WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гострі респіраторні вірусні інфекції. Грип, парагрипозна інфекція, аденовірусна інфекція - Реферат

Гострі респіраторні вірусні інфекції. Грип, парагрипозна інфекція, аденовірусна інфекція - Реферат

внутрішньовенні краплинні вливання ізотонічних глюкозо-сольових розчинів та синтетичних плазмозамінників (гемодез, желагиноль, реополіглюкін тощо). При симптомах нейротоксикозу призначають дегідратуючі - реогліоман, магнію сульфат, манітол, лазикс - та інтигістамінні засоби. При судорогах застосовують натрію оксибутират - 20 % розчин з розрахунку 60-100 мг/кг маси тіла. Препарат повільно, протягом 5-10 хв, уводять внутрішньовенно в 5-10 % розчині глюкози. Виразної протисудорожної дії можна досягти також парентеральним уведенням діазепаму (седуксену): внутрішньом'язовим, внутрішньовенним краплинним у 5% або струминно - у 20 % розчині глюкози (0,25- 0,5 мг/кг маси тіла на добу).
При важких формах грипу застосовують також глікокоріикоїдні препарати (гідрокортизон, преднізолон парентерально), адреноміметичні засоби (ефедрин, мезатон). Якщо є показання, призначають серцеві засоби - сульфокамфокаїн, строфантин або корглікон.
Антибіотики призначають при тяжких та середньотяжких формах грипу у дітей раннього віку, коли є ускладнення і супровідні захворювання (природжені пороки серця, бактеріальні процеси, насамперед бронхолегеневі).
За показаннями застосовують симптоматичні засоби: спазмолітичні, відхаркувальні та ін. Обов'язковим е догляд за слизовими оболонками очей, носа, рота, їжа повинна бути вітамінізованою.
Ускладнення лікують відповідно до їхнього характеру та ступеня перебігу.
Профілактика. В СРСР розроблено жизі грипозні вакцини для перорального та інтраназального застосування.
Препарат випускають у формі моно- або дивакцини (типи вірусів - А2 і В). Антитіла в крові зберігаються протягом 1 - 1,5 року. Грипозні вакцини застосовують в основному для імунізації дорослих.
З метою профілактики грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій як у дітей, так і дорослих застосовують людський лейкоцитарний інтерферон. Препарат уводять, вдаючись до інтраназального закапування або розпилення 4-6 разів на добу для екстреної профілактики і при безпосередній загрозі зараження. Лейкоцитарний інтерферон нешкідливий, ним можна користуватися протягом тривалого часу - доти, доки існує загроза зараження.
Для профілактики грипу у дітей, особливо раннього віку, які контактували з хворими, можна застосовувати протигрипозний донорський імуноглобулін у дозі 0,2 мл/кг маси тіла. Тривалість імунітету при введенні імуноглобуліну - 18-20 днів.
Заходи у вогнищі. Хворих на грип ізолюють, якщо є показання (тяжкі та ускладнені форми хвороби, ранній вік хворого, неможливість ізоляції і забезпечення догляду вдома), то госпіталізують. Строк ізоляції - 7 днів від початку хвороби. Немовлятам і дітям інших вікових груп, обтяженим супровідними та попередніми захворюваннями, при контакті з хворим на грип з метою екстреної профілактики доцільно призначати протигрипозний імуноглобулін або лейкоцитарний інтерферон. Допускається поєднання цих препаратів. Заключну дезинфекцію у вогнищі не проводять у зв'язку з нестійкістю збудника в навколишньому середовищі. За вогнищем у дитячому колективі встановлюють медичний нагляд. Загальні санітарно-профілактичні заходи включають систематичне провітрювання приміщень, в?логе прибирання, опромінювання приміщень ртутно-кварцовою лампою, застосування марлевих масок.
Парагрипозна інфекція
Етіологія. Збудник - парагрипозний вірус, який містить РНК. Відомо чотири серологічних типи парагрипозного вірусу - 1, 2, 3 і 4.
Клініка. На відміну від грипу, парагрип характеризується поступовим початком, слабше вираженими явищами загальної інтоксикації, більш доброякісним перебігом, менш вираженою, проте нерідко тривалішою (до 7 днів) гарячковою реакцією. При парагрипі у запальний процес також залучається слизова оболонка гортані. Тому клінічно виражені явища ларингіту - це частий симптом парагрипу. У дітей парагрип може супроводитися стенозуючим ларингітом - крупом.
Аденовірусна інфекція
Етіологія. Збудник аденовірусної інфекції·-аденовірус, який містить ДНК. Відомо 32 серологічних типи аденовірусів.
