WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Позалегеневий туберкульоз. Лікування туберкульозу - Реферат

Позалегеневий туберкульоз. Лікування туберкульозу - Реферат

Відмічають загальні симптоми хронічної інтоксикації, порушення з боку кишок (чергування проносу і запору, біль у животі, метеоризм.). При фібринозному перитоніті утворюються зрощення, які посилюють біль, явища часткової непрохідності кишок. При перитоніті нагромаджується ексудат у черевній порожнині, визначаються флуктуація, переміщення тупості під час перкусії. Іноді при глибокій пальпації промацують ущільнені великі горбисті пухлиновидні утвори, за розміром вони бувають від горошини до яйця і більші. Пупкове кільце нерідко згладжене або вип'ячене. Виявляють фістули в ділянці пупка з гнійним виділенням, що містить мікобактерії туберкульозу. На шкірі живота видно? розширену венозну сітку. Характерним є вигляд дитини: вона нагадує павука (різко схудлі кінцівки і великий живіт). Перебіг хвороби тривалий, можливі рецидиви.
Лікування туберкульозу
Лікування хворих на туберкульоз повинно бути комплексним, патогенетично обґрунтованим, тривалим (до повного видужання). За принципом етапного спостереження - стаціонар, санаторні, диспансер.
Лікування туберкульозу у дітей включає такі заходи: 1) виведення хворої дитини із несприятливих умов навколишнього середовища, ізоляція від тих, хто виділяє мікобактерії; 2) застосування загально зміцнювальних гіпосенсибілізуючих засобів; 3) загартовування дитини в період реконвалесценції (затихання патологічного процесу).
Гігієнодієтичний режим передбачає перебування на свіжому повітрі приймання сонячних ванн, раціональне харчування, гігієнічні навички, психічну гігієну, яка здійснюється завдяки правильній, педагогічній роботі з дітьми.
Максимальне перебування хворого туберкульозом на свіжому повітрі - основний фактор загального терапевтичного впливу. Охолоджене повітря поліпшує апетит, самопочуття, настрій, веде до зменшення кашлю і кращого виділення харкотиння. В осінньо-зимовий період хворі повинні перебувати на свіжому повітрі не менш як 4-5 год.
Аерації приміщень у лікувальних закладах сприяють відкриті веранди.
Водні процедури (обтирання, обливання тощо) стимулюють процеси обміну, тонізують нервову систему. Щоденні обливання починають при температурі води 35 °С, поступово знижуючи її щодня на 1-2° до 20 °С і нижче (залежно від індивідуальної витривалості дитини). У період загострення і в ослаблених хворих обливання замінюють обтиранням з негайним обсушуванням і розтиранням.
Повітряні і сонячні ванни показані при загальному доброму самопочутті, нормальних температурі тіла і гемограмі. Геліотерапію слід починати з 5 хв і доводити до 45-60 хв. Найкращий час геліо-і аеротерапії- 10 год ранку. Лікування сонцем протипоказане при деструктивних процесах з утворенням каверн, гематогенно-дисемінованих формах туберкульозу, гострому спалаху захворювання в будь-якому його клініко-рентгенологічному прояві, вираженому гарячковому стані.
Правильне харчування - одна з головних умов успішного лікування хворого на туберкульоз. Денний раціон повинен становити для школярів 13398кДж (3200 ккал), з них 15-20 % білків (до 100 г), стільки ж жирів і 300-400 г вуглеводів, для дошкільнят - 7536 кДж (1800 ккал), для підлітків 16747 кДж (до 4000 ккал), тобто перевищувати вікову норму на 15-20%.
Рекомендуються сиропи шипшини, чорної смородини, натуральні соки, пивні дріжджі. Доцільним є 4-5-разове приймання їжі. Ранній сніданок повинен становити 20 %, легкий другий сніданок-10-15, обід-40, підвечірок-10, вечеря-20 % енергетичної цінності.
