WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гіпервітаміноз D, спазмофілія - Реферат

Гіпервітаміноз D, спазмофілія - Реферат


Реферат на тему:
Гіпервітаміноз D, спазмофілія
Гіпервітаміноз D
Гіпервітаміноз D - це стан, який виникає при передозуванні ергокальциферолу або при підвищеній чутливості організму до його препаратів.
Причинами гіпервітамінозу D е: 1) неправильне шаблонне призначення дітям профілактичних і лікувальних доз ергокальциферолу без урахування клінічних умов, пори року, віку, характеру вигодовування і стану дитини; 2) передозування ергокальциферолу в 3-10 разів; 3) неправильне зберігання спиртового розчину ергокальциферолу, випаровування рідкої частини і збільшення концентрації препарату в 2-5 разів; 4) одночасне призначення ергокальциферолу і УФО; 5) підвищена чутливість до ергокальциферолу (ідіопатична гіперкальціємія) у дітей з хронічними захворюваннями нирок.
Розвиткові гіпервітамінозу D сприяють раннє змішане і штучне вигодовування, введення препаратів кальцію, патологія вагітності та пологів (токсикоз вагітності, особливо нефропатія, асфіксія, внутрішньочерепна родова травма, гемолітична хвороба новонароджених, захворювання нирок у матері), пролонгована кон'югаційна жовтяниця, гіпотиреоз, лімфатико-гіпопластична аномалія конституції, природжені і набуті хвороби нирок.
Підвищена абсорбція кальцію в кишках веде до гіперкальціемії s наступним метастатичним кальцинозом тканини. Відкладення вапна може бути в стінках кровоносних судин серця, легень, нирок, головного мозку, шлунка, кишок, очей та інших органів. Постійною ознакою гіпервітамінозу D є гіперкальціурія, яка може бути причиною вторинного пієлонефриту. Порушується обмін фосфору, нагромаджується лимонна кислота в крові, розвивається метаболічний ацидоз. Переокислення ліпідів і порушення окисного фосфорилювання зумовлює пошкодження клітинних мембран, призводить до дегенеративних змін у тканинах. Спостерігається дисфункція ендокринної системи, ушкоджується паренхіма печінки.
Клініка гіпервітамінозу D різноманітна. Зустрічаються малосимптомні форми і важкі прояви інтоксикації. В початковому періоді бувають неспокій, дратливість, лякливість дітей або найчастіше в'ялість, адинамія, порушення сну, підвищена спрага при відмові дитини від молока, зниження апетиту аж до анорексії, зригування, повторне блювання. Надалі підвищується температура тіла (від субфебрильної до високої), наростають явища токсикозу з ексикозом, гіпотрофія. Спостерігаються раннє закриття швів і тім'ячок, задишка, підвищення артеріального тиску, глухість тонів серця, систолічний шум, тахікардія, збільшення печінки і селезінки, рідкі випорожнення або запор. Можуть бути менінгеальні й енцефалітичні симптоми. Порушується функція нирок (поліурія, ніктурія, згодом олігурія, анурія, уремія). В крові гіперкальціємія, гіперкаліємія, гіперхолестерине-мія, підвищення рівня сечовини. Вміст фосфору в крові може бути підвищеним, нормальним або зниженим, в сечі - підвищеним. Проба Сульковича різко позитивна (гіперкальціурія). Рентгенологічне визначається відкладення кальцію в зонах росту кісток.
Перебіг гіпервітамінозу D може бути гострим, підгострим і хронічним і визначається дозою ергокальциферолу, тривалістю його приймання та індивідуальними особливостями організму дитини.
Розрізняють початковий період, який нагадує за клінікою рахіт, періоди розпаду, видужування і залишкових явищ (кра-ніостеноз, міокардіосклероз, міокардіодистрофія, кальциноз клапанів серця, хронічний пієлонефрит, артеріальна гіпертензія, мігрень, епілепсія, порушення психіки).
Лікування гіпервітамінозу D залежить від тяжкості стану. Виключають продукти, що містять кальциферол і кальцій (сир, молоко). Каші краще готувати на овочевому відварі. При тяжких і середньої важкості формах проводять інтенсивну дезинтоксикаційну і регідратаційну терапію. Вводять розчини глюкози, натрію хлориду, альбуміну, плазму, поліглюкін, виключають розчин Рінгера. Призначають тіамін, піридоксин, рибофлавін, ціанокобаламін, аскорбінову кислоту, токоферол (антиоксидант) . Ретинол у вигляді олійного розчину (в 1 мл - 100000 мг) дають по 1-2 краплі 2 рази на день протягом 2- З тижнів. Він є антагоністом ергокальциферолу. Застосовують 5, 10 або 30 % розчин токоферолу по 5-10 мг/кг маси на добу. При блюванні протягом 2 тижнів щодня вводять внутрішньо-м'язово 0,15-0,20 мл 0,5 % розчину церукалу. Показано призначення кокарбоксилази, верапамілу (всередину 0,5 мг/кг маси 2-3 рази на добу), 3 % розчину амонію хлориду по одній чайній ложці 3 рази на день (переводить солі кальцію в розчинні і виводить їх), фітин (зв'язує кальцій у просвіті кишок). При тяжкій формі гіпервітамінозу D обов'язкове застосування преднізолону внутрішньовенну, потім усередину протягом 8-10 днів. Призначають серцеві глікозиди, гіпотензивні засоби, антигіста-мінні препарати. Використовують трилон Б (50 мг/кг маси на добу за 2-3 прийоми). Посиленому виведенню кальцію сприяв і тирокальцитонін (75-150 ОД внутрішньом'язово щодня). При вторинному пієлонефриті застосовують напівсинтетичні пеніциліни, нітрофурани, невіграмон, нітроксолін. При анорексії показані ферментні препарати (панкреатин, абомін, панзинорм, фестал, натуральний шлунковий сік), апілак, кобамамід, карніти-ну хлорид.
При легкій формі захворювання проводять дезинтоксикаційну, вітаміно- і дієтотерапію. Вівсяна каша сприяє зв'язуванню кальцію в просвіті кишок.
Діти, які перенесли гіпервітаміноз D, повинні перебувати на диспансерному обліку протягом 3 років. Протягом першого року педіатр оглядає їх щокварталу, другого і третього -1 раз на 6 міс. За показаннями дитину консультують уролог, окуліст, рев* мокардіолог, невропатолог. Проводять дослідження сечі (загальний аналіз і за Нечипоренком), крові, вимірювання артеріального тиску, запис ЕКГ.
Профілактика гіпервітамінозу D передбачає старанний добір дітей, яким призначають препарати кальциферолу, контроль за станом дитини і виділенням кальцію з сечею (проба Суль-ковича)
Loading...

 
 

Цікаве