-3 тижні стають статевозрілими карликовими ціп'яками, які справляють механічний і токсичний впливи на організм.
Клініка гіменолепідозу поліморфна. Іноді перебіг захворювання є безсимптомним. Часто спостерігаються зміни з боку нервової і травноїсистем. Діти скаржаться на загальну слабкість, головний біль, підвищену дратівливість, ослаблення пам'яті, нудоту, біль у животі, зниження апетиту. Можуть виникати судорожні припадки. Випорожнення нестійкі, пронос, калові маси з домішкою слизу, рідше крові. Температура тіла часто субфебрильна. Іноді спостерігаються збільшення печінки, при-глушеність тонів серця.
Діагноз встановлюють на підставі виявлення яєць або члеників карликового ціп'яка у свіжовиділених фекаліях.
Лікування гіменолепідозу проводять у стаціонарі. Хворих ізолюють, виділяють їм індивідуальні горщики, які ретельно дезинфікують. Лікування повинно бути тривалим і наполегливим, оскільки можлива постійна інвазія. Призначають препарати чоловічої папороті і насіння гарбуза.
Застосування екстракту чоловічої папороті потребує спеціальної підготовки і дієти. Препарат через його токсичність не призначають дітям до 2 років. Більш ефективним є фенасал, який застосовується в порошку: дітям до 3 років - 0,5 г, 3- 6 років - 1 г, 6-9 років - 1,5, старше 9 років - 2г. Цю дозу дають зранку натще на перший день кожного циклу, в наступні 6 днів - 0,5 г незалежно од віку. Через 3-4 год після приймання фенасалу в перший день дають проносне (настій сени складної по 1 чайній ложці зранку і ввечері дітям до 3 років, магнію сульфат - дітям, які старші за 3 роки), їжу приймають о 8, 13 ї 18 год. Проводять три семиденних цикли з інтервалами по 7 днів. Перед прийманням фенасалу дають 1 г натрію гідрокарбонату, а через 2 год після нього - легкий сніданок (склянку солодкого чаю, сухарі, печиво). Проводять протирецидив-ний курс лікування фенасалом через 1 міс після основного курсу.
Кукурбін - препарат з насіння гарбуза. Його призначають натще по 2,5 г дітям дошкільного і 5 г - дітям шкільного віку і 100 мл води. Через 3 год дитина приймає проносне. Проводять 8-6 одноденних циклів (інтервали ?-7 днів).
Можна застосувати акрихін в поєднанні з фенасалом. Дітям З-6 років дають 0,075-0,1 г, 6-9 років - 0,15 г, 9-15 років - 0,15-0,2 г, старше 15 років - 0,3 г акрихіну через ЗО хв після приймання фенасалу.
Профілактика гіменолепідозу передбачає дотримання санітарно-гігієнічного режиму, особливо в дитячих колективах, своєчасне виявлення, ізоляцію і лікування дітей і дорослих, заражених гіменолепідозом.
Дифілоботріоз
Збудником дифілоботріозу є лентець широкий, який у зрілому стані паразитує в тонкій кишці людини, домашніх (собака, кіт, свиня) і диких тварин. Яйця лентеця потрапляють з фекаліями у воду, проходять складний цикл розвитку в організмі рачків і риб. Якщо людина з'їсть заражену рибу (щука, окунь, миньок та ін.), що містить плероцеркоїди, у неї з них розвиваються дорослі гельмінти.
Клініка. З'являються біль у животі, нудота, поганий апетит, дратівливість, слабкість, в'ялість, розлад випорожнень, схуднення. Може розвиватися злоякісна анемія. Діагноз ставлять на підставі клінічної картини і виявлення в калі яєць або члеників лентеця. Лікування проводять тими самими засобами, що й гіменолепідозу.
Профілактика включає старанну кулінарну обробку риби, виключення сирої риби з раціону собак і котів, охорону водоймищ від попадання нечистот.
Ехінококоз
Збудником ехінококозу у людини є однокамерний і багатокамерний ехінококи в личинковій стадії. Кінцевим хазяїном ехінокока є собака, вовк, шакал, проміжним - людина, мала і велика рогата худоба, свиня.
Зараження людини відбувається при контакті з собаками. Яйця ехінокока з шерсті собаки попадають у кишки, де онко-сфера звільняється від оболонок і з течією крові заноситься в легені, печінку, рідше в головний мозок та інші органи. Утворюється міхур, усередині якого можуть бути дочірні і внучаті міхури, рідина і маса сколексів. Ехінококові міхури зумовлюють шкідливий вплив на органи (механічне тиснення, токсико-алергічні реакції).
В діагностиці використовують рентгенологічне обстеження, внутрішньо шкірну алергічну пробу Кацоні, реакцію непрямої гемаглютинації, сканування печінки, ультразвукове дослідження, спленопортографію.
Лікування ехінококозу хірургічне.
Профілактика передбачає запобігання контакту дїтей з хворими собаками, дотримання правил особистої гігієни, своєчасне виявлення та ізоляцію хворих.
Шистосомоз
Шистосомоз (більгарціоз) зумовлюється трематодою, що паразитує в кровоносних судинах ворітної і брижої систем ссавців. Самиця відкладає яйця, які проникають через судинну стінку в сечовий міхур і кишки і виділяються з сечою і калом. Проміжний хазяїн - молюски роду Bulinus, Physopsis, Ріапогвіз. В їхньому тілі відбувається розвиток і розмноження личинок, які виходять у воду у вигляді церкаріїв. Укорінюючись у тіло людини, церкарій перетворюється на статевозрілу особу. Через 2-3 міс після зараження дозрілі яйця виходять у навколишнє середовище. В них міститься рухомий мірацидій. Інвазія відбувається в процесі пиття зараженої води або купання в заражених водоймищах. Є кілька видів трематод, що спричинюють сечостатевий, кишковий і японський шистосомоз.
Клініка. Укорінюючись у шкіру, церкарій викликає відчуття уколу голкою. З'являються папульозні або пустульозні висипання, токсико-алергічна реакція (головний біль, біль у спині ї суглобах, слабкість, анорекція, гарячка, еозинофільний інфільтрат у легенях, гепатоспленомегалія). В крові відмічаються лейкоцитоз, еозинофілія, підвищена ШОЕ. Через 6-8 тижнів приєднуються гематурія, дизурія, біль у попереку, розвивається хронічний цистит. Кишковий шистосомоз проявляється гемоко-літом, загальною інтоксикацією.
Хронічний шистосомоз ускладнюється обвапнуванням стінок сечового міхура, тромбозом судин легень, мозку, ворітної вени, поліпозом кишок, хронічним гепатитом, цирозом печінки, ураженням статевих органів. Може розвиватися рак сечового міхура.
Діагноз шистосомозу грунтується на даних клінічного дослідження хворого, виявленні мірацидій у сечі або калі, на імунологічних пробах, результатах інструментального обстеження (ректороманоскопія, урографія, цистоскопія).
Лікування проводять амбільгаром (25-35 мг/кг на добу протягом 5-7 днів), антимонілу-натрію тартратом.
Профілактика шистосомозу включає санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на боротьбу з молюсками, із забрудненням водоймищ, на дотримання правил особистої гігієни.
Loading...

 
 

Цікаве