WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лейкоз - Реферат

Лейкоз - Реферат

формах вірусного гепатиту слід застосовувати інгібітори протеаз (контрикал, тра"
силол, гордокс, амбен та ін.). Для пригнічення гнильних проце-сів у кишках застосовують антибіотики; при симптомах геморагічного діатезу - вікасол, амінокапронову кислоту та ін. За показаннями призначають симптоматичні препарати. При cynyTHjx захворюваннях проводять відповідне лікування, враховуючи при цьому гепатотоксичність ліків.
Профілактика. Методи активної профілактики вірусного гепатиту розробляються.
Заходи у вогнищі вірусного гепатиту А. 1. ???. РОГО госпіталізують. Строки ізоляції - 4 тижні від початку хво. роби або 3 тижні від появи жовтяниці. Питання про можливість лікування хворого на вірусний гепатит А вдома останнім часом вирішено позитивно. В таких випадках потрібно забезпечити ізоляцію хворого, щоденний лікарський огляд та систематичний кодт-роль біохімічних показників функціонального стану печінки, проведення поточної дезинфекції. 2. Карантин накладають на 45 днів від дня ізоляції хворого. В цей час забороняється переводити дітей із групи в групу або в інші дитячі заклади. Приймати нових дітей можна тільки після введення їм імуноглобуліну. Всім контактним, які не хворіли раніше на вірусний гепатит, вводять імуноглобулін: дітям до Юроків -1 мл.від Юдо Нроків- 1,5мл. Після ізоляції хворого проводять обов'язкову заключну дезин-фекцію. 4. За вогнищем встановлюють медичне спостереження протягом усього карантинного строку. Для ранньої діагностики вірусного гепатиту А та виявлення його безжовтяничних варіантів рекомендується визначати активність АлАТ.
Профілактика вірусного гепатиту В зводиться до профілактики парентерального інфікування. Потрібно ретельно дезинфікувати медичні інструменти сухим жаром (протягом 1 год при температурі 160°С), стерилізувати їх (протягом ЗО хв ПрИ 1,5 атм) або кип'ятити не менше ЗО хв. У лікувально-профілак. тичних закладах доцільно створювати централізовані стерилізаційні. Для профілактики посттрансфузійного вірусного гепатиту необхідно ретельно добирати та систематично обстежувати донорів на наявність у їхній крові вірусу гепатиту В. Слід враховувати, що поряд з вірусом гепатиту В посттрансфузійні гепатити спричинюються також вірусами ні А ні В. Розпізнати носійство цих вірусів у донорів на сьогодні неможливо. Показання для проведення переливання крові та її препаратів повинні бути в рамках потреби.
СНІД (СИНДРОМ НАБУТОГО ІМУНОДЕФІЦИТУ)
СНІД - інфекційне захворювання, яке супроводиться тяжким порушенням діяльності імунної системи, в результаті чого організм втрачає здатність до захисту від патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів.
? ? і о л о г ія. Збудник СНІДу - вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), чутливий до фізичних і хімічних факторів. Швидко гшф
рри нагріванні вище 57 °С, під час кип'ятіння - миттєво, його легко вбивають ацетон, ефір, спирт та інші дезинфікуючі засоби.
Епідеміологія. Джерело інфекції - хворий та вірусо-аосій.
Шляхи передавання: статевий, парентеральний (через кров та її препарати, а також при користуванні нестерильни-ни медичними інструментами) і вертикальний (від матері до дитини під час вагітності та пологів).
Сприйнятливість до СНІДу загальна. Хворіють люди всіх вікових груп, найчастіше - гомосексуалісти, проститутки та наркомани віком 25-45 років.
