WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Лейкоз - Реферат

Лейкоз - Реферат

перших годин.
Лікування треба· починати негайно з внутрішньом'язово-го введення дезоксикортижостерону ацетату в дозі 2-5 мг, внутрішньовенного - кортизону ацетату, гідрокортизону, преднізолону. Кортизон уводять в дозі 100-150 мг протягом кількох днів, преднізолон - 2-5 мг/кг маси. Дозу дезоксикортикостеро-ну ацетату починаючи з 2-го дня знижують* Треба обов'язково вводити серцев* засоби, адреналін, 5 % розчш аскорбінової кислоти, забезпечувати краплинне введешся 1000-2000 МЕЛ ізотонічного розчину натрію ялориду з 10 % розчином глюкози.
Хронічна недостатність кори надниркових залоз (хвороба Аддісона)
Хронічна недостатність кори надниркових залоз - захворювання, зумовлене двостороннім ураженням кори надниркових залоз, що супроводжується недостатнім утворенням кортикотропіну.
Найчастіше до цього захворювання призводять токсичні та аутоімунні деструктивні процеси кори надниркових залоз, туберкульоз. При генетичних передумовах функція надниркових залоз може знизитися під впливом лікарських засобів, гіпертермії, фізичного навантаження, при гіпо- і гіпертиреозі. Дефіцит гормонів зумовлює порушення обмінних процесів, що, у свою чергу, призводить до розладу функції багатьох органів та систем.
Клініка. У більшості випадків симптоматика захворювання формується поступово. Хворі скаржаться на стомлюваність, що наростає бет причини, зниження працездатності, схуднення, різку м^зову слабкість. Характерною є поява пігментації шкіри, більш виражена на відкритих частинах т'ла - на шиї, обличчі, кистях рук. Однак у дітей цієї ознаки може й не бути. Найбільш частим симптомом зниження функції кори надниркових залоз є зменшення артеріального тиску.
У перебігу захворювання у дітей можлива поява гіпоглікемічних криз, що, як правило, виникають раптово при голодуванні або приєднанні інфекційного процесу. Без лікування може несподівано розвинутися аддісонічна криза, яка характеризується різко вираженою в'ялістю, блюванням; можуть з'явитися тоніко-клонічні судороги, порушення кровообігу. Дослідження крові виявляє різке зниження вмісту натрію. Для діагностики хвороби Аддісона, крім характерних симптомів, важливим є визначення низьких показників мінерале- і глікортикоТдів у сечі та крові.
Лікування. Головним методом лікування є замісиа терапія. Недостатність кори надниркових залоз може розвинутися у таких хворих внаслідок дії будь-яких факторів (інфекційне захворювання, хірургічне втручання тощо), тому потржбшо застосовувати підтримуючі дози гормональних нрепаратів. Перевагу віддають кортизону ацетату або гідрокортизону. Звичайно доза кортизону становить 12,5-50 мг на добу. Лрл недостатньому ефекті від лікування призначають додатково дезоксикортииосше-рону ацетат (ДОКСА), що затримує солі, 3-5 мг на день внут-рішкьом'язово з поступовим зниженням дози.
У харчуванні хворих слід передбачити збільшення кількості солі і обмеження продуктів, багатих на палій. Додатково призначають аскорбінову кислоту до Ж)-500 мг на добу.
Розвиток аддюфтчної кризи вимагає жжшшя термінових заходів: внутрішньовеннего "краплинного внедвння ізотонічного розчину натрію хлориду з 5-10 % розливом гаюждаи /(до 2000- 3500 мл ? а добуі> з додава"шям гідрокортизону, на>рад>ріеиалшу гідротартрату. Ори ввражеших оавшкак знкводаенет дадагшт© впутрішньом'язово вводять 5-10 мл дезокоююрятаншгезрону ацетату.
При правильному лікуванні цІриналісІЕЬ життя абіошшується, однак для хворих завжди ісмує загроза сюерт-і від гостри недостатності надниркових залоз, тому при травипаж, шіерагавних втручаннях треба збільшити дозу сфергааднах гормонів.
