WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лейкоз - Реферат

Лейкоз - Реферат

при грипі часто виникають нетривалі диспепсичні розлади (випорожнення з домішками слизу 3-5 разів на добу). У старших дітей під час грипу може бути біль у животі (абдомінальна форма).
Перебіг неускладненого грипу нетривалий. Інтоксикація зберігається звичайно протягом 2-4 днів, підвищена температура тіла - 2-5 днів. Катаральні явища зникають повільніше.
Ускладнення при грипі, зумовлені безпосередньою дією ЙІРУСУ. зустрічаються нечасто: можливі невралгія, неврит, радикуліт, енцефаліт; рідко - іптерстиціальиа вірусна пневмонія.
Ускладнення грипу, пов'язані з приєднанням вторинної бактеріальної флори, досить різноманітні. Частота їх безпосередньо залежить од віку хворих і стану опірності їхнього організму. Бактеріальні ускладнення нерідко бувають у немовлят, а також у дітей, ослаблених супровідними захворюваннями і на фоні патологічного стану. Найчастішими є ускладнення з боку органів дихання: гнійний' бронхіт, катаральне та гнійне запалення нав-колоносових пазух, пневмонія (вогнищева, сегментарна, зливна, деструктивна тощо), плеврит та ін. Запалення слизової оболонки гортаяі при грипі може супроводитися порушенням дихання - єтенозуванням (грипозний круп). Частим ускладненням грипу у, дітей, особливо раннього віку, є отит (катаральний,! гнійний). Зустрічаються й інші ускладнення: стоматит, гломерулонефрит, Ійетоциетит. Найважнимі перебігом характеризуються бактері-"вьніїуекладнення грипу, спричинені стафілококом.
Діагноз. Клінічне розпізнання грипу ускладнюється через подібність симптоматики хвороби і початкових проявів багатьох гарячкових захворювань (кір, черевний тиф тощо) та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій (аденовірусна Інфекція, парагрип, респіраторно-синцитіальна інфекція).
Специфічним лабораторним методом розпізнання грипу є виділення вірусу на курячих ембріонах. Менш складними е методи серологічної діагностики грипу - реакції нейтралізації, гальму~ вання гемаглютинації та зв'язування комплементу. Серологічні дослідження, які грунтуються на визначенні титру специфічних антитіл, необхідно ставити двічі в динаміці хвороби (парні сироватки). Тільки зростання титру специфічних антитіл має діагностичне значення. Перше дослідження слід проводити не пізніше 6-го дня хвороби, друге - в період реконвалесценції, але не-раніше 12-14-го дня хвороби. Достовірне діагностичне значення має зростання титру антитіл у 4 рази і більше.
Швидким та специфічним методом діагностики грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій є метод імунофлу-оресценції. Флуоресціюючі антитіла, які містяться в очищених імунних сироватках, вступають у реакцію з вірусними антигенами, які знаходяться в уражених епітеліальних клітинах слизових оболонок. В результаті цього утворюються імунні комплекси, які, завдяки їхньому світінню, можна виявити при люмінесцентній мікроскопії. Метод імунофлуоресценції на сьогодні має широке практичне застосування.
Відносно простим та швидким є метод риноцитодіагностики грипу. В препаратах - відбитках зі слизової оболонки носа хворого виділяють внутрішньоплазматичні вірусні включення.
Певне діагностичне значення при грипі мають дані гемограмм. Для грипу, як і для інших вірусних захворювань, характерною е лейкопенія або нормальний вміст лейкоцитів у периферичній крові. Виникнення лейкоцитозу, особливо нейтрофільного, свідчить про активацію вторинної бактеріальної флори, тобто про бактеріальні ускладнення.
Лікування. До специфічних засобів лікування грипу належать: донорський протигрипозний імуноглобулін (гамма-гло-булін), людський лейкоцитарний інтерферон, хіміотерапевтичні засоби (амантадин, ремантадин та ін.).
Протигрипозний імуноглобулін уводять внутрішньом'язоно (0,15-0,2 мл/кг маси тіла). Він дає ефект тільки на початку хвороби - в перші 1-3 дні. Препарат уводять один раз, іноді, якщо ефект недостатній,- двічі. І
Людський лейкоцитарний інтерферон перешкоджає розмноженню вірусу грипу, запобігаючи дальшому прогресуванню хвороби. Доцільним є лише раннє його застосування - у перші 1-2 дні. Препарат уводять, закапуючи в ніс, розпилюючи його або через інгаляції.
Хіміотерапевтичні засоби типу амантадину більш ефективні проти вірусів типу A (Aj, А2 та ін.). їх доцільно застосовувати на
початку хвороби. Застосування амантадину (рематадпсу) обмежується через його токсичність. Дітям раннього та дошкільного віку такі препарати не призначають.
При лікуванні грипу та профілактиці його ускладнень важливе значення має дотримання постільного режиму. Рекомендується приймати достатню кількість теплого питва (чай, молоко тощо), оскільки це сприяє виведенню з організму токсинів. При істотному підвищенні температури тіла доцільно застосовувати протигарячкові засоби (амідопірин, анальгін та ін.). При гіпертермії вдаються також до охолодження організму, посилюючи тепловіддачу (холод на голову і ділянки великих судин, холодна клізма). Якщо потрібна детоксикація, застосовують внутрішньовенні краплинні вливання ізотонічних глюкозо-сольових розчинів та синтетичних плазмозамінників (гемодез, желагиноль, реополіглюкін тощо). При симптомах нейротоксикозу призначають дегідратуючі - реоглюман, магнію сульфат, манітол, ла-зикс - та інтигістамінні засоби. При судорогах застосовують натрію оксибутират - 20 % розчин з розрахунку 60-100 мг/кг маси тіла. Препарат повільно, протягом 5-10 хв, уводять вну-трішньовенно в 5-10 % розчині глюкози. Виразної протисудорожної дії можна досягти також парентеральним уведенням діа-зепаму (седуксену): внутрішньом'язовим, внутрішньовенним краплинним у 5 % або струминно - у 20 % розчині глюкози (0,25- 0,5 мг/кг маси тіла на добу).
При важких формах грипу застосовують також глікокоріи-коїдні препарати (гідрокортизон, преднізолон парентерально), адреноміметичніг засоби (ефедрин, мезатон). Якщо є показання, призначають серцеві засоби - сульфокамфокаїн, строфантин або корглікон.
Антибіотики призначають при тяжких та середньотяжких формах грипу у дітей раннього віку, коли є ускладнення і супровідні захворювання (природжені пороки серця, бактеріальні процеси, насампередбронхолегеиеві).
За показаннями застосовують симптоматичні засоби: спазмолітичні, відхаркувальні та ін. Обов'язковим е догляд за слизовими оболонками очей, носа, рота, їжа повинна бути вітамінізованою.
Ускладнення лікують відповідно до їхнього характеру та ступеня перебігу.
Профілактика. В СРСР розроблено жизі грипозні вакцини для перорального та інтраназального застосування.
Препарат випускають у формі моно- або дивакцини (типи вірусів - А2 і В). Антитіла в крові зберігаються протягом 1 - 1,5 року. Грипозні вакцини застосовують в основному для імунізації дорослих.
З метою профілактики грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій як у дітей, так і дорослих застосовують людський лейкоцитарний інтерферон. Препарат уводять, вдаючись до інтраназального закапування або розпилення 4-6 разів на
добу для екстреної профілактики і при безпосередній загрозі зараження. Лейкоцитарний інтерферон нешкідливий, ним можна користуватися протягом
Loading...

 
 

Цікаве