WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лейкоз - Реферат

Лейкоз - Реферат

коліінфекції, слід враховувати вік дитини, клініко-епідеміологічні дані та результати бактеріологічного дослідження випорожнень. У посівах випорожнень у переважної більшості хворих виділяють майже чисту культуру патогенних серотипів кишкової палички, які можна виділити також із блювотних мас, а у деяких хворих - навіть із слизу носоглотки. Після смерті збудник виділяють з вмісту просвіту кишок, а в окремих випадках - із тканин та крові. Для експрес-діагно-стики застосовують люмінесцентні сироватки. У копрограмі під час гострого періоду є слиз, нейтральний жир, іноді - помірна кількість лейкоцитів.
Лікування хворих на коліінфекцію проводять з урахуванням тяжкості, фази хвороби, фонових та супровідних захворювань, віку хворого. Потрібні регідратаційна та дієтотерапія, антибактеріальні, стимулюючі, симптоматичні засоби. Комплексне лікувавня коліінфекції подібне до лікування інших кишкових інфекцій (дизентерія, сальмонельоз тощо) у дітей раннього віку, що висвітлено у відповідних розділах підручника.
Профілактика. Основне значення має дотримання санітарно-гігієнічних правил, раннє виявлення хворих. Усіх дітей з дисфункцією кишок треба ізолювати та провести бактеріологічне дослідження їхніх випорожнень з метою виявлення патогенної кишкової палички. Хворих, а також тих, у кого підозрюють коліінфекцію, госпіталізують. З лікарні реконвалесцентів коліі-н-фекції виписують після клінічного видужання та негативного результату бактеріологічного дослідження випорожнень на патогенні серотипи ешерихій.
САЛЬМОНЕЛЬОЗ
Сальмонельоз- гостра інфекційна хвороба, яка зумовлюється численними серотипами бактерій роду сальмонел і характеризується переважним ураженням травного каналу.
Етіологія. Відомо близько 2000 серотипів сальмонел, їм властива надзвичайна стійкість до факторів навколишнього сере-
довища. У нашій країні домінантним типом, який спричинює захворювання сальмонельозом у дітей, є Salmonella typhimurium, її внутрішньолікарняні антибіотикостійкі штами.
Епідеміологія. Основним резервуаром та джерелом інфекції є тварини (велика рогата худоба, свині, водоплавна птиця, а також гризуни).
4 Джерелом зараження, особливо у дітей раннього віку, е люди, які мають клінічно виражену або безсимптомну форму сальмонельозу.
Шлях передачі. Аліментарне зараження здійснюється при використанні в їжу первинно або вторинно заражених продуктів харчування та при недостатній термічній обробці цих продуктів. Контактне зараження від хворих на сальмонельоз відбувається в основному у дітей раннього віку. Інфікуюча доза у таких випадках невелика. Новонароджені та немовлята, особливо недоношені, можуть заразитися сальмонельозом аерогенне-пиловим шляхом. Контактне інфікування та аерогенно-пиловий шлях передавання сальмонельозу домінують при спалахах інфекції в дитячих закладах і в лікарнях.
Сприйнятливість. Інфікуюча доза неоднакова у людей різних вікових груп. Вона є мінімальною у дітей раннього віку, особливо у новонароджених, а також у дітей, ослаблених після перенесених або на фоні супровідних захворювань. У дітей до року життя захворюваність сальмонельозом у 20-ЗО разів вища, ніж у дітей шкільного віку та дорослих.
