WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лейкоз - Реферат

Лейкоз - Реферат

фізичного напруження, '.І /гатко-^ вими ознаками ГІ^Є:б^Іідість^ш?и^ял^ь^зада4аарочснІія, піт-"тгашать, тремор незайЩШМ.. з'_яиляються порушеная.-ЕЗІДОмості 1 судороги. Важливими ознаками, що відрізняють ппоілікемпо від гіперглікемічної коми, є: відсутність токсичною дихання, бліда волога шкіра, підвищення м'язовою тонусу, нормальна концентрація глюкози в крові. Тривалі, часто повторювані гіпоглікемічні стани можуть бути причиною мозкових уражень.
Лікування. В лікуванні хворих на цукровий діабет найважливішими є: 1) правильне харчування; 2) інсулінотерзпія; 3) дотримання гігієнічного режиму.
У дієті співвідношення білків, жирів і вуглеводів повинно становити відповідно 1:0, 75:3,5. Треба пбіцеу йти, вживання пук- , РУ тя_|нпщх_с.плодонп'я дАЗП-^35_г на ддбу,^
""""До харчування хворих дітей обов'язково повинні входити сир, вівсяна крупа і борошно, тріска, нежи^на^араншіа". тобжліро-дукти, які мають здатність виводити" жири з печінки, запобігаючи її жировій інфільтрації.
_ Год^ша"н*-к-раш^-адйенюва"}.---"'ять--разів;. сніданок, обід, полудень, вечеря і додаткове харчування через 3 год після введення суінсуліну, тобто другий сніданок.
На відміну від дорослих хворих, однієї дієтотерапії не досить. Для лікування цукрового діабету у дитини потрібно призначати тшепярдт-и інруліну^Яяртпрпвутптк пррпяряти Інсуліну.? різною ^Урдаадістю та ефективністю ДІІ.Б різні_І^ріоди_доби_(інсулін^ Б, ^cyJHcyj^iHtj^r.neH3i.a тщаклндудІЕу для ін'вщцйі та ін. Лікування рекомендують починати препаратами ^нсул.іьіу^^кор^открї ДІЇ. (суінсулін).
Визначаю 4ij_ji>Q3^Ju^?Jj^^ інсуліну _сп4)вде_з^в^е^н^з^Е_Щ.1ШХл.^'До^овутао^уТ1^лТнуІлож-'
у___ J Г Q
на визначити за формулою Форшемгц__f-~^ІІЇ де х - кількість
глюкози в крові; 150 - нирковий поріг глюкози, що допускається; 5 - кількість грамів вуглеводів, що засвоюється одиницею інсуліну.
Звичайно добову дозз^інсуліну короткої дії розподіляють на три і більше Ін'екшІ, якІ?Ь2ляІь за 20-30 хв до приймання їжі. Потреба в інсуліні в наступні дні, а також детгаГдози залежзіь від рівня глюкози в сечі і крові. В першу половину дня доцільно призначати більшу частину добової дози інсуліну. Якщо виникле потреба в нічній або вечірній ін'єкції, то кількість інсуліну не повинна перевищувати 10 % добової. При інсулінотерапії дітям, хворим на цукровий діабет, не слід добиватися стану аглікозурії (відсутність глюкози в сечі), досить, якщо за день з сечею виділяється до 5-10 % добової кількості глюкози.
_ У разі_?озвитку лрекомдюздогл-або-кйиатозного стану дитину треба терміново госпіталізувати і якнайшвидше ввести їй суінсулін. Звичайно протягом першої доби лікування роблять 6-8 ін'єкцій суінсуліну в середній дозі 0,7-1,2 ОД/кг на добу. Після 6 год інтенсивного лікування, коли суінсулін вводять через кожні 2 год, наступні Ін'єкції його роблять через 4-6 год у менших дозах зарахуванням загального стану дитини і показників глюкози в сечі і крові.
Важливим заходом є боротьба з ацидозом, зневодненням, недостатністю кровообігу, коригування дефіциту калію. Першого дня кількість рідини, яку вводять внутрішньовенно крап- · линно, становить 1 л для дітей молодшого віку і 1,5-2 л для дітей шкільного віку, тобто приблизно 10 % маси тіла хворого.
Звичайно дво^я^ь_^отонічиий.__рщзин, " аатрію хлориду з
