WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лейкоз - Реферат

Лейкоз - Реферат

порушення процесу тромбоутворення і підвищеної проникнесті стінок судин. Часто зустрічаються симптоматичні тромбоцитопенії при інфекційних захворюваннях, хворобах крові, внаслідок дії хімічних факторів, лікарських препаратів.
Клініка. Основним проявом захворювання є крововиливи - підшкірні на слизових оболонках. Геморагічні явища при хворобі Верльгофа різноманітні. Підшкірні крововиливи можуть мати вигляд єкхімозів, а також дрібних, петехіальних висипань. Кількість геморагічних висипань на шкірі буває різною. З'являються вони, як правило, на передній поверхні тулуба і кінцівок. Часто спостерігаються носові кровотечі, іноді профузні, кровотечі із ясен, після видалення зубів, рідко - порожнинні.
За клінічним перебігом розрізняють гострі, підгострі і хронічні форми. До останніх належать захворювання з тривалістю понад 6 міс. Позитивними є симптом Кончаловського (щипка) і симптом джгута.
Основною ознакою при аналізі крові є тромбоцитопенія Л ноді спостер1ґаються~п"омірний лейкоцитоз і неитрофільоз. Кількість еритроцитів залежить від ступеня крововтрати. Ретракція кров'яного згустка помітне знижена. Тривалість кровотечі подовжена. Час кровотечі нормальний.
Діагноз визначають на підставі клінічної картини і даних лабораторних досліджень крові.
Лікування. В сановному проводять консервативну терапію препаратами кальцію, великими дозами аскорбінової кислоти - до 1г на добу рутином. Застосовують стероїдні гормони - преднізодон по 1,5-2мг/кг на добу до повної клініко-гематологічної ремісії. При хронічних формах захворювання за відповідними показаннями обережно переливають цитратну кров, ери· троцитну масу, плазму, тромбоциту масу.
У разі виникнення кровотечі слід використовувати засоби, що сприяють ? припиненнюЛз місцевих кровоспинних заеобіа^астр· ^ совують тромбін, гемостатичнхІхДВЕ^^Ітампони. змочені^грудним І^мрлоксм, свіжою плазмою або^ироватвдю^^зчиномедреналТну. При відсутності стійкого ефекту ~від енергічног консервативної " терапії протягвм 4-6 міс, а також у гострих випадках при про-фузних кровотечах, які не припиняються, та при загрозі крововиливу в мозок вдаються до_^у[^/гаіа^^р_^т?уадммя~^ -Іш-селезідки.
Останнім часом для лікування таких форм запропоновано Імунодепресивні препарати - меркаптопурин, азатіоприн та ін.
Симптоматична тромбоцитопенія потребує лікування основного захворювання. В режимі для таких хворих передбачають запобігання гострим інфекційним захворюванням, травмам і зловживанню лікарськими речовинами.
Гемофілія
Етіологія і патогенез, ^емофілія - спадкове_захв(ь рювання. Хворіють на нього, як пргшШІо, Чоловіки. Захворювак-~~ ля · передається від батька, хворого на гемофілію, через нібито здорову дочку онукові. Дочка може бути передавачем, або так званим кондуктором, хвороби. Успадкування відбувається за ' рецесивною ознакою, яка зчеплена з патологічною статевою хро-мосомою,гХЕ©Іо_ба_п?оявляється частими і тривалшли_|Щ?шоІеча-MH_j5Hj^w^aiBm>^^ Ж5шквдгкенн.я ІсапілярІвТ ' ~
КГлінТка. Перші прояви підвищеної кровоточив_ості у хворих на гемофілію ,?ддстерігаються_йаичастіш? ня другому р™М життя^ коли дитина починає ходити_| тому легко травмується. ТСрбвоТеча у хворих на гемофілію вйїїикає при пошкодженні дріб-них кровоносних судин і має масивний і тривалий характер. Особливістю гемофілії є крововиливи в суглоби - гемартрози, Здeбiльш^?J^жyють(^Jc?д?нJЦt_лjктьoвi і гомілковрстопні_іуь. І7ГоШДІІ)вшшйгемартроз дуже болючшГГ^^щпшоІГЖ^ЕТьсяГвисо-???1?~?·6??6?8?????^ тіла"При повторних крововиливаху суглоби можуть розвинутися контрактура і деформація.
