WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Нервово-психічний розвиток дитини. Органи дихання - Реферат

Нервово-психічний розвиток дитини. Органи дихання - Реферат


Реферат на тему:
Нервово-психічний розвиток дитини. Органи дихання
Нервово-психічний розвиток дитини відбувається під впливом навколишнього середовища. Моторний і психічний розвиток тісно взаємозв'язані. Розумовий розвиток дитини, її здатність пізнавати навколишній світ значною мірою залежать від уміння пересуватися в просторі і активно взаємодіяти з оточенням. Тому статокінетичний розвиток доцільно розглядати разом з психічним, об'єднавши їх поняттям нервово-психічного розвитку.
У новонароджених переважає талашшалідарний рівень керування рухами, рефлекторної діяльності. Рухи мають некоординований, рефлекторно-стереотипний і атетозоподібний характер, їх можна порівняти з плавальними рухами. Новонароджена дитина здається зовсім безпорадною, її існування дуже залежить від догляду матері. Проте відразу після народження функціонують безумовні рефлекси, вони й забезпечують існування дитини. Добре виражені ссальний, ковтальний і захисний рефлекси. Якщо новонародженого покласти обличчям на підстилку або подушку, він повертає голову набік, забезпечуючи собі вільне дихання. При ураженні центральної нервової системи (ЦНС) під час вагітності або пологів ці рефлекси можуть бути відсутні або пригнічені, такі діти потребують дуже уважного спостереження. З інших безумовних рефлексів найбільше практичне значення мають:
а) долонно-ротовий рефлекс - відкривання рота при натискуванні на підвищення великого пальця;
б) хватальний рефлекс - схоплення і міцне утримання предмета при доторканні ним до поверхні долоні;
в) охоплювальний рефлекс (Моро) - охоплювальні рухи руками (від розведення плечей при раптовому закиданні голови, поплескуванні по сідницях або підстилці, на якій лежить дитина, при розгинанні стегон;
г) автоматична хода: якщо дитину підтримувати під руки, поставити на столик і нахилити вперед, то вона "крокує";
д) рефлекс повзання: якщо доторкнутися долонею до підошови поверхні стоп новонародженої дитини, що лежить на животі, вона відштовхується ніжками від долоні, тобто "повзе".
Здоровій новонародженій дитині властивий симптом Бабінського, який протягом перших двох років змінюється підошовним рефлексом. У новонародженого можна викликати сухожильні рефлекси, які пригнічуються уві сні.
Для новонародженої дитини характерна фізіологічна м'язова гіпертонія. Переважає тонус згиначів, кінцівки перебувають у зігнутому положенні, кисті стиснуті в кулаки, які час від часу повинні розкриватися. Новонародженій дитині властиві відчуття дотику, нюху і смаку. Вона розрізняє яскраве світло і темряву, реагує на голосні звуки. Перші три відчуття, як більш давні, розвинені краще до моменту народження. Новонароджена дитина майже весь час спить, прокидаючись в основному в періоди годування.
Між першим і другим місяцями життя дитина починає фіксувати погляд на яскравих предметах, піднімати голову, лежачи на животі, видає невизначені звуки (агукає), починає посміхатися, спить близько 20 год на добу.
У 3 міс дитина звичайно стежить очима і головою за рухомим яскравим предметом, повертає її в напрямі звуку, добре утримує голову у вертикальному положенні, піднімає її разом з грудьми, лежачи на животі. У цей час формуються умовні рефлекси. Дитина відкриває рота, коли бачить материнські груди або пляшечку замість безладного шукання грудей ротом. Зникають примітивні безумовні рефлекси новонародженого: долонно-ротовий, хватальний, охоплювальний рефлекс Моро, рефлекс повзання. На зміну хватальному рефлексу приходить вольове охоплювання предмета кистю.
У 4-5 міс дитина дедалі впевненіше захоплює предмети і тягне їх до рота. У 6 міс вона добре впізнає матір, уміє непогано сидіти без підтримки, намагається самостійно сідати. З початку другого півріччя вона починає вимовляти окремі склади: "ма", "ба", потім повторювати їх: "ма-ма-ма", "ба-ба-ба", "та-та-та" і т. ін., а також прості, часто вживані слова, не розуміючи їхнього значення.
У 8 міс дитина встає, чіпляючись за бар'єр, у 10-12 міс починає спочатку з підтримкою, а потім самостійно ходити, після 10 міс- розуміти значення простих слів. У річному віці вона має запас приблизно з 7 слів, деякі предмети називає спрощеними словами (наприклад, корова - "му"). Однорічна дитина спить 15-16 год на добу.
