WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лейкоз - Реферат

Лейкоз - Реферат

мікротромби. 'Через це порушується мікроциркуляція^ з'являються розриви капілярів.
При гострому гломерулонефриті імунні комплекси швидко утворюються і через 1-2 міс виводяться з організму. Таким чином, запальний процес припиняється. У тієї частини хворих, в яких імунні комплекси утворюються повільно, а виведення їх недостатнє, запальний процес затягується. Іноді (у 5-10 % випадків) антитіла виробляються до базальної мембрани, і тоді виникає аутоімунний гломерулонефрит, який характеризується злоякісним і хронічним перебігом,
Гострий гломерулонефриг. Клініка, Хвороба починається приблизно через 2 тижні після попереднього інфекційного захво-рюааййя (скарлатини, ангіни та ін.)" Клінічне глоійерулонефрат має перебіг у вигляді нефритичного, нефротичного, змішаного га ізольованого сечового синдрому. Початкові симптоми ? основному спільні для всіх цих форм. Переважають екстраретальш ознаки: слабкість, підвищення температури тіла, головний біяь, зниження анетиту, нудота. Можливі пастозкість або набряки обличчя і кінцівок. З ренальних симіштомів слід відмітити біль у попереку, олігурію, гематурію, протешурію.
Одночасно або через кілька днів клінічна картина набуває ознак, характерних для кожної окремої форми.
Найчастіше зустрічається нефритичний синдром. При ньому набряки обмежені, з'являються вранці, переважно на обличчі, під вечір вони зменшуються або зникають. Підвищується артеріальний тиск. Дещо зменшується добовий діурез. У загальному аналізі сечі - мікро- або млкрогематурія, помірна протеїнурія (до 5 г/л). При дослідженні крові відмічають підвищеяу ШОЕ, може бути лейкоцитоз з нейтрофільозом.
При нефротычному синдромі набряки поширюються по всьому тілу. Як правило, підвищується артеріальний тиск. Діурез зят-жений. Характерною є гематурія. Кількість білка більша, ніж при нефритичному синдромі, але не перевищує 15 г/я. У крові збільшена ШОЕ, помірна холсстеринемія, гіпопротеїнемїя із зниженням альбумінів і підвищенням гамма-глооулінів. Перебіг досить тяжкий і часто хвороба переходить у хронічну форму.
В окремих випадках гломерулонефрит має тяжку клінічну картину: виражені симптоми двох попередніх варіантів хвороби. Це змішана форма. При нін розвивається перехідна недостатність нирок. Нерию процес стає хронічним.
Ізольованому сечовому шндрому властива незначна проте-шурія та мікрогематурія, інших явних симптомів немає.
Клінічні ознаки ири гострому гломерулонефриті утримаються від 2 до 4 тижнів, після чого зникають і залишаються тільки зміни в сечі, Загальна тривалість хвороби близько 3 міс, проте нефротичяа і змішана форми можуть тривати набагато довше. В 5-10 % випадків гострий гломерулонефрит переходить у хронічний.
Хронічний гломерулонефрит. Клініка. При затяжному несприятливому веребігу гострого гломерулонефриту приблизно через ріх формуються три варіанти хронічного процесу: гематуря№· ннй, нвфротетаий і змішаний. Можливий посзудавай розвиток хронічною гломерулонефриту без ростропо початйгу.
При гемагуршчшй форш загальний стан хворого мало відріз-яяегьса від аормальнога. Спостерігається тільки блідість шшри, Основна озаака хвороби - гематурія, яка го наростає, то змген* шується. Розвивається анемія. Функція иирок довгі роки збері* гається,
---· ?
Для нефротичної 'форми характерними є набряки різного ступеня, які з'являються або посилюються під час загострень, постійна протеїнурія до 15 г/л і більше. В крові відмічають підвищену ШОЕ, диспротеїнемію (зменшення альбумінів і підвищення гло-булінових фракцій), гіперлшідемію.