ЗАХВОРЮВАННЯ СТАТЕВИХ ЗАЛОЗ
Ендокринні захворювання статевих залоз проявляються підвищенням або атгжентиш (>та відсутлтгстюі) їкньоа гормональної активності і зумовлені ріанями щэкраджзешши вадами -розвитку, генетичними розладами а перенесеним." ніфвкщтеншаи вакворю-ваннями.
Порівняно частлтя заявофюваннем^сгатевіїх залоа, що спричинюється порушенням процесів ембріогенезу, є крипторхізм Це одностороння (рідше двосяюрошш) відсутність яєнок у мошонці. Залежно від того, на якому рівні при опусканні сталася затримка яєчок, розрізняють черевний і шхшгншин крипторхізм. Слід розрізняти і несправжній кр-шитархізм - варіант -рангашуватня яєчка, що нормально опустилося, при якому аоао може періодично перебувати поза мошонкою під впливом скорочення м'язів, що піднімають яєчко.
Патогенез, Велике значення мають 'межанїчшш і гормональний фактори. Оскільки крипторхізм ноже >опосшерігатиоя у кількох членів СІта'і, допускається спада"ава схиашність до нього.
Клініка крипторхізму досить характерна. Під час огляду звертає на себе увагу зменшена у розмірах мошонка, притиснена до промежини. Відсутнє у монітщі яешз" може тальпувашися біля зовнішнього краю шхкинною какашу, У пубертатному періоді неопущене яєчко тічлоігрофуеться, в ньому розвиваються дегенеративні аміни, порушується сиермитагенва функція.
Лікування крипторхізму здійснюється консервативним І хірургічним методами. При консервативному лікуванні використовується гонадотропін хоріогонічний, який найчастіше призначають при односторонньому крипторхізмі. У разі неефективності лікування вдаються до операції. Оптимальними строками лікування крипторхізму є період від 5 до 9 років. Операція, проведена після десятилітнього віку, не усуває майбутньої безплідності.
Передчасне статеве дозрівання
Появу вторинних ознак статевого розвитку у дівчаток у віці до 8 років, а у хлопчиків до 10 років слід розцінювати як передчасне статеве дозрівання. Це може бути пов'язане з підвищеною стимуляцією статевих залоз гонадотропними гормонами гіпофіза або первинною патологією статевих залоз.
Етіологія і патогенез. Причиною раннього статевого розвитку часто є різні пухлини шишковидного тіла, гіпоталамуса, статевих залоз.
Клініка. У дітей з ознаками раннього статевого розвитку відмічають значно прискорений ріст, передчасну появу точок окостеніння і синостозу (нерухомого з'єднання кісток), що не дає змоги хворим досягти зросту дорослих. У хлопчиків рано встановлюється сперматогенез, а у дівчаток - овуляція і здатність до запліднення.
Діагноз встановлюють на підставі характерних клінічних симптомів, результатів електроенцефалограми, пневмоенцефало-графії, дослідження в сечі та кровітестостерону й естрогенів.
Лікування. З лікувальною метою застосовують препарати, які пригнічують Іктивність гонадотропних гормонів (синтетичні прогестини - інфекундин, бісекурин та ін.). Пухлини статевих залоз видаляють хірургічними методами.
Гіпогонадизм (статевий інфантилізм)
Відсутність або недостатня вираженість вторинних статевих ознак у пубертатному віці є проявами статевого інфантилізму, або гіпогонадизму.
Етіологія і патогенез. Гіпогонадизм зумовлюється інфекційними захворюваннями (епідемічний паротит), травмами, іонізуючим випромінюванням, хромосомними аномаліями і спадковими захворюваннями. У дітей найчастіше зустрічається вторинний Гіпогонадизм як прояв гіпоталамо-гіпофізарної недостатності.
К л і н і к а. Хворі з ознаками гіпогонадизму
Loading...

 
 

Цікаве