WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лейкоз - Реферат

Лейкоз - Реферат

хвороби. Велике значення у його встановленні має епідеміологічний анамнез. Для підтвердження діагнозу, його етіологічного розшифрування застосовують бактеріологічні (посів випорожнень, а в перші дні хвороби, якщо є блювання, блювотних мас та промивних вод шлунка) і серологічні (реакції аглютинації та непрямої гемаглютинації) методи. Для експрес-діагностики застосовують люмінесцентні сироватки. Шкірна алергічна проба з дизентериком (реакція Цуверкалова) має обмежене діагностичне значення. Вона є чутливою, але не строго -специфічною. Істотне діагностичне значення має копро логічний Шетод - мікроскопічне дослідження випорожнень. При бактеріальній дизентерії у випорожненнях є слиз, еритроцити та велика Ікількість лейкоцитів. Певне діагностичне значення має загальний шналіз крові. Для дизентерії характерним ? нейтрофільнии
лейкоцитоз, зсув уліво, підвищення ІДОЕ. Об'єктивне уявлення про стан слизової оболонки термінального відділу товстої кишки можна дістати при ректороманоскопії. У дітей ректороманоско-пію доцільно проводити у невиразних випадках для диференціальної діагностики і вирішення питання про повне видужання. Лікування. Важливою умовою успішного лікування дизентерії є правильна організація режиму, догляду та дієти. Дієту пропонують із врахуванням віку, тяжкості та періоду хвороби. Якщо є явища інтоксикації, потрібно дещо обмежити харчування, але збільшити кількість рідини у вигляді ізотонічних сольо-рих розчинів та 5 % розчину глюкози. Після 6-12-годинної водної дієти дітей раннього віку дозовано годують зцідженим грудним молоком або кислими сумішами, а згодом переходять до повноцінного, відповідно до віку, харчування. Дітям старшого віку призначають овочеве та яблучне пюре, протерті овочеві супи, каші на половинному молоці, кефір, кисле молоко, кисіль, сухарі та ін.
Для боротьби з інтоксикацією та ексикозом застосовують внутрішньовенне краплинне введення ізотонічних глюкозосольо-вих розчинів, синтетичних ? л аз моз змінників (реополіглюкін, ге-модез та ін.), альбуміну під контролем діурезу з форсуванням його лазиксом, еуфіліном. При нейротоксикозі, який звичайно супроводиться гіпертермією, хворого слід роздягти, розтерти спиртом, покласти холод на магістральні судини. Внутрішньо-м'язово вводять 4 % розчин амідопірину, 50 % розчин анальгіну у вікових дозах, а якщо ефект незначний - літичну суміш. При судорогах уводять натрію оксибутират, седуксен, дроперидол та їн. При серцево-судинній недостатності застосовують строфантин, кофеїн, ефедрин, сульфокамфокаїн та ін.
Антибактеріальну терапію призначають у гострому періоді всім хворим з вираженими клінічними проявами дизентерії. Широко застосовуються: фталазол, сульфадиметоксин, бактрим (бісептол)1; нітрофурани (фуразолідон, фурагін), поліміксин М, препарати налідиксової кислоти (неграм, невіграмон), 8-оксихі-нолінй (ентеросептол, інтестопан). Досить одного 5-7-денного курсу лікування. При токсичних формах, а також у разі аеефек-тивності лікування інших форм дизентерії застосовують антибіотики (левоміцетин, ампіцилін, гентаміцин та ін.). Для профілактики та лікування дисбактеріозу призначають біологічні препарати: біфідумбактерин, лактобактерин, колібактерин, біфікол, бактисубтил. За показаннями призначають симптоматичні засоби (спазмолітики, анальгетики та ін.1).
Профілактика. Велике значення для профілактики дн* зентерії мають санітарно-профілактичні заходи, особливо бороть"* ба з мухами; правильна організація санітарного режиму та медичного обслуговування дітей у дитячих закладах; дотримання правил особистої гігієни.