Змішана форма має ознаки нефротичного і гематуричного синдрому. Майже завжди супроводиться артеріальною гіпертензією, через що виникають зміни на очному дні і гіпертрофія лівого шлуночка серця. Перебіг завжди дуже тяжкий. Досить швидко розвивається хронічна недостатність нирок.
Хронічному гломерулонефриту властиві рецидиви і ремісії. Загострення бувають при нашаруванні інтеркурентної інфекції.
Підгострий, або злоякісний, гломерулонефрит. Клініка. Ця форма зустрічається рідко, але має дуже тяжкий перебіг. За клінічною картиною підгострий гломерулонефрит нагадує змішаний синдром, тільки проявляється ще важче. Загальний стан хворих різко порушений, спостерігаються виражений головний біль, нудота і блювання. Шкіра бліда. Значні набряки. Артеріальна гіпертензія. В крові лейкоцитоз і прискорена ШОЕ, всі показники активності запального процесу високі (СРП, ДФП, СК, АСЛ-0). В сечі - макрогематурія, протеїнурія. Швидко знижуються клубочкова фільтрація і концентраційна функція нирок. Розвивається олігурія. В крові збільшується рівень сечовини і креатиніну. Протягом кількох місяців настає тотальна недостатність нирок, і хворі гинуть. Останнім часом у зв'язку із застосуванням імунодепресантів прогноз поліпшився.
Найчастіші ускладнення гломерулонефриту - гостра і хронічна недостатність нирок, недостатність серцево-судинної діяльності.
Профілактика гломерулонефриту полягає в запобіганні стрептококовим захворюванням і правильному лікуванні їх. Обов'язковою є санація хронічних вогнищ інфекції. Дітям, які перенесли скарлатину, ангіну, ГРВІ, через 2-3 тижні після видужання потрібно робити контрольні аналізи сечі.
Лікування. Майже на 1,5 міс (до зменшення або зникнення екстраренальних проявів і поліпшення аналізів сечі і крові) призначають посджущй реждм. Дітям слід створювати оптимальний емоційний настрій, забезпечити добрий догляд, вони повинні дотримуватися гігієни тіла (обмивання і обтирання теп-^ лою водою).
Основою лікування при гломерулонефриті е дієта. З їжі аи-
ЛуЧЗЮТЬ ПРОДУКТИ, ЯКІ алерГІЗУЮТЬ І МакуГЬ р^трдутІТЬці pour".
^Винн" (рульйони, Смажене м'ясо, ковбаси, консерви). JB_cQCl|UlH хщрощиіризначають дієту без солі. Коли набряки зникають і нормалізується артеріальний тиск, можна додавати по 1-2 г солі, через тиждень - 2-3 г, а ще через тиждень - 3-5 г на добу. При цьому дитина одержує сіль у готовому вигляді ? додає її до їжі. Якщо немає набряків і артеріальної гіпертензії, з перших днів хвороби можна давати по 1,5 г солі. Ахлоридну дієту при-
значають також під час приймання максимальних доз глікокор- · тикоїдів. Одночасно, за умови достатнього діурезу, їжа збага-ЧУЄТЬСЯ на калій (печена картопля, ізюм, урюк, курага, чорно^
"слив).
Другим важливим моментом у дієтичному лікувянні^е ojL Іуіеження білків, особливо при збільшенні кількості сечовини" і креатиншу у креві. В основному рекомендуються білки рослинного похвдження (картопля, гарбузи, рисова і вівсяна каші).
j3 тваринних білків у перші дні можна призначати коров^яче_
"молоко І кУРЯЧІяйпя (По 1-2 на тиждень). ІІізніїйГе додають
^сир. кефір. З другого тижня хвороби до раціону вводять_шу)ені_ MJCQ і рибу. На початку хвороби добову кількість білкІГзмек-
""йгуЇотьнаполовину, а з 4-5-го тижня її доводять до норми (2-2,5 г). При вираженій протеїнурії кількість білків у дієті не обмежують. Для поліпшення смакових властивостей використовують цибулю, часник, перець та інші приправи.
Потрібно стежити за кількістю прийнятої рідини.
Loading...

 
 

Цікаве