WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лейкоз - Реферат

Лейкоз - Реферат

заключну дезинфекцію не проводять. 4. За вогнищем встановлюють медичний нагляд. Важливими є виявлення та облік атипових форм коклюшу. При підозрі на коклюш треба провести бактеріологічне обстеження.
ПАРАКОКЛЮШ
Паракоклюш - гостра інфекційна хвороба, переважно дитячого віку, що характеризується слабко вираженими початковими катаральними явищами та тривалим кашлем, який у деяких випадках має спастичний характер. Рідко спостерігаються коклю-шоподібні приступи кашлю з репризами та наступним блюванням.
Етіологія. Збудником є паличка паракоклюшу, за морфологічними та культуральними властивостями близька до палички коклюшу,-але менш токсична та вірулентва.
? ? і д.е міологія паракоклюшу така еа-ма, як і коклюшу. Перенесений коклюш та імунізація АКДП-вакцшюю створюють певну стійкість до паракоклюшу, але повного перехресного імунітету не дають.
Дитина, .яка -перехворіла -на коклюш, як і щеплена АКДП-вакциною, може захворіти на паракоклюш. Хворіють переважно діти від 2-до 10 років. Індекс контагіозності 0,3-0,42.
Патогенез паракоклющу такий самий, як і коклюшу. Переважання легких форм хвороби зумовлюється властивостями збудника паракоклюшу.
Клініка. Інкубаційний період триває 7-15 днів, найчастіше 10-11 днів. Початковий період характеризується незначними катаральними явищами або проходить безсимптомно. Основним проявом паракоклюшу є кашель, який триває 3 тижні і більше. У деяких випадках кашель такий, як і при коклюшу - з репризом та блюванням.
I f Ускладнення спостерігаються рідко, переважно у ви^
Ігашді пневмонії.
І Діагноз паракоклюИІу визначають на підставі даних єпі-Ідеміологічного анамнезу, клінічної картини хвороби (тривалий Ікашель) та бактеріологічних досліджень- виділення палички Іпаракоклюшу з носоглотки. Допомогти в діагностиці можуть і се-[ дилогічні реакції (аглютинації, зв'язування комплементу, гема-' глютинації). Для діагностики паракоклюшу перспективним б метод імунофлуоресцепції.
Лікування паракоклюшу симптоматичне. У разі легкого перебігу хвороби призначати антибактеріальні препарати, особливо антибіотики, немає потреби.
Профілактика паракоклюшу полягає в ізоляції хворого строком не менш як на 15 днів.
Питання про специфічну профілактику досі ще не вирішене.
КІР
Кір - надзвичайно контагіозна гостра інфекційна хвороба, переважно дитячого віку, яка характеризується загальною інтоксикацією, підвищенням температури тіла, катаром слизових оболонок дихальних шляхів та кон'юнктив, наступною появою штямисто-папульозного висипу, що покриває шкіру хворого.
Етіологія. Збудник кору - фільтрівний вірус, нестійкий у навколишньому середовищі.
Епідеміологія. Джерелом інфекції є хворий на кір. Найбільша заразиість спостерігається в початковому катаральному періоді та в перші дні висипання. Шлях передачі нору - повітряно-краплинний на- значні відстані (через коридори, сходові клітки в сусідні кімнати та квартири). Передача кору через предмети та третю особу у зв'язку з нестійкістю збудника не відбувається.
Сприйнятливість людини до кору дуже висока. Індекс контагіозності становить 0,96-0,98, тобто всі діти і дорослі, які не хворіли на кір, але були в контакті з хворим, захворюють. Імунітет до кору у дорослих є результатом перенесеної ними хвороби. Завдяки трансплацентарному імунітету діти до 3 міс не Хворіють на кір, а у віці від 3 до 6 міс хворіють дуже рідко, фстаннім часом у зв'язку з уведенням масової вакцинації спостерігаються зміни вікової структури хворих на кір: збільшу-ібдься питома вага дітей старшого віку та дор,ослихг тобто контингентів, які давно були імунізовані або зовсім не підлягають oІмунізації. Характерною особливістю останніх рокіа е збільшен-яя випадків повторних захворювань на кір (0,5-6 %). і Патогенез. Вхідними воротами інфекції при кору є верх-? дихальні шляхи і, очевидно, кон'юнктива очей. В епітелії сди-рових оболонок та регіонарних лімфатичних вузлах вірус кору. І рвамножується та проникає в кров (перша хвиля вірусемії). Щф,-! Кулююаий вірус фіксується в ретикулогістіоцитарній,системі та
лімфоЇдній тканині, посилено розмножується і знову проникає в кров (друга хвиля вірусемії). Фіксація вірусу, що циркулює повторно, триває у лімфоїдній тканині. В результаті повторного контакту вірусу з клітинами лімфоїдних утворень шкіри розви-вається гіперергічне запалення, що клінічно проявляється висипаннями. Пошкодження лімфоїдного апарату організму призводить до пригнічення імунних реакцій - розвитку посткорової анергії. Цим пояснюється значна частина ускладнень, а також загострення попередніх та супровідних захворювань після перенесеного кору.
Клініка. В клінічному перебігу кору виділяють такі періоди: інкубаційний, катаральний, період висипань та реконвалесценції. Інкубаційний період становить 9-11 днів. Він може тривати до 17 днів, а при введенні контактним імуноглобуліну - до 21 дня. Початок хвороби гострий. З'являються симптоми лочат-J нового катарального (продромального) періоду: підвищення температури тіла до 38-39 °С, головний біль, кашель, нежить. Під-! вищення температури тіла в перші дні у більшості випадків нестійке.Катаральні явища з кожним днем посилюються. Кашель стає впертим. З'являються світлобоязнь, сльозотеча - розвивається кон'юнктивіт. На 2-3-й день від початку хвороби на слизовій оболонці щік проти малих корінних зубів, інколи на слизовій оболонці губ та кон'юнктив, виникають дрібні, розміром з макову зернину, білуваті цятки, які піднімаються над слизовою оболонкою і оточені червоним обідком. Це плями Бєльсько-І го - Філатова - Копліка - натогномонічний для кору симптом, який має особливо важливе діагностичне значення. Одночасно або через 1-2 дні на слизовій оболонці м'якого та твердого піднебінь з'являються червоні плями неправильної форми - корова енантема. Слизова оболонка всієї порожнини рота стає рихлою та гіперемійованою. Тривалість катарального періоду - 2-4 дні, але може бути до 5-6 днів, особливо у щеплених дітей. Перед появою висипань температура тіла часто знижується, іноді | до норми.
Період висипу починається з нового підвищення температури! тіла (двогорба температурна крива) та посилення інших симптомів загальної інтоксикації. Катаральні явища у верхніх дихальних шляхах та кон'юнктивах досягають максимуму. Перші! елементи висипу з'являються за вухами, на переніссі, на обличчі. Висип при кору плямисто-папульозний, сильний, місцями він зливається, розміщується на незміненому фоні шкіри. Характер-1 ною є етапність появи висипу, спочатку на обличчі та шиї, потім) на тулубі і, нарешті, на кінцівках. Елементи висипу "цвітуть" З дні, з 4-го починають згасати в тому самому порядку, в якому вони з'явилися. На місці висипу залишається пігментація, згодом починається дрібне висівкоподібне лущення. Разом із згасанням висипу зменшуються явища загальної інтоксикації, нор·' малізується температура тіла, зменшуються катаральні явища.·
У період реконвалесценції (пігменгації) на фоні вже нормальної температури тіла вберігаються незначні катаральні явища, астенізація (в'ялість, швидка
Loading...

 
 

Цікаве