WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лейкоз - Реферат

Лейкоз - Реферат

локалізації,^різної"інтенсивності, переймоподібного характеру. Іноді спостерігається картина гострого живота. Пальпувати,збільшені лімфатимні .вузли вдається рідко. Симптоми інтоксикації розвиваються поступово, апетит знижений, іяоді.виникає блювання. Запор чергується з проносом. Дитина втрачає у масі тіла,/відстає в рості, .утримується тривалий субфебрилітєт. .
Д La г н о з туберкульозного ,мечаденіту , підтверджується ознаками туберкульозу, епідеміологічним анамнезам, позитивною реакцією Манту.
Туберкульозний перитоніт
У дітей дошкільного і молодшого шкільного віку може спостерігатися туберкульозний перитоніт у серозній, фіброзно-ка-зеозній (пластичній) або казеозно-виразковій формі. Захворю-
вання звичайно розвивається, поступово, шдгоетро. Відмічають загальні симптоми хронічної інтоксикації, порушення з боку кишок (чергування проносу і запору, біль у животі, метеоризм.). При фібринозному перитоніті утворюються зрощення, які ^посилюють біль, явища часткової непрохідності кишок. При перитоніті нагромаджується ексудат у черевній порожнині, визначаються флуктуація, переміщення тупості під час перкусії. Іноді при глибокій пальпації промацують ущільнені великі горбисті пухлиновидні утвори, за розміром вони бувають від горошини до яйця і більші. Пупкове кільце нерідко згладжене або вип'я-чене. Виявляють фістули в ділянці пупка з гнійним виділенням, що містить мікобактерії туберкульозу. На шкірі живота видно? розширену венозну сітку. Характерним є вигляд дитини: вона нагадує павука (різко схудлі кінцівки і великий живіт). Пере-б і г хвороби тривалий, можливі рецидиви.
ЛІКУВАННЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ
^Тікування^ хворих на_ Іу_бер^хлща_ иовшшо..б_їти_ компжясг ним, пат^еЖтйчно^оВгЕунтрваним, тривалим _(до повного виду-
""ЖЗШШТТ^За" принципом етапного" "спостереження - стаціонар, санаторні, диспансер.. *
~~~~~' Лікування туберкульозу у дітей включає такі заходи: 1) виведення хворої дитини із несприятливих умов навколишнього 'Середовищаг ізоляція від тих, хто виділяє мікобактерії; 2) засто-"Ьуватгня загальнозміцнювалкних гіпосенсибілізуючих засобів; 3) 1§га&І6ЧУйаІша_Аитини^ в період реконвалесценції (затихап-ня патологічного процесу)."
Гігієнодієтичний режим передбачає^деребувашгл^на^свїжому повіт?І^Ір_иймання сонячних ванн,_раціоііальне_харчування, гіпе-
"нТчнї ватнщІд_псІшчнуІТ'Щєну_1 яка. здійснюється завдяки пра-вильній,ііедагопчлій"р-абаіі з_дііьми.
Максимальне перебування хворого туберкульозом на свіжому повітрі - основний фактор загального терапевтичного впливу. Охолоджене повітря поліпшує апетит, самопочуття, настрій, веде до зменшення кашлю і кращого виділення харкотиння. В осінньо-зимовий період хворі повинні перебувати на свіжому повітрі не менш як 4-5 год.
Аерації приміщень у лікувальних закладах сприяють відкриті веранди.
Водні процедури (обтирання, обливаня тощо) стимулюють процеси обміну, тонізують нервову систему. Щоденні обливання починають при температурі води 35 °С, поступово знижуючи її щодня на 1-2° до 20 °С і нижче (залежно від індивідуальної витривалості дитини). У період загострення і в ослаблених1 хворих обливання замінюють обтиранням з негайним обсушуванням І розтиранням.
