WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Кишкова інфекція , сальмонельоз - Реферат

Кишкова інфекція , сальмонельоз - Реферат

властива різноманітність проявів хвороби. При харчовому зараженні розвивається, як правило, сальмонельоз типу арчової токсикоінфекції. Інкубаційний період від кількох годин до 1-2 днівю Гостро та швидко розвиваються явища гастроентериту та гастро ентероколіту (біль у животі, блювання, пронос). Підвищується; температура тіла, спостерігається розлад гемодйнаміки на фоні токсикозу з ексикозом. Ви породження прискорюються, вони рідкі, пінисті, дуже неприємного запаху, коли в процес втягується товста кишка, можливі домішки слизу,прожилки крові. Сальмонельозна харчова токсикоінфекція розвивається переважно у дітей старшого віку, але можлива й у дітей раннього віку.
При контактному або аерогенно-пиловому інфікуванні хвороба розвивається поступово, іноді - гостро, В основному хворіють діти раннього віку. Заявляються в'ялість, втрата апетиту, температура тіла підвищується до субфебрильних чисел, рідко до 390С і вище. Прискорюються випорожнення, вони стають рідкими, пінистими, неприємні на запах, з домішками слизу, темної зелені (болотняне баговиння), іноді крові. У деяких хворих спостерігається блювання. Розвиваються симптоми різного ступеня ексикозу з токсикозом. Це найчастіша гастроінтестинальна форма сальмонельозу. Клінічні прояви тривають 2-3 тижні більше. Сальмонельоз у дітей раннього віку часто поєднується З Іншими кишковими інфекціями (коліінфекція, дизентерія тощо), стафілококовою хворобою. Перебіг змішаних форм сальмонельозу тяжчий і триваліший.
При генералізації сальмонельозної інфекції розвиваються тифрподібна та септична форми.
Тифоподібна форма сальмонельозу характеризується явищами загальної інтоксикації, гарячковою реакцією, гепатолієним синдромом, метеоризмом. Випорожнення часті, рідкі, з домішками слизу, крові, спостерігаються кишкові кровотечі.
Септична форма сальмонельозу має вигляд септицемії або септикопіємії, характеризується високою ремінуючою температурою, значним порушенням загального стану. При септикопіємії утворюються метастатичні гнійні вогнища: остеомієліт, менінгіт, абсцес мозку, легень та ін. Перебіг хвороби тривалий.
Виділяють також грипоподібну форму сальмонельозу, при якій, поряд з симптомами ураження кишок, спостерігаються катаральні явища з боку верхніх дихальних шляхів.
Стерта форма сальмонельозу буває у дітей старшого віку. Загальний стан порушений незначно або задовільний, температура тіла субфебрильна або нормальна. Випорожнення до 3-4 разів на день, рідкі, без патологічних домішок. Нормалізація їх настає через кілька днів.
Безсимптомну форму сальмонельозу виявляють лабораторними (бактеріологічними та серологічними) дослідженнями у вогнищі інфекції.
У новонароджених сальмонельоз інколи проявляється як токсикоз-септичний стан, який клінічно не відрізняється від токсико-септичного стану іншої етіології. Діагноз встановлюють в результаті бактеріологічних та серологічних досліджень.
Сальмонельоз частіше, ніж будь-яка кишкова інфекція, нашаровується на інші соматичні або інфекційні хвороба. Це так званий нозопаразитизм.
Ускладнення сальмонельозу у вигляді локальних запальних вогнищ (пневмонія, отит та ін.) зумовлюються сальмонелами або вторинною бактеріальною флорою.
Діагноз сальмонельозу, який ґрунтується на клініко епідеміологічних даних, тільки передбачуваний. Етіологію захворювання встановлюють за допомогою специфічних лабораторних досліджень - бактеріологічних та серологічних. Матеріалом для бактеріологічних, досліджень є випорожнення, блювотні маси, промивні води шлунка, кров, сеча. При підозрі на харчове зараження діагноз встановлюють з допомогою бактеріологічного дослідження продуктів, які викликають сумнів. Для експрес-діагностики застосовують флюоресцентні сироватки, а з серологічних реакцій - реакції аглютинації та непрямої гемаглютинації (????).
Лікування хворих на сальмонельоз проводять з урахуванням клінічної форми, тяжкості та фази хвороби, а також віку хворого.
При харчовому інфікуванні треба промити шлунок, поставити очисну клізму. Якщо є симптоми зневоднення та токсикозу, вдаються до регідратаційної терапії ізотонічними глюкозосольовими розчинами та синтетичними плазмозамінниками (гемодез, реополіглюкін та ін.). У тяжких випадках застосовують глікокортикоїдні препарати. Згідно з показаннями призначають серцеві, діуретичні, спазмолітичні та інші симптоматичні засоби. При гостроінтестинальній формі сальмонельозу у дітей старшого віку немає потреби призначати антибактеріальні засоби.
При сальмонельозі у дітей раннього віку застосовують антибактеріальне лікування. Рекомендуються полівалентний сальмонельозний бактеріофаг, нітрофуранові препарати, сульфаніламіди (бактрим, бісептол), інтестопан, невіграмон, поліміксин М, антибіотики-аміноглікозиди (гентаміцин, бруламідин, мономіцин), ампіцилін, цефалоспорини (клафоран, кефзол, цефамезин та ін.). Антибактеріальну терапію застосовують також у хворих усіх вікових груп при тяжких і генералізованих (тифоподібна та септична) формах сальмонельозу. Антибактеріальне лікування слід поєднувати з корекційним регідратуючим та детоксикаційним, проводячи його під контролем показників активної реакції внутрішнього середовища.
Широко застосовують у лікуванні сальмонельозу біологічні препарати: колібактерин, біфідумбактерин, лактобактерин, біфікол та їн.
Профілактика. Основою профілактики харчового сальмонельозу є ветеринарно-санітарний нагляд за забоєм худоби та птиці, контроль за збереженням і обробкою м'яса та інших харчових продуктів, санітарним станом харчблоків, винищування гризунів, виявлення бактеріоносіїв серед працівників харчової промисловості та дитячих закладів.
Профілактика контактного сальмонельозу серед дітей раннього віку включає суворе дотримання харчового режиму та бактеріологічне дослідження випорожнень у людей, яких оточують. Бактеріологічні обстеження проводять у матерів новонароджених дітей у пологовому будинку та у матерів, які доглядають за хворими дітьми в дитячих відділеннях лікарні; у всіх дітей, які надходять до лікарні для стаціонарного лікування; у дітей при оформленні їх у дитячі заклади та перед поверненням у них після тривалої перерви. При виявленні серед дітей бактеріоносіїв їх ізолюють і лікують.
Виписування реконвалесцентів сальмонельозу із стаціонару дозволяється після клінічного видужання та одноразового, а у осіб декретованої групи - дворазового бактеріологічного дослідження випорожнень з негативним результатом.
Loading...

 
 

Цікаве