WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Внутрішньочерепна родова травма - Реферат

Внутрішньочерепна родова травма - Реферат

захворювання матері, токсикоз вагітності, патологія пологів, внутрішньоутробна асфіксія, внутрішньочерепна травма, ателектаз, охолодження, перегрівання (табл. 25).
Клініка. Пневмонія починається із загальних проявів інтоксикації: відмови від груді, зригувань, блювання, здуття живота, проносу, схуднення, зниження безумовних рефлексів (ковтання і ссання). Кашель слабкий, іноді з рота виділяється пінистий слиз (шумовина). Температура тіла найчастіше субфебрил-на, рідше висока, хоч може бути і нормальною. Підчас огляду впадають у вічі симптоми дихальної недостаточности прискорене дихання до 80-100 за 1 хв, виражений ціаноз обличчя, кистей, стоп. На шкірі висипають петехії (дрібні крововиливи). Слизова оболонка рота покривається нальотом. Перкуторні зміни незначні. При вислуховуванні легень визначають ослаблене дихання, дрібнопухирчасті хрипи, крепітацію. Тони серця ослаблені, пульс швидкий, малого наповнення, печінка збільшена. Живіт здутий. При дослідженні крові спостерігається помірний лейкоцитоз із зсувом вліво, ШОЕ переважно нормальна.
Таблиця 25. Робоча класифікація пневмонії у новонароджених
(К. А. Сотникова, 1982)
При рентгенологічному дослідженні у частини дітей змін не знаходять навіть при виражених клінічних симптомах. У деяких випадках виявляють прикореневу інфільтрацію, дифузні вогнищеві тіні.
Пневмонія у новонароджених може розвинутися при внутрішньоутробному інфікуванні.
Внутрішньоутробна пневмонія найчастіше спостерігається у недоношених дітей при гострих або хронічних хворобах матері, кровотечах під час вагітності, ранньому відходженні навколоплідних вод. За таких умов виникають внутрішньоутробна гіпоксія плода, аспірація і запальні явища в легенях.
Клініка. Стан тяжкий з перших годин життя. Відмічають слабкий крик і різко пригнічені рефлекси. Тонус м'язів знижений. Шкіра блідо-ціанотична або жовтувато-сіра. Буває петехіальне висипання, набряк підшкірної основи, зокрема на ногах, що пов'язано з порушенням проникності судин.
Температура тіла у доношених дітей може підвищуватися до 40° С. У недоношених переважно спостерігається гіпотермія. Часто бувають приступи ціанозу, зригування і блювання. Маса тіла знижується на 15-30 %. У перші години після народження зростають симптоми дихальної недостатності, які проявляються поверхневим, аритмічним із стогоном диханням. Частота його становить 60-120 за 1 хв. Аускультативно дихальні шуми ослаблені, є стійкі розсіяні дрібнопухирчасті хрипи. Серцебиття прискорене, з ослабленими тонами.
Внутрішньоутробна пневмонія новонароджених часто поєднується з внутрішньочерепною родовою травмою, пневмопатіями, затриманням розвитку плода.
Пневмонія у недоношених дітей має певні особливості: чим менша маса тіла дитини, тим важчий її перебіг. Це пояснюється морфологічною і функціональною незрілістю системи дихання, кровообігу, центральних регуляторних механізмів.
Етіологія. Пневмонія найчастіше спричинюється вірусно-бактеріальною асоціацією, мікоплазмою. Вона нерідко розвивається після гострих респіраторних вірусних інфекцій, схильність до яких у недоношених дітей дуже висока.
Клініка. Температура тіла на початку хвороби може бути субфебрильною, високою або зниженою. При огляді загальний стан тяжкий. Рефлекси, особливо харчовий, ослаблені. Дитина відмовляється від їжі. Спостерігаються зригування, блювання, пронос. Знижується маса тіла. У немовлят з'являються попрілості, слизова оболонка ротової порожнини покривається пліснявкою, шкіра - елементами піодермії. З рота, а іноді і з носа виділяється пінний слиз.
Перкуторних змін над легенями немає. Аускультативно - ослаблене дихання, крепітація. Тони серця ослаблені, пульс прискорений, до 180-190 за хв. Артеріальний тиск знижений. Печінка збільшена.
Діагностика пневмонії у недоношених дітей важка.
Під час рентгенологічного дослідження виявляють виражену емфізему (ще до аускультативних змін). Іноді рентгенологічних змін не знаходять.
У периферичній крові - зрідка лейкоцитоз, але найчастіше кількість лейкоцитів нормальна або знижена. ШОЕ трохи підвищена, без змін або сповільнена.
Пневмонія у недоношеної дитини завжди є важким захворюванням, яке супроводиться не тільки дихальними і серцево-судинними відхиленнями, а й значними порушеннями обміну речовин. При ній може знижуватися рівень глюкози у крові, розвивається ацидоз. Нерідко пневмонія у недоношених поєднується з розсіяними ателектазами, внутрішньочерепною родовою травмою. Часто триває понад 2-3 міс. Смертність дітей досягає 40-49 %.
Новонароджених дітей, хворих на пневмонію, необхідно госпіталізувати у спеціалізовані відділення стаціонару.
Лікування повинно бути комплексним і забезпечувати таке:
1. Організація режиму догляду І вигодовування.
Палати мають бути боксовані і розраховані на 2-3 дітей. Температура повітря 20-22° С для доношених і 24° С для недоношених. Відносна вологість 60-70 %. Дітей з порушеною терморегуляцією вміщують у кувези.
Доглядає за дитиною медична сестра, яка забезпечує лікувально-охоронний режим. При цьому дитина повинна мати спокійні умови для сну, сприятливе емоційно-позитивне оточення під час активного відпочинку. У разі потреби забезпечується аерооксигенотерапія, зігрівання, перебування у кувезі, апаратне відсмоктування слизу з рота і носа, масаж. Дитина повинна одержувати правильне харчування, достатню кількість рідини. Загальна його кількість з грудним молоком дорівнює 160-180 мл на 1 кг маси тіла дитини за добу. При токсикозі кількість їжі зменшують до 1/3-1/2 від норми. Решта компенсується рідиною (глюкоза, чай, ораліт, регідрон, розчин Рінгера), яка вводиться внутрішньо або внутрішньовенне. При тяжкому стані дитину годують через зонд. Перед цим необхідно відсмоктати слиз з носа і з рота.
Дитину одягають так, щоб не було перешкод для дихання ї рухів. Голова не покрита. Руки вільні. Положення у ліжку підвищене. Його треба часто міняти. У кувезі дитину тримають оголеною.
2. Боротьба з дихальною недостатністю:
а) відсмоктування слизувато-гнійного вмісту з верхніх дихальних шляхів;
б) інгаляції з 2 % розчином натрію гідрокарбонату або з му-косольвіном (ацетилцистеїном);
в) оксигенотерапія - під наметом ДКП - один, 2-3 рази на добу по 30-40 хв протягом 6-8 днів;
г) у разі набряку легень - аерозоль з 70 % етиловим спиртом разом з киснем, повторні внутрішньовенні вливання 20 % розчину глюкози по 5 мл на 1 кг маси, лазиксу по 1-3 мг на 1 кг за добу, 5-10 %
Loading...

 
 

Цікаве