WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Особливості обстеження і семіотика захворювань органів травлення - Реферат

Особливості обстеження і семіотика захворювань органів травлення - Реферат

кишковому токсикозі випорожнення рідкі, водянисті, часто зеленого кольору, зі слизом, невеликою кількістю калових мас. Випорожнення з великою кількістю слизу, домішкою крові, гною бувають при коліті, дизентерії. При сальмонельозі випорожнення нагадують болотне баговиння. Відсутність калових мас, виділення свіжої крові характерні для інвагінаціїкишок. Рідкі пінисті випорожнення з явищами бродіння бувають при дефіциті дисахаридаз кишок; білуваті, блискучі з великою кількістю жиру, у великому обсязі - при муковісцидозі.
Виділення напіврідкого калу із значним вмістом жирних кислот, який бродить у горшку, спостерігається при целіакії. Проводять копрологічне дослідження, що включає мікроскопію калу. Якщо є синдром порушеного кишкового всмоктування, досліджують стеаторею (жир у калі), трипсин за допомогою рентгено-плівкового тесту.
Кал для клінічного дослідження (копроскопія, аналіз на яйця глистів) беруть дерев'яним шпателем з пелюшок або горшка. Для посіву калу користуються скляною порожнистою трубочкою із запаяним заокругленим кінцем і бічними отворами або спеціальною металевою петлею, яку обережно вводять у пряму кишку дитини. Обертаючи трубочку або петлю, одержують невелику кількість кишкового вмісту, яку вносять у пробірку з консервантом.
Для вірусологічного дослідження кал збирають у чисту скляну баночку.
Посіви калу на патогенні та умовно-патогенні збудники (дизентерійна паличка, сальмонела, стафілокок, патогенні серотипи кишкової палички, протей, синьогнійна паличка, клебсієла, цитробактер, гриби, віруси тощо) розшифровують етіологію шлунково-кишкового захворювання.
Діагностика гельмінтоза грунтується на виявленні в калі яєць глистів, кишкових паразитів. При ентеробіозі слід проводити дослідження зскрібка з періанальних складок, тому що самки гостриків відкладають яйця навколо відхідника. В калі можна виявити і цисти лямблій, а в теплих випорожненнях- їхні вегетативні форми.
Запор є симптомом функціонального розладу діяльності кишок. Він може спостерігатися у дітей першого місяця життя при кількісному й якісному недоїданні, при пілороспазмі і пілоростенозі, при аномаліях кишок, хворобі Гіршпрунга, при атонії кишок (тяжкому рахіті), при туберкульозному менінгіті, тяжких інфекціях та інтоксикаціях у дітей старшого, переважно шкільного віку, при хронічному коліті. Випорожнення стають щільними, твердими, іноді нагадують овечий кал.
Біль у животі - один з найчастіших симптомів у дитячому віці. Він може бути різної локалізації (розлитий або обмежений), постійним, періодичним, переймоподібним, у вигляді сильних приступів, ниючим, ріжучим, колючим пов'язаним і не пов'язаним з прийманням Їжі, фізичним навантаженням, психічним станом дитини. Біль у животі може зумовлюватися патологічним процесом у черевній порожнині і поза нею. Гострі шлунково-кишкові захворювання (гастрит, дуоденіт, ентерит, коліт), панкреатит, холецистит, гломерулонефрит і пієлонефрит, аднексит, загострення хронічних захворювань, у тому числі і виразкової хвороби, хірургічна патологія (апендицит, інвагінація, різні форми ілеусу тощо) супроводжуються болем у животі. Абдомінальний синдром спостерігається при грипі, адено- і ентеровірусній інфекціях, крупозній і сегментарній пневмонії, стафілококовій пневмонії, геморагічному васкуліті, ревматизмі, цукровому діабеті та іншій патології у дітей.
Діти раннього віку не можуть точно локалізувати біль відповідно до ураженого органа, нерідко скаржаться на біль у ділянці пупка. У дітей грудного віку неспокій і болючість живота часто спостерігаються при метеоризмі.
У діагностиці захворювань органів травлення використовують рентгенологічне обстеження. Якщо підозрюють перфорацію кишок, целіакію, інвагінацію, проводять оглядову рентгеноскопію або рентгенографію органів черевної порожнини у вертикальному положенні дитини, що дає змогу виявити вільний газ, а також скупчення газів і горизонтальних рівнів рідини в кишках.
Рентгеноскопія травного каналу із застосуванням барію сульфату використовується для діагностики пілороспазму і пілоростенозу, гастриту, дуоденіту, виразкової хвороби, функціонального розладу (дискінезії), коліту. При целіакії спостерігається дуже швидке проходження контрастної речовини по тонкій кишці. Патологія товстої кишки (виразковий коліт, аномалії - мегаколон, доліхосигма та ін.) вимагає рентгенологічного дослідження із застосуванням контрастної клізми (іригоскопія й іригографія).
Підготовка до рентгенологічного дослідження травного каналу включає очисну клізму ввечері напередодні дослідження і рано-вранці. Натще визначають наявність рідини в шлунку, потім дитині пропонують випити завись барію сульфату.
При іригоскопії напередодні дослідження під час обіду дитині дають рицинову олію (1 чайна - 1 десертна - 1 столова ложка, залежно від віку), ввечері і вранці ставлять очисну клізму.
При патології жовчного міхура, дискінезії жовчовивідних шляхів, жовчнокам'яній хворобі вдаються до холецистограф і ї. Використовують пероральні рентгеноконтрастні препарати, що містять йод: білімін, холевід, йопагност, фалігност у кількості 6 таблеток (3 г), які приймають за 12-14 год до рентгенологічного дослідження. Рентгеноконтрастні препарати призначають після легкої вечері по 1 таблетці кожні 10 хв. Ставлять очисну клізму. Після приймання таблеток дитині не дають рідини та їжі до проведення холецистографії. Визначають форму, розміри, характер тіні жовчного міхура, його рухомість, болючість при пальпації і скоротливу здатність після застосування жовчогінного сніданку (яєчні жовтки).
При захворюваннях прямої кишки і низхідного відділу кишок показана ректороманоскопія, що дає змогу визначити характер змін (запальні, дистрофічні процеси, новоутворення).
У діагностиці захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки використовують гастродуоденофіброскопію. Показаннями до її проведення є гастрит, гастродуоденіт, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки. Перед цим досліджують шлунковий вміст, здійснюють рентгеноскопію травного каналу. Гастродуоденофіброскопія дає можливість визначити характер і локалізацію патологічного процесу, може поєднуватися з біопсією і мікроскопічним дослідженням слизової оболонки.
У діагностиці захворювань органів травлення застосовують також метод ультразвукового дослідження, Ідо дає змогу визначити розміри і структуру печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, селезінки. Його використовують для виявлення запальних процесів, наявності солей і каменів у жовчному міхурі, дискінезії жовчного міхура. Метод є інформативним, не завдає дитині неприємних відчуттів.
Одним з методів діагностики захворювань травного каналу у дітей є лапароскопія. При хронічному гепатиті, цирозі печінки, пухлині можна використати пункційну біопсію, щоб уточнити характер патологічного процесу.
Loading...

 
 

Цікаве