Патогенез. Збудник сальмонельозу потрапляє в організм через рот. Місцем первинного втілення та розмноження збудника е епітелій тонкої кишки і мезентеріальні лімфатичні вузли. Ендотоксин, який утворюється в процесі розмноження та загибелі сальмонел, зумовлює явища загальної інтоксикації, ураження судинно-нервового апарату та місцевий запальний процес у кишках. При генералізації інфекції розвиваються тифоподібні і септичні (септицемія та септикопіємія) форми сальмонельозу. В деяких випадках у клінічній картині сальмонельозу прояви ураження травного каналу не дуже виражені або їх зовсім немає. Це екстраінтесгинальний сальмонельоз (наприклад, сальмоне-льозний менінгіт, остеомієліт, апендицит та ін.).
Клініка. Сальмонельозу властива різноманітність проявів хвороби. При харчовому зараженні розвивається, як правило, ^дпьмпнраьт тшщ^а?чов01_^о^сикшифекци. ^нк^бадійний^ не-__р_іод від к]лызу. Клінічні прояви тривають 2-3 тижні більше. Сальмонельоз у дітей раннього віку часто поєднується З Іншими кишковими інфекціями (коліінфекція, дизентерія тощо), стафілококовою хворобою. Перебіг змішаних форм сальмонельозу тяжчий і триваліший.
При генералізації сальмонельозної інфекції розвиваються тифрподібна та септична форми.
^Тифоподібна 0о/?ла^^&лшкелб03?_хаір_акт?ризується явища-МЯ."загальної iHTQKCHi^ujljjrjy^H^QigK? реакцією*.г,епатолієнаЛь· ним^ cjLBflpej^M^^TeqpbsMOM. Випорожнення часті, рідкі, з домішками слизу, кровІГСпостерігаються кишкові кровотечі.
Септична форма сальмонельозу мае_вдгляд септицемії або свптикопіємЇЇГхарактеризуєтьсяґвисокою ремітуючою температурою, Ішічнїім^йщщшшнямзага^^ септикопіємії утворюються метастатичні гнійні воігнища: остеомієліт, менінгіт, абсцес мозку, легень та ін. Перебіг хвороби тривалий.
Виділяють також грипоподібну форму сальмонельозу, при якій, поряд з симптомами ураження кишок, спостерігаються катаральні явища з боку верхніх дихальних шляхів.
Стерта форма сальмонельозу буває у дітей старшого віку. Загальний стан порушений незначно або задовільний, температура тіла субфебрильна або нормальна. Випорожнення до 3-4 разів на день, рідкі, без патологічних домішок. Нормалізація їх настає через кілька днів.
Безсимптомну форму сальмонельозу виявляють лабораторними {бактеріологічними та серологічними) дослідженнями у вогнищі інфекції.
У новонароджених сальмонельоз інколи проявляється як ток-сико-септичний стан, який клінічно не відрізняється від токсико-септичного стану іншої етіології. Діагноз встановлюють в результаті бактеріологічних та серологічних досліджень.
Сальмонельоз частіше, ніж будь-яка кишкова інфекція, нашаровується на інші соматичні або інфекційні хвороба. Це так званий нозопаразитизм.
Ускладнення сальмонельозу у вигляді локальних запальних вогнищ (пневмонія, отит та ін.) зумовлюються сальмонелами або вторинною бактеріальною флорою.
Діагноз сальмонельозу, який грунтується на клініко-eni-деміологічних даних, тільки передбачуваний. Етіологію захворювання встановлюють за допомогою специфічних лабораторних
досліджень - бактеріологічних та серологічних. Матеріалом для бактеріологічних, досліджень е шшорожнення. 6jjKiBoSir~^tigTC промІШЕОйДи"ЩЛїНка^ KpjpB, сеча. При пІдозрТнахарчове~зІра-ження діагноз встановлюють "зОопомогою бактеріологічного дослідження продуктів, які викликають сумнів. Для експрес-діа-гностики застосовують флюоресцентні сироватки, а з серологічних реакцій - реакції аглютинації та непрямої гемаглютинації (????).
Лікування хворих на сальмонельоз проводять з урахуванням клінічної форми, тяжкості та фази хвороби, а також віку хворого.
Пгш харчовому інфікуванні треба промити шлунок^ поставити очисду длГзм^. "Якщо є Сймптоми~зн^воднеїня~ та токсикозу, вдаються до регідратаційної терапії ізотонічними глюкозосольовимя розчинами та синтетичними плазмозамінниками (гемодез, реопо-ліглюкін та ін.). У
Loading...

 
 

Цікаве