Заходи у вогнищі. 1. Хворого на дизентерію ізолюють удома або госпіталізують до стаціонара. З лікарні реконвалес"
дантів виписують не раніш як через 3 дні після зникнення клінЬь них симптомів хвороби та одноразового бактеріологічного дослідження випорожнень з негативним результатом. Дітей, які відвідують дошкільні заклади, виписують після дворазового бактеріологічного обстеження. Фекалії для дослідження збирають не раніше ніж на 3-й день після закінчення антибактеріального лікування. За реконвалесцентами дільничний лікар встановлює диспансерний нагляд: після гострої дизентерії протягом одного місяця, після хронічної - трьох місяців. 2. Контактних дітей у дитячих дошкільних закладах обстежують бактеріологічно. Потрібно якомога раніше виявляти хворих з клінічно вираженими , та безсимптомними формами дизентерії, ізолювати таких хворих І Локувати 1?· 3· У вогнии" проводять заключну дезинфекцію. 14, аа вогнищами встановлюють медичне спостереження.
КИШКОВА ІНФЕКЦІЯ (КОЛІЕНТЕРИТ, ЕШЕРИХІОЗ)
цДо коліінфекції належать гострі кишкові захворювання у дітей раннього віку, які спричинюються ентеропатогенними штамами кишкової палички і характеризуються загальною інтоксикацією та зневодненням ,на фоні стійких диспепсичних розладів у вигляді блювання та проносу.
Етіологія. Збудниками кишкової інфекції е ентеропато· генні штами кишкової палички (ешерихії). Вони стійкі у навколишньому середовищі Є багато серологічних типів ешерихій. Серед них домінують серотипи О-111, О-55, О-124, "Крим" та ін. . ь П.ІД е м і о л о г і я. Джерелом інфекції е хворий та бакте-рюносій. к
Коліінфекція - типова кишкова фекально-оральна інфекція. і Певне значення має контактний та харчовий шляхи передавання Інфекції. На коліінфекцію хворіють діти до двох років, переважно на першому році життя. При значному інфікуванні через їжу люди всіх вікових груп можуть захворіти на ешерихіоз, який за перебігом нагадує харчову токсикоінфекцію.
Патогенез. Ешерихії проникають в організм через рот, швидко розмножуються в тонкій кишці. Токсини ешерихій всмоктуються у кров, спричинюють явища загальної інтоксикації, І посилюють секреторну активність епітелію тонкої кишки Це при-і зводить до виділення у просвіт кишок великої кількості води, Ісолеи натрію, калію, до зниження зворотног© всмоктування. По-[рушуються процеси травлення. Розвиваються явища кишкового ітоксикозу із зневодненням, у тяжких випадках - розлад гемо-: динаміки.
Клініка. Інкубаційний період становить 2-6 днів, найчастіше- 1-2 дні, але може тривати лише кілька годин. Початок Квороби, як правило, гострий. Порушується загальний стан, з'яв-^ляються пронос, блювання. Підвищується температура тіла. Для
колинфекції характерний такий диспепсичний синдром: випорожнення часті (5-15 разів), в окремих випадках -до 20-25 разів на добу, рідкі, водянисті, оранжевого або зеленувато-оранжевого кольору, містять слиз. Нечасте, але тривале блювання. Розвиваються симптоми зневоднення, гемодинамічні розлади. Спостерігається втрата маси тіла. Ці симптоми є тривалими. Поряд з тяжкими бувають легкі, стерті та абортивні форми коліінфекції.
Ускладнення. Найчастіше спостерігаються пневмонія, отит, гнійні ураження шкіри та підшкірної основи, пієлонефрит та ін.
Прогноз коліінфекції значно погіршується, якщо приєднується стафілококова інфекція. При цьому значно посилюються диспепсичні розлади, виникають вторинні септичні вогнища, розвивається дистрофізація.
Діагноз. Ставлячи діагноз
Loading...

 
 

Цікаве