Патогенез. ВІЛ, збудник СНІДу, потрапивши у кров, уражує Т-лімфоцити та макрофаги. В Т-лімфоциті ВІЛ може бути нескінченно довго і не зумовлювати змін доти, доки Т-лімфоцит ве активується (наприклад, іншою інфекцією). При активації Т-лімфоциту вбудований в його генетичний апарат ВІЛ продукує вові частинки вірусу, які при руйнуванні клітини потрапляють 9 інші Т-лімфоцити. Ці процеси повторюються, і поступово про-Іягом 2-10 років настає повне виснаження всієї популяції Т-лім-фоцитів. На відміну від Т-лімфоцитів, у макрофагах ВІЛ розвивається постійно, але дуже повільно і не вбиває клітину, а тільки дещо погіршує її функції. Ураження макрофагів веде до дальшого ослаблення імунологічної реактивності організму.
Клініка. За клінічними проявами при СНІДі можна виділити 5 послідовних стадій, які відображують ступінь ослабленая імунної системи організму.
Стадія 0 - інкубаційний період, вірусоносійство. Цьому періоду властива безсимптомність. Діагноз встановлюють при об-Ітеженні осіб, які контактують з хворим,на основі виявлення в них антитіл до збудника СНІДу. Тривалість цієї стадії залежить від величини інфікуючої дози та індивідуальних особливостей імунної системи.
Стадія } - гостра інфекція, первинний маніфестний стан. Клі-вічні прояви її різні. Можуть спостерігатися: втомлюваність, гарячка, грипоподібні симптоми, висипи, збільшення різних груп лімфатичних вузлів, диспепсичні розлади, втрата маси тіла (при збереженні попереднього режиму харчування). Іноді спостеріга-ївться різного ступеня вираженості симптоми ураження централь-Вої нервової системи - від головного болю до проявів енцефало-Патії (розлад свідомості, судороги тощо). Це перша хвиля інтен-Дивного розмноження збудника СНІДу в організмі. Вірус виявляють у цей період в крові, спинномозковій рідині, слині, спермі, грудному молоці, сльозах. Через кілька тижнів число вірусів, що Юркулюють в організмі, значно зменшується і початкові симптоми хвороби поступово зникають. Але вірус залишається в орга-нізмі. Його можна виявити в лімфоцитах, у макрофагах, у клітинах нервової системи, кісткового мозку.
Стадія 2 - латентний період. Характеризується стійким збільшенням лімфатичних вузлів, Воно зумовлюється постійною наяв-
ністю вірусу в лімфоцитах, яких особливо багато в лімфатичних вузлах. Лімфоцити, які містять вірус СНІДу, постійно актив* і посилено секретують антитіла, в тому числі і проти інших U** фекцій. Це призводить до поступового виснаження їх. Самопочуття хворого в цій стадії хвороби залишається задовільний. Тривалість її - 3-5 років.
Стадії 3-4 - продромальный період, субклінічні порушення клітинного імунітету. Ця стадія характеризується симптомами ураження центральної нервової системи та зниженням опірності організму. Спостерігається апатія, депресія, зниження апетиту" безсоння, нічна піглпзість, немотивовані періодичні підвищення температури гіла та ін У цей період хвороби істотно знижується концентрація Т-лімфоцигів (менше 400 в 1 мм3), що свідчить про пригнічення імунної системи. Поява чітких клінічних проявів імунодефіцитного сіану, що настає через 15-18 міс, свідчить про зміну стадії хвороби - прогресування патолог і ч ното процесу.
Стадія 5 - ураження шкіри та слизових оболонок внаслідок імунного дефіциту У цій стадії спостерігаються вірусні та грибні ураження шкіри і слизових оболонок. Це насамперед стійкі иро-яви герпетичної інфекції (болюча виразковість шкіри, слизових оболонок статевих органів та рота); пліснявка. Гриб, що спрв-чинюе пліснявку (Candida аівісапз), може поширюватися і яа слизову оболонку статевих органів, зумовлюючи тяжкі та стійгі ураження. Інші патогенні гриби та віруси в цій стадії хвороба можуть також спричинювати ураження шкіри та слизових
Loading...

 
 

Цікаве