WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лейкоз - Реферат

Лейкоз - Реферат

(аліментарний) шлях передачі збудника характерний для групи кишкових інфекцій (сальмонельоз, дизентерія, вірусний гепатит А та ін.). Зараження через воду може відбуватися при вживанні її для пиття (кишкові інфекції) і в результаті попадання інфікованої води на пошкоджену (поранену) шкіру, тобто за типом непрямого контакту (лептоспіроз, туляремія тощо). Механічними переносниками збудників кишкових інфекцій є мухи. Епідеміологічна роль їх прн кишкових інфекціях істотна.
При багатьох інфекційних хворобах передача збудника здійснюється живими переносниками - різноманітними членистоногими (комахи та кліщі). Це трансмісивний шлях передачі інфекції.
Важливим1 фактором епідемічного процесу є сприйнят-л и В'їсть населення дш інфекційних хвороб, яку прийнято визїіачати індексом контагіозності, або індексом сприйнятливості. Цей індекс показує співвідношення хворих до 100 контактних, які раніше не мали цього інфекційного захворювання. Індекс сприйнятливості виражають десятковими дробами або в процентах. При деяких інфекційних хворобах цей показник дуже високий, наприклад, для кору він дорівнює 0,96-0,97 (96-97 %). Це означає, що із 100 контактних з хворим на кір захворіє 96- 97 осіб.
При деяких інфекційних хворобах існує залежність від сезону. При кишкових інфекціях зростання епідемічної кривої спостерігається в теплий літньо-осінній період, при повітряно-краплинних - в осінньо-зимовий. Крім сезонних коливань, дитячі повітряно-краплинні інфекції характеризуються періодичністю епідемій. Епідемії таких хвороб можуть повторюватися через певні строки: при кору - в середньому через 3-4 роки, при дифтерії - через 7-10 років, при коклюші - через 2-5 років. Періодичність інфекційних хвороб пов'язана з коливаннями рівня сприйнятливості до певної інфекційної хвороби.
Профілактика інфекційних хвороб
Важливе місце у профілактиці інфекційних хвороб у дітей займають загальні профілактичні заходи: благоустрій населених пунктів, контроль за організацією і станом громадського харчування (харчові блоки дитячих закладів, молочні кухні, шкільні буфети та їдальні тощо), боротьба з паразитами, організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму в дитячих закладах, санітарна пропаганда серед населення. Велике значення мають проведення заходів щодо підвищення неспецифічної опірності дитячого організму, раціональне харчування з достатньою кількістю вітамінів.
У плановому порядку вживаються заходи специфічної профілактики, спрямовані проти окремих інфекційних хвороб. Розрізняють активну (щеплення) і пасивну (введення імуногло-булінів) імунопрофілактику.
У нашій країні обов'язкові щеплення проводяться згідно з наказами міністра охорони здоров'я СРСР №50 від 14.01. 1980 p., №426 від 28. 03. 1986 р. та №450 від 02. 04. 1986 р. (табл. 37).
Для пасивної профілактики застосовують специфічні імуно-глобуліни. їх уводять дітям у разі контакту з інфекційним хворим. Гамма-глобулін (плацентарний імуноглобулін) використовується для екстреної профілактики кору (у невакцинованих) та вірусного гепатиту А (у вогнищах інфекції). Для пасивної профілактики застосовують також специфічні імуноглобуліни, наприклад протигрипозний, його виготовляють з плацентарних та донорських сироваток з високим титром специфічних антитіл або одержують від імунізованих донорів. Останнім часом для
профілактики вірусних інфекцій використовують інтерферон - внутрішньоклітинний фактор з широким спектром противірусної дії. Для профілактики грипу та Інших гострих респіраторних вірусних інфекцій використовують екзогенне введений лейкоцитарний людський інтерферон або індуктори утворення інтерферону.
ГОСТРІ РЕСПІРАТОРНІ ВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ
Гострі респіраторні вірусні інфекції становлять етіологічно неоднорідну групу поширених інфекційних захворювань, їх об'єднує принципова спільність епідеміологічних закономірностей і патогенезу, подібність клінічних проявів. До таких захворювань належать: грип, парагрип, аденовірусна інфекція, риновірусні, реовірусні та рсспіраторно-синцитіальні захворювання.
ГРИП
Грип - гостре інфекційне захворювання, яке характеризується явищами загальної інтоксикації, катаральним запаленням слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, значною схильністю до приєднання вторинної бактеріальної інфекції.
Етіологія. Збудник грипу - фільтрівний вірус. Відомо три самостійні типи вірусу грипу - А, В і С. Кожен тип має багато серологічних різновидів - підтипів.
Епідеміологія. Джерело інфекції - хвора людина. Період її контагіозності-3-5 днів (рідко - до 7 днів) від моменту появи перших ознак хвороби. Шлях передачі - повітряио-краплшшіш, на відносно близькі відстані від хворого. Інфекція через третю особу і предмети, з якими стикався хворий, внаслідок нестійкості вірусу, не передається. До І рипу сприйнятливі всі вікові групи.
Патогенез. Вхідні ворога інфекції - верхні дихальні шляхи. Вірус грипу, розмножившись в епітеліальних клітинах верхніх дихальних шляхів, зумовлює дегенеративні зміни і відторгнення цих клітин. Порушується бар'єрна функція дихальних шляхів. Створюються сприятливі умови для активації вторинної бактеріальної флори. Загальнотоксична дія вірусу грипу на організм пов'язана зі всмоктуванням його токсинів у русло крові, з токсемією. Порушення вегетативної іннервації судин внаслідок дії токсину та безпосередня дія його на судинну стінку погіршують циркуляцію крові і спричинюють розлади функції органів дихання та нервової системи. Ці розлади поглиблюються активацією вторинної бактеріальної флори.
Клініка. Інкубаційний період при грипї триває 1-2 дні, іноді скорочується до кількох годин. Початок хвороби гостри?.
oрййпература тіла підвищується до 38°С -40°Q з'являються деловний біль з переважною локалізацією в ділянці лоба та даей, ломота по всьому тілу, біль у м'язах, суглобах, у попереку, вираженою є загальна слабкість. Перелічені вище симптоми загальної інтоксикації максимально проявляються в перші 2-З дні хвороби. В ці дні катаральні явища ще незначні або їх навіть немає. Спостерігаються закладання носа, неприємні відчуття за грудиною, сухе покашлювання. Іноді виникають носові кровотечі таінші прояви токсичного ураження судин. Вони є характерними для тяжких форм грипу.
Розрізняють легку, середпьотяжку та тяжку форми грипу, різновидом тяжкої форми грипу є токсичний грип, який харак-Іеризується бурхливим зростанням проявів симптомів хвороби а переваленим ураженням центральної нервової системи (порушення свідомості різного ступеня; психічні розлади, головним чином марення, судороги), явищами серцево-судинної недостатності, геморагічним синдромом.
Поряд з інтоксикацією катаральні явища з боку верхніх дихальних шляхів займають основне місце в клінічній симптоматиці І грипу. З 2-3-го дня хвороби спостерігаються риніт (серозні виділення з носа), фаринголаринготрахеобронхіт (спочатку сухий, потім мокрий кашель з харкотинням). При активації бактеріальної флори виділення з носа та харкотиння стають слизо-Bo-гнійними або гнійними.
У дітей раннього віку, особливо першого року життя,
Loading...

 
 

Цікаве