Клініка. Для аденовірусної інфекції характерною є різноманітність клінічних форм хвороби: фарингокон'юнктивальна гарячка, первинна аденовірусна пневмонія та катар дихальних шляхів, кишкова форма, мезоаденіт.
Фарингокон'юнктивальна гарячка. При цій формі аденовірусної інфекції спостерігаються гострий початок, явища загальної інтоксикації, риніт, із значними серозними або серозно-гнійними виділеннями, фарингіт, трахеїт, бронхіт з вираженим ексудативним компонентом; катаральний, фолікулярний або клітинний (гнійний) кон'юнктивіт, набряк повік; набухання лімфатичних фолікулів глотки, збільшення (запалення) піднебінних мигдаликів. Перебіг хвороби тривалий. Гарячковий період становить 5-7, інколи 10 днів, зміни кон'юнктив та катаральні явища тривають 10-14 днів.
Аденовірусний катар дихальних шляхів -найлегша форма аденовірусної інфекції. Характерним" є виражені катаральні явища з боку верхніх дихальних шляхів при дещо порушеному або відносно задовільному загальному стані хворого. Тривалість гарячкової реакції - 3-6 днів.
Аденовірусна пневмонія - найважча форма аденовірусної інфекції. Хворіють переважно діти першого року життя. Спостерігається вогнищева або полісегментарна пневмонія зі схильністю до злиття. Аденовірусній пневмонії властиві: виразно притуплений перкуторний звук, велика кількість вологих та сухих хрипів, часте поєднання з іншими проявами аденовірусної інфекції - фарингітом, кон'юнктивітом. Перебіг хвороби затяжний.
Кишкова форма аденовірусної інфекції буває переважно у дітей грудного віку.Характеризується помірно частими рідкими випорожненнями з домішками слизу, іноді блюванням; незначним підвищенням температури тіла, одночасним розвитком катару верхніх дихальних шляхів.
Мезаденіт- рідкісна форма аденовірусної Інфекції. Характеризується сильним приступоподібним болем у животі, гарячковою реакцією. Ці симптоми можуть поєднуватися з явищами фарингокон'юктивіту або залишатися єдиними проявами аденовірусної інфекції. У таких випадках помилково діагностують апендицит та проводять негайну ацендектомію.
Аденовірусна інфекція може також мати форму кон'юнктивіту, тонзилофарингіту. Ці форми аденовірусної інфекції характеризуються вираженою контагіозністю.
Риновірусна інфекція (гострий контагінозний нежить)
Етіологія. Збудник - риновірус, який містить РНК. Відомо більш як 50 серотипів риновірусів.
Клініка. Ріновірусна інфекція характеризується водянистими виділеннями з носа та впертим чханням. Пізніше виділення стають в'язкими, при приєднанні бактеріальної флори слизово-гнійними. Спостерігається також ін'єкція судин кон'юнктиви повік та очного яблука, іноді - сльозотеча. Загальний стан погіршується незначно. У деяких хворих після перенесеної рино-вірусної інфекції частково послаблюється або повністю втрачається нюх. Дуже рідко при риновірусній інфекції спостерігаються нетривалі явища загальної інтоксикації з підвищенням температури тіла до 38 °С і більше. Тривалість хвороби-6-7 днів.
Реовірусна інфекція
Етіологія. Збудник - реовірус, який містить РНК. Відомо три серотипи реовірусів.
Епідеміологія та клініка. Джерело інфекції - хворий з клінічно вираженою або безсимптомною формою хвороби. Шлях передачі інфекції - повітряно-краплинний та фекально-оральний. Хворіють переважно діти першого року життя. Хвороба починається гостро і проявляється або катаром верхніх дихальних шляхів, або поєднанням його з кишковими розладами. При синдромі катару верхніх дихальних шляхів загальний стан хворого майже не змінюється.
Поєднання його з кишковими розладами супроводиться явищами загальної інтоксикації (підвищення температури тіла до 38°С і більше, зниження апетиту аж до відмови від їжі), метеоризмом, болями в животі, пінистими випорожненнями дуже неприємного запаху. Тривалість хвороби - 6-10 днів.
Респіраторно-синцитіальна інфекція
Етіологія. Збудник - респіраторно-синцитіальний вірус (PC-вірус), який містить РНК. Відомо два серологічних типи РС-вірусів.
Епідеміологія та клініка. Під час епідеміологічних спалахів захворюють, як правило, 100 % дітей раннього віку. В цьому віці РС-інфекція характеризується значною частотою бронхіолітів, пневмоній з астматичним синдромом і розвитком дихальної недостатності. У дітей старшого віку PC-Інфекція звичайно проявляється катаром дихальних шляхів на фоні помірних явищ загальної інтоксикації.
Loading...

 
 

Цікаве