5 % розчином .глюкози у співвідношенні 1:1. При значному зниженні рН крові які старші за 7"рокІв, по ~0,5 г на прийом 3-4 рази на день перед їдою). Ліпоєву кислоту призначають всередину після їди по 0, 025 г 2-4 рази на день. Лікування проводять курсами по 20-ЗО днів. Виражені розлади всіх видів обміну при цукровому діабеті у дігей призводять до вітамінної! недостатності. Для підтримання вітамінного балансу -треба 3-4 рази на рік проводити курси вітамінотерапії протя-
гом 1 міс (аскорбінова кислота, тіамін, піридоксин, ціанокоба-ламін, нікотинова кислота).
Загальний режим дітей у стані компенсації такий самий, як і здорових. Шкільні заняття не забороняється, хворі можуть помірно займатися спортом. Постільний, режим призначають лише в прекоматсшір2"іу_^^
"водськ7"?сетггуки) іюрисне~як загальнозміцшовальний фактор. На фоні лікування дієтою і препаратами інсуліну хірургічні методи лікування не мають протипоказань.
ЗАХВОРЮВАННЯ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ
Дифузний токсичний зоб
Дифузний токсичний зоб (базедова хвороба) -генетичне аутоімунне захворювання, в основі якого лежить гіперфункція щитовидної залози, її гіперплазія і гіпертрофіяі
Найчастіше захворювання виникає у пубертатному віці, особливо у дівчаток.
Етіологія і патогенез. Основною причиною дифузного токсичного зоба є психічна травма. У 17-20 % випадків захворювання зумовлюють грип, ангіна, кір, коклюш, скарлатина, ревматизм, енцефаліт-
Патогенез. Тепер дифузний токсичний зоб розглядають як аутоімунне захворювання з гіперчутливістю словільненого типу. Про це свідчать наявність у крові тиреоїдстимулятора білкової природи, підвищення титру антитіл до щитовидної залози, порушення клітинного імунітету. Патогенез клінічних симптомів зумовлений впливом тирсоїдних гормонів на нервову, серцево-судинну системи" на різні види обміну речовин; Надмірна продукція тиреоїдних гормонів призводить до посиленої мобілізації жиру з депо і схуднення дітей.
Клініка. Ранніми симптомами є швидка стомлюваність, поганий сон, плаксивість, тахікардія, яка зберігається у дітей і під час сну. Діти, хворі на дифузнвй токсичний зоб, відрізняються надмірною активністю, дратівливістю, постійно перебувають у русі. У них відмічають підвищену пітливість, тремтіння рук, схуднення. Для тяжкої форми дифузного токсичного зоба, характерні очні симптоми: екзофтальм (витрішкуватість), симптом Грефе (відставання верхТтшї Ішаіни при русі очних яблук" униз)7 иимш'ом Штельвага (рідке неповне моргання), симпком іїЬвбіу-сйг (ослаблення або Відсутність конвергенції очних яблук).
Тїри пальпації щитовидної залози визначають її дифузне збільшення.
Для підтвердження діагнозу дифузлого токсичного зоба особливого значення надають дослідженню· крові на білково-зв'язаний йод (БЗЙ). При тиреотоксикозі показники БЗЙ знанно, пет ревищують норму, досягаючи 1575. нмояь/л (20 мкг/%->) і біяьше.
Зручним і простим методом дослідження функції щитовидної залози є визначення міченого трийодтироніну в еритроцитах. Якщо неможливо здійснити дослідження, визначають основний обмін. Однак нерідко можутьзустрічатися випадки тиреотоксикозу при нормальному основному обміні.
Лікування дифузного токсичного зоба здійснюється консервативним та хірургічним методами.
Консервативне лікування полягає у призначенні дітям препаратів йоду, похідних тіосечовини та імідазолу, препаратів раувольфії, седативних засобів і вітамінів.
Основною умовою успішного лікування е досягнення еути-реоїдного стану і підтримання його за допомогою лікарських засобів не менше року. Враховуючи, що при тривалому призначенні препаратів радіоактивного йоду у хворих виникає до них рефрактерність, доцільно починати лікування з тиреостатичних препаратів -
Loading...

 
 

Цікаве