WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гострі розлади травлення. Диспепсія. - Реферат

Гострі розлади травлення. Диспепсія. - Реферат


Реферат на тему:
Гострі розлади травлення. Диспепсія.
Гострі захворювання органів травлення за частотою і тяжкістю займають одне з перших місць у структурі захворюваності і дитячої смертності. Це зумовлено анатомо-фізіологічними особливостями травного апарату, недосконалістю нейроендокринної регуляції, лабільністю обміну речовин, насамперед водно-сольового. Останнім часом гострі розлади травлення зустрічаються рідше і перебіг їх менш важкий у зв'язку з організацією раціонального вигодовування і догляду за дитиною, створенням нових продуктів дитячого харчування, удосконаленням методів діагностики і лікування цієї патології у дітей.
Термін "живлення" є фізіологічним поняттям, яке включає процеси підтримання основного обміну і побудови нових тканин, забезпечення росту і розвитку дитини. Розлад живлення може зумовлюватися порушенням приймання їжі, травлення, всмоктування в кишках, обміну в клітинах і тканинах.
Розрізняють гострі і хронічні розлади травлення і живлення.
В кінці XIX ст, віденський педіатр Віденгофер увів термін "диспепсія" для позначення захворювання дітей раннього віку у вигляді проносу і блювання, яке є функціональним порушенням травлення. Хронічні розлади живлення і травлення називають еіпотрофіями.
VIII Всесоюзний з'їзд дитячих лікарів (1962 р.) прийняв класифікацію гострих шлунково-кишкових захворювань дітей раннього віку.
Класифікація шлунково-кишкових захворювань дітей раннього віку
І. Захворювання функціонального походження
А. Диспепсія
1. Проста диспепсія
2. Токсична диспепсія
3. Парентеральна диспепсія (як самостійне захворювання його не реєструють)
Б.Дискінезії і дисфункції
1. Пілороспазм
2. Атонія різних відділів шлунка і кишок
3. Спастичний запор
4. Частковий ілеус
II. Захворювання інфекційного походження
1. Бактеріальна дизентерія
2. Амебна дизентерія (амебіаз)
3. Сальмонельоз
4. Кишкова інфекція (коліінфекція)
5. Кишкова форма стафілококової, ентерококової інфекції і інфекції, спричиненої грибами
6. Вірусна діарея
7. Кишкова інфекція нез'ясованої етіології
ІІІ. Вади розвитку травного каналу
1. Пілоростеноз, мегадуоденум, мегаколон
2. Атрезії стравоходу, відділів кишок, Януса
3. Дивертикули та інші вади розвитку
Класифікацію запропоновано школою академіка Г. Н. Сперанського. Вона є простою, доступною і дає підставу для правильної госпіталізації, ізоляції, профілактики, лікування і вжиття протиепідемічних заходів. У пояснювальних примітках уточнюється і деталізується обґрунтування цієї класифікації.
За визначенням Г. Н. Сперанського, "диспепсія у дітей - самостійне захворювання; порушення функції травлення, яке залежить від невідповідності між вимогами у кількості або складу їжі, що їх пред'являє організм, і можливістю перетравлювати цю їжу нормальною кількістю відповідних ферментів травного каналу".
Диспепсія розвивається переважно у дітей першого півріччя життя, які перебувають на штучному вигодовуванні. При грудному вигодовуванні дитини вона зустрічається значно рідше.
Розрізняють дві основні форми гострої диспепсії: просту, що характеризується блюванням І проносом без значних змін у загальному стані дитини, і токсичну - з переважанням різких порушень з боку нервової системи, розладу проміжного обміну та інших органів і систем.
Проста диспепсія
Проста диспепсія (розлад травлення) зумовлюється порушенням аліментарних факторів, режиму і догляду за дитиною. ? розвитку сприяють також конституціональні фактори (аномалії в будові органів і систем, дефекти обміну речовин, діатези). Певне значення має порушення нормальної мікрофлори кишок. Проста диспепсія розвивається при кількісному і якісному порушеннях харчування, коли дитина одержує надмірну або недостатню кількість грудного молока, адаптованих молочних сумішей або інших видів їжі, коли їжа не відповідає віку дитини (наприклад, незбиране коров'яче молоко в перші місяці життя). Додаткове харчування або введення прикорму без дотримання правил поступового збільшення його кількості, приймання не* доброякісної їжі, дефіцит білків, надмірна кількість вуглеводів, жирів, недостатній вміст вітамінів, недотримання водного режиму, особливо в жарку пору року, відсутність нічної перерви в годуванні, порушення режиму ? догляду (перегрівання) можуть призвести до розвитку диспепсії. Проста диспепсія найчастіше виникає у дітей з алергічним діатезом, рахітом (застій вмісту в зв'язку з атонією кишок), синдромом порушеного кишкового всмоктування, недоношеністю.
Безладне годування, раптовий перехід з грудного на штучне вигодовування, особливо влітку, можуть зумовити просту диспепсію. Клініка. Загальний стан дитини звичайно задовільний. Температура тіла нормальна, зрідка субфебрильна. Бувають зригування, іноді блювання 1-2 рази на початку захворювання, які є захисними реакціями і сприяють видаленню з шлунка невідповідної за складом або надмірної їжі. Блювотні маси складаються з неперетравленої їжі, мають кислу реакцію і своєрідний запах. При диспепсії змінюються секреторна і моторна функції шлунка, рухова функція кишок. Знижується продукція ферментів у тонких кишках, спостерігається просування частково перетравленої їжі, що сприяє підніманню мікроорганізмів з нижніх відділів кишок у верхні. Випорожнення частішають до 6- 8 і більше разів на добу, стають рідкими, неоднорідними. Серед жовтуватих або зеленуватих калових мас відмічаються білі грудочки (солі кальцію, жирні кислоти, бактерії) і прозорі скловидні нитки слизу. При диспепсії утворюється велика кількість газів, розвивається метеоризм. Живіт здутий, відходять гази з неприємним запахом. Дитина стає неспокійною, що пояснюється кишковою колькою. Апетит знижується. Язик сухий, _з білим нальотом. Дитина не збільшує свою масу, іноді втрачає її.
Захворювання триває не більше 5-7 днів, при правильному лікуванні закінчується видужанням. Перебіг простої диспепсії залежить від своєчасного лікування, усунення несприятливих умов середовища, що зумовили преморбідний стан дитини та зміну її реактивності.
Лікування. Призначається водно-чайна пауза на 6- 12 год, щоб забезпечити спокій травному каналу і запобігти бактеріальному розкладанню їжі у верхніх відділах кишок. Дають слабкий чай, 5 % рисовий відвар, переварену воду з 3 % цукру, 5 % розчин
Loading...

 
 

Цікаве