На другому році життя дитина починає ходити більш упевнено, поступово розширює свій запас слів. Вона вчиться малювати, виконувати прості практичні маніпуляції, привчається до охайності, починає гратися м'ячем, підкоряється вимогам дорослих. З'являється потреба в спілкуванні з іншими дітьми.
На третьому році життя дитина розмовляє простими фразами, починає ставити запитання "що це?". З 3 до 5 років вона ставить також інші запитання, що допомагають орієнтуватися в часі та просторі: "де?", "куди?", "звідки?", "коли"?. Майже одночасно, іноді пізніше, діти починають задавати запитання "чому?", знаходити причинно-наслідкові зв'язки між окремими явищами, часто наївні "вітер дме тому, що гойдаються дерева"). У 2-3 роки дитина знає свої ім'я та прізвище. З 3 років у неї з'являється свідомість власного "я", проявляється впертість, яку не можна "переламувати" силою. Треба послідовно, ласкаво переконувати дитину, не втрачаючи при цьому витримки і терпіння. В дошкільному віці діти люблять гратися в різні ігри, в процесі яких у них проявляється жива, багата фантазія. Наприкінці дошкільного віку більшість дітей уміють читати і рахувати до 10. У 6 років діти починають свій внутрішній світ пристосовувати до реальної дійсності. До 6-7 років вони ще не можуть тривалий час концентрувати свою увагу на певному завданні, погано засвоюють абстрактні поняття. Ці можливості розвиваються у 6-7 років, тому саме тоді доцільно починати заняття в школі. В молодшому шкільному віці рухи дітей координовані, точні, економні, руховий розвиток досягає високого ступеня. В середньому і старшому шкільному віці проявляється висока здатність до засвоєння знань, оволодіння практичними навичками. У дошкільному віці діти сплять 12-14 год на добу, у шкільному залежно од віку, 11-8 год на добу.
Певним чином на процесі розвитку позначається період статевого дозрівання. З'являється сексуальний потяг до осіб протилежної статі, підлітки виявляють схильність палко закохуватися. Вони починають критично ставитися до авторитетів, зокрема батьків і своїх учителів. У них виникає прагнення до самоутвердження, у частини - невпевненість у своїх силах, яка може іноді компенсуватися зовнішньою самовпевненістю, зухвалою, викличною поведінкою. Підлітки люблять збиратися компаніями, у них визначаються свої лідери. Зростає зацікавленість літературою, мистецтвом. Виразніше проявляються певні схильності і здібності. У цьому віці дорослі, що займаються вихованням підлітків, повинні розумними порадами, особистим прикладом спрямовувати їхню енергію, прагнення до самостійності в потрібне русло.
Слід зазначити, що темпи і строки нервово-психічного розвитку у дітей мають індивідуальні відхилення. Вони багато в чому залежать від умоввиховання дитини, догляду за нею, спілкування з дорослими та іншими дітьми. Проте істотна затримка строків нервово-психічного розвитку повинна завжди насторожувати і викликати підозру відносно ушкодження ЦНС. Слід пам'ятати, що через запізнення нервово-психічного розвитку можуть виникати не тільки захворювання нервової системи, а й інші хвороби (рахіт, гіпотрофія, інфекційні захворювання), перебіг яких тяжкий і тривалий.
Органи дихання
До верхніх відділів органів дихання належать ніс, порожнина носа з навколоносовими пазухами, носова частина глотки, гортань, до нижніх - трахея, бронхи, легені.
Зовнішній ніс відносно невеликий, з вузькими носовими ходами. У новонароджених і дітей перших місяців життя нижнього носового ходу немає, він формується тільки до 4 років, а ходи досягають повного розвитку десь до 3 років. Слизова оболонка порожнини носа вкрита миготливим епітелієм, ніжна, багата на кровоносні судини. Навіть невелика гіперемія спричинює у маленької дитини звуження носових ходів, утруднюючи носове дихання і ссання грудей. Приносові пазухи (решітчаста і верхньощелепна) у немовлят розвинені слабко, а лобової і клиновидної немає. З другого року життя ці пазухи поступово збільшуються і починають розвиватися. До функцій приносових пазух належить зігрівання повітря, яке вдихається, і захист від шкідливих впливів. Оскільки у ранньому віці вони недостатньо розвинені, запальний процес з носа і носової частини глотки рідко переходить в лобову, клиновидну і верховощелепну пазухи.
Глотка у дитини раннього віку
Loading...

 
 

Цікаве