Навчання хворих на туберкульоз у лісових школах і школах-інтернатах здійснює спеціально підготовлений медико-педагогічний персоналом.
Антибактеріальна терапія
У лікуванні хворого на туберкульоз провідну роль відіграє хіміотерапія. Протитуберкульозні препарати мають бактеріостатичну (туберкулостатичну) дію. Для повного виліковування від туберкульозу потрібна антибактеріальна терапія протягом 1-1,5-2 років.
Протитуберкульозні препарати поділяють на: 1) основні антибактеріальні препарати; 2) кращі їхні партнери (головні партнери) ;3) резервні препарати; 4) слабкі препарати.
Основні препарати високоефективні і малотоксичні, проте до них організм швидко звикає. Препарати - головні партнери і резервні слабші за дією, під час лікування ними частіше виникають ускладнення, проте вони ефективні у хворих, резистентних до основних препаратів.
Принципи лікування хворих на активну форму туберкульозу. Комбіноване лікування проводять трьома-чотирма основними препаратами протягом 6 міс до триразової відсутності БК у харкотинні і закриття каверни, надалі, у період затихання процесу, переходять на терапію двома препаратами протягом* 6-8 міс. У період переходу затихання в клінічне видужання діти одер· жують один препарат з групи гідразиду ізонікотинової кислоти (ізоніазид, рідше фтивазид) одноразово на ніч протягом 6- 8 міс.
Протирецидивні курси терапії провадять по 3 міс навесні і восени. При гострих інфекційних захворюваннях (грип, кір, коклюш тощо), при операції, в період приймання преднізолону додатково дають препарати групи ГІНК.
Використовують 4 основних методи хіміотерапії туберкульозу: 1) звичайний триразовий прийом препаратів; 2) одноразовий прийом добової дози; 3) переривчастий - 2-3 рази на тик-день одноразово добова доза для доліковування в амбулаторних умовах і з профілактичною метою; 4) метод внутрішньовенною (краплинного) введення бактеріостатичних засобів.
Туберкулостатичні препарати можуть спричинити різну побічну дію. Розрізняють алергічні, токсико-алергічні реакції, можливим є розвиток дисбактеріозу. Поява їх при введенні одного із препаратів потребує його відміни на 3-5 днів з наступним призначенням у зменшених дозах або заміною аналогом.
Нерідкими проявами алергічної реакції є дерматит, головний біль, підвищення температури тіла. При застосуванні ізоніазиду, ПАСК-натрію і етіонаміду, піразинаміду можуть спостерігатися біль у животі, нудота, втрата апетиту, метеоризм, диспепсичні явища, еозинофілія. Стрептоміцину сульфат, канаміцин, віоміцин зумовлюють порушення слуху, алергічні реакції, мають ототоксичну і нефротоксичну дію.
Специфічна і антибактеріальна терапія поєднується з гіпосенсибілізуючою, вітамінотерапією. Кортикостероїди є показаними при інфільтративно-пневмонічних процесах у легенях, ексудативному плевриті, туберкульозному менінгіті, полісерозиті. Призначають преднізолон по 0,5 мг/кг маси тіла на добу (не більше 25 мг/добу) на час від 3 тижнів до 1,5-2 міс. Відмінять препарат поступово, знижуючи дозу протягом 1-2 тижнів.
Застосовують гіпосенсибілізуючі засоби у вікових дозах, аскорбінову кислоту всередину або внутрішньовенне, унітіол усередину по 0,5 г 2 рази на день, 1 % розчин глютамінової кислоти по чайній ложці 3-4 рази на день, кокарбоксилазу по 50- 100 мг на добу, 1 % розчин АТФ по 1 мл внутрішньом'язово протягом 20-ЗО днів, тіамін, пірпдоксин, нікотинову кислоту всередину.
З метою профілактикидисбактеріозу призначають ціаноко-баламін по 200 мкг 2 рази на тиждень протягом 2 міс, апілак по 0,01 г під язик 2-3 рази на добу, екстракт алое по 1 мл підшкірне протягом 15-20 днів, всередину
Loading...

 
 

Цікаве