nfyjift значної крововтрати ? дітей розвивається анемія. У таких хвврих можна виявити незначне розширення меж відносної
Серцевої туппрті^РИ?тп,піиний ІЩ[М_На ВЄрХІВЦІ^ЄрЦЯ.
Встановлено три форми гемофілії - А, В ТС, які за клінічними проявами не відрізняються між собою, проте є різними за даними лабораторних досліджень.
При гемофілії А спостерігається дефіцит фактора VII, при гемофілії В - фактора IX, при гемофілії С - фактора XI системи зсідання крові.
У^л^кіццшодих__відмічають значне збільшення часу_зсіддння^. крові, в Інтпму^ж_кядтйня^рові. не~маес нічогп_х_а?актерного7за винятком анемії внаслідок_кровотечї.
Діагноз грунтується на клінічній картині і сімейному анамнезі. Диференціація типів гемофілії можлива тільки при спеціальному дослідженні системи зсідання крові.
Лікування. Зовнішні кргтотрчї дртрібно ЛІКУВЯТИ МІГПР.-
ъп^геыаг.татичнимн судинозвужувальними засобами, Дгемоста-тичною губкою, тампонами, змоченими свіжим грудним молоком, плазмою, сироваткою крові, адреналіном, ефедрином). При посиленні крввотечі показаними е ^систематичні,, Tflfflff/'"3'"'' ^g?p^ п.цгняаипіріаьи*>1 fi/Іпяцу (pn 50-100 мл), повторні переливанняГ через 6-8 год свіжої плазми або крові. Хворим на гемофілію В і С роблять переливання консервованої крові.
Лікування гемартрозу має здійснюватися своєчасно, під наглядом ортопеда. На хворі суглоби корисно призначати УВЧ.
Дієта хворого повинна відповідати віковим нормам дітей. Бажано збагачувати їжу_хворого на гемофілію вітамінами гру"
imR, аскорбіновоіокислотою, холекальциферолом^^содями.^??··
^ору|_кадьциоГ ~ ~~~ ·~ *
------??????? л а к т и к а. Дітей, хворих на гемофілію, потрібно
оберігати, від травм. З цією метою необхідна проводити санітар-но-освїтню роботу серед батьків,, учителів і школярів. Для хворих шкільного віку слід встановити індивідуальний щ.адиий ре-жим - звільнення від занять, фізкультурою, ігор·, а у разі загострення - організувати ааняття вдома. Потрібна особлива під* готовка аеред екстракцією зуба або операцією. Рекомендують рживати земляні горіхи (арахіс), які містять амінокапронову кислоту (по БО-100 г на день). Усі хворі на гемофілію повинні перебувати під постійним наглядом недіатра і гематолога.
ЗАХВОРЮВАННЯ СЕЧОВИХ ОРГАНІВ
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ
Гломерулонефрит - це двостороннє запалення нирок інфек-ційно алергічною характеру з переважним ураженням ниркових клубочків.
Етіологія. Гломерулонефрит виникає після стрептококових інфекцій (скарлатина, ангіна, хронічний тонзиліт, гнійні захворювання шкіри). Він може спричинятися також іншими мікроорганізмами (стафілокок, пневмокок тощо), найпростішими, вірусами, хімічними речовинами, отрутами від укусів комах, потраплянням в організм чужорідною білка (після вакцинацій), фізичними впливами (охолодження).
Патогенез складніш. Для розвитку причинного фактора замало. Необхідне ще порушення імунітету. Проти частинок мікроорганізмів, чужорідного білка, хімічних речовин, тобто проти антигенів, виробляються антитіла. Внаслідок впливу різних токсинів із ниркової тканини можуть звільнятися специфічні ниркові антигени. Антигени, з'єднавшись з антитілами і утворивши імунні комплекси, в результаті неспроможності імунітету не виводяться з організму, аосідають на базальній мембрані клубочків, що й спричинює там виникнення запального процесу. При реакції антиген - антитіло збуджується також система зсідання крові, і в клубочкових капілярах утворюються
Loading...

 
 

Цікаве