WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Захворювання жовчних шляхів - Реферат

Захворювання жовчних шляхів - Реферат

спазмолітичні засоби (бром, валеріана, еленіум, тріоксазин, седуксен, новокаїн, папаверин, но-шпа, еуфілін), електрофорез папаверину, магнію сульфату, новокаїну, комір за Щербаком, гарячі гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві води низької мінералізації. Сліпі зондування призначають обережно.Рекомендують радонові, хвойні, низької концентрації сірководневі ванни.
Профілактика дискінезії жовчних шляхів ґрунтується на забезпеченні правильного режиму дня і харчування, що відповідає віку, нормалізації функцій центральної нервової системи, санації хронічних вогнищ інфекції.
Стоматит
Стоматит - запальне захворювання слизової оболонки ротової порожнини, яке буває у дітей будь-якого віку на фоні зниження опірності організму після інфекцій, при дистрофії. Най* частіше він спричинюється стрептококом, стафілококом, грибами. Стоматит може бути одним з ускладнень антибіотикотерапії. На слизовій оболонці помітні ознаки катарального, фібринозного, афтозного, виразково-некротичного запалення.
Початок афтозного (герпетичного) стоматиту супроводжується високою температурою тіла (до 39-40°С), головним болем, слабкістю, неприємними відчуттями в роті. Слизова оболонка ротової порожнини є гіперемованою, набряклою, з білими і жовтими бляшками і червоним обідком. Збільшуються підщелепні і шийні лімфовузли. З'являються тріщини в кутах рота. Приймання їжі і рідини болюче. Через 5-6 днів гострі явища стихають, до кінця другого тижня настає видужання.
Лікування. У зв'язку з контагіозністю захворювання дитину треба ізолювати, їжа повинна забезпечити механічне, хімічне і термічне щадіння, бути повноцінною і багатою на вітаміни. Ротову порожнину зрошують розчином перманганату калію (1:20000), 1 % розчином натрію гідрокарбонату, 3% розчином перекису водню (2 столові ложки на 100 мл води). Призначають сульфаніламіди, десенсибілізуючі засоби (димедрол, піполь-фен, тавегіл, супрастин, препарати кальцію). При виразково-некротичному стоматиті застосовуються антибіотики.
Профілактика стоматиту грунтується на дотриманні гігієни харчування, старанному догляді за слизовою оболонкою ротової порожнини, особливо при різних захворюваннях, санації хронічних вогнищ інфекції в носовій частині глотки, зубах.
Гельмінтоз
Найбільш поширеними глистами у дітей є аскариди, гострики, волосоголовці. Рідше зустрічаються стрічкові глисти (карликовий ціп'як, бичачий і свинячий солітери). Паразитуючи в кишках, глисти відкладають величезну кількість яєць в їхню порожнину, за винятком гостриків, які відкладають яйця в періанальних складках. Яйця глистів через забруднені руки, їжу, воду потрапляють у кишки дитини. Глисти виділяють токсичні речовини, порушують процеси травлення, негативно впливаючи на стан здоров'я. К. І. Скрябін та його учні провели планове вивчення поширення гельмінтів у нашій країні і запропонували заходи боротьби з гельмінтозом.
Аскаридоз
Аскариди належать до круглих черв'яків, що паразитують у тонких кцшках. Довжина самиці іноді досягає 25-40 см, самця - 15-25 см. Щодня самиця відкладає в просвіт кишок близько 200 000 яєць, які виділяються з фекаліями, і протягом 2 тижнів при температурі 20-30 °С на вологому ґрунті в яйцях дозрівають личинки. Зрілі яйця аскарид потрапляють у кишки дитини через брудні руки, з немитими фруктами, овочами, забрудненою водою та їжею. В кишках личинки звільняються від захисної оболонки, проникають через слизову оболонку в кровоносні судини (в русло ворітної вени, заносяться в печінку, звідти через нижню порожнисту вену потрапляють у праву половину серця і через легеневу артерію в легені). З легень вони можуть розноситися з течією крові по великому колу кровообігу і повторно потрапляти в легені. Личинки просвердлюють стінки альвеол, мігрують у бронхіоли, бронхи і з мокротинням потрапляють у ротову порожнину, заковтуються, попадають у шлунок, кишки, де вони перетворюються на зрілі аскариди. Цикл розвитку аскариди становить 2-2,5 міс. Протягом року аскариди живуть у кишках. Після цього строку вони гинуть і виводяться з фекаліями назовні.
Зараження дітей найчастіше відбувається у теплу пору року.
Клініка. В період міграції личинок іноді спостерігаються явища бронхіту: кашель, хрипи в легенях, слабкість, загальне нездужання. Рентгенологічно визначають інфільтративні зміни в легенях, що характеризуються летючістю (еозинофільні інфільтрати). В аналізі крові відмічають еозинофілію. Можуть спостерігатися явища кропив'янки. Паразитування зрілих аскарид у кишках у деяких випадках є безсимптомним. Однак часто спостерігаються нудота, блювання, -запаморочення, зниження апетиту, розлад випорожнень. Біль у животі непостійний, локалізується переважно навколо пупка. Можливі слинотеча, особливо вночі, неспокійний сон. У частини дітей відмічаються підвищена дратівливість, вередливість, головний біль, погіршення успішності в школі. Ріпко, але бувають і судороги. Описують епілептиформний, астенічний, менінгеальний синдроми, синдром енцефаліту і хореї, які зумов Ієні глистовою інтоксикацією. Аскариди можуть заповзати у жовчний міхур, жовчні протоки, червоподібний відросток і бути причиною кольок, апендициту. Велике скупчення аскарид у тонких кишках спричинює явище обтураційної непрохідності. При масивній інвазії аскариди потрапляють у шлунок, ротову порожнину, в дихальні шляхи і зумовлюють механічну асфіксію.
Діагностика аскаридозу грунтується на виявленні яєць глистів або аскарид у калі, іноді дослідження харкотиння, крові.
Лікування аскаридозу проводиться препаратами піперазину, декариеом (левамізолом), пірантелом, мебендазолом, нафта моном.
З препаратів піперазину застосовують піперазину адшіінат, який призначають 2 рази на день (у першу половину дня) за 1 год або через 1/2-1 год після приймання їжі. Добова доза становить 0,4 г дітям до 1 року, 0,6 г-2-3 років 1 г-4-5 років, 2 г-9-12 років, 3 г-13-15 років. Можна застосовувати 5 % розчин піперазину адипінату, який випускається у флаконах по 100 мл і дозується залежно від віку чайними, десертними або столовими ложками.
Декарис призначають одноразово після вечері в дозі 2,5 мг на 1 кг маси дитини, випускається він у таблетках по 50 і 150 мг.
Пірантел ембонат застосовується в дозі 5-10 мг на 1 кг маси тіла одноразово. Таблетки містять 250 мг пірантелу. Перед проковтуванням їх треба старанно розгризти. Можна використати і суспензію пірантелу, що випускається у флаконах по 15 мл (в 5 мл - 250 мг активної речовини).
Мебендазол (вермокс) застосовується переважно при змішаному гельмінтозі (аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз) у дозі 300-600 мг на курс. Дітям 5-10 років призначають по 1/2 таблетки (0,05 г) 2 рази на день, тим, хто старший за 10 років,- по 1 таблетці 2 рази на день під час їди протягом 3 днів. При ентеробіозі досить одноразового прийому 1/2-1 таблетки.
Нафтамон призначають у дозі 2-2,5 г дітям до 5 років, 3г -6
Loading...

 
 

Цікаве