Повітряні і сонячні ванни показані при загальному доброму самопочутті, нормальних температурі тіла і гемограмі. Геліоте-
рапію слід починати з 5 хв і доводити до 45-60 хв. Найкращий "ас геліо-і аеротерапії- 10 год ранку. Лікування сонцем проти-показане при деструктивних процесах з утворенням каверн, гема-тогенно-дисемінованих формах туберкульозу, госгрому спалаху захворювання в будь-якому його клініко-реитгенологічному прояві, вираженому гарячковому стані.
.Л1рявильне_ха?чумння - одна з головних умов успішного лікування хворого на туберкульоз. Денний раціон повинен становити для школярів 13398 кДж (3200 ккал), з них 15-20 % білків (до 100 г), стільки ж жирів і 300-400 г вуглеводів, для дошкільнят - 7536 кДж (1800 ккал), для підлітків 16747 кДж [(до 4000 ккал), тобто перевищувати вікову норму на 15-20 %. JPepiOM?HjiyjQTbcj_ сиропи щипшини, чорної смородини, нату-_ ральнТ соки, пивні дршдж]. Доцільним є 4-5-разове приймання г~ЇШГ~РаШпй"сніданок повинен становити 20 %, легкий другий сніданок-10-15, обід-40, підвечірок-10, вечеря-20 % енергетичної цінності.
Навчання хворих на туберкульоз у лісових школах і школах-інтернатах здійснює спеціально підготовлений медико-педаго-гічний персоналом.
Антибактеріальна терапія
У лікуванні хворого на туберкульоз провідну роль відіграє хіміотерапія. Протитуберкульозні препарати мають бактеріостатичну (туберкулостатичну) дію. Для повного виліковування від туберкульозу потрібна антибактеріальна терапія протягом 1-1,5-2 років.
Протитуберкульозні препарати поділяють на: 1) основні антибактеріальні препарати; 2) кращі їхні партнери (головні партнери) ;3) резервні препарати; 4) слабкі препарати.
Основні препарати високоефективні і малотоксичні, проте до них організм швидко звикає. Препарати - головні партнери і резервні слабші за дією, під час лікування ними частіше виникають ускладнення, проте вони ефективні у хворих, резистентних до основних препаратів.
Принципи лікування хворих на активну форму туберкульозу. Комбіноване лікування проводять трьома-чотирма основними грепаратами протягом 6 міс до триразової відсутності БК у харкотинні і закриття каверни, надалі, у період затихання процесу, переходять на терапію двома препаратами протягом* 6-8 міс. У період переходу затихання в клінічне видужання діти одер· жують один препарат з групи гідразиду ізонікотинової кислоти (ізоніазид, рідшефтивазид) одноразово на ніч протягом 6- 8 міс.
Протирецидивні курси терапії провадять по 3 міс навесні і восени. При гострих інфекційних захворюваннях (грип, кір, коклюш тощо), при операції, в період приймання преднізолону додатково дають препарати групи ГІНК.
Використовують 4 основних методи хіміотерапії туберкульо-зу: 1) звичайний триразовий прийом препаратів; 2) одноразовий прийом добової дози; 3) переривчастий - 2-3 рази на тик-день одноразово добова доза для доліковування в амбулаторних умовах і з профілактичною метою; 4) метод внутрішньовенною (краплинного) введення бактеріостатичних засобів.
Дози туберкулостатичних препаратів для лікування дітей і підлітків наведено у табл. 38.
Туберкулостатичні препарати можуть спричинити різну побічну дію. Розрізняють алергічні, токсико-алергічні реакції, можливим є розвиток дисбактеріозу. Поява їх при введенні одного із препаратів потребує його відміни на 3-5 днів з наступним призначенням у зменшених дозах або заміною аналогом.
Нерідкими проявами алергічної реакції є дерматит, головний біль, підвищення температури тіла. При застосуванні ізоніазиду, ПАСК-натрію і етіонаміду, піразичаміду можуть спостерігатися біль у животі, нудота, втрата апетиту, метеоризм, диспепсичні явища, еозинофілія. Стрептоміцину сульфат, канаміцин, віо-міцин зумовлюють порушення слуху, алергічні реакції, мають ототоксичну і нефротоксичну дію.
Специфічна і антибактеріальна терапія поєднується
Loading...

 
 

Цікаве