WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Внутрішньочерепна родова травма - Реферат

Внутрішньочерепна родова травма - Реферат


Реферат на тему:
Внутрішньочерепна родова травма
Внутрішньочерепна родова травма - тяжке захворювання, яке призводить до множинних ускладнень і високої летальності новонароджених.
Внутрішньочерепна родова травма не є рівнозначною внутрішньочерепному крововиливу, оскільки у її патогенезі значна роль належить тяжким функціональним розладам мозкового кровообігу з порушеннями гемо- і ліквородинаміки, набряку мозку та вторинним змінам мозкових клітин. Такі порушення можуть виникати і без механічного пошкодження.
У патогенезі внутрішньочерепної родової травми провідне місце (75 %) належить гіпоксії, яка є постійною супутницею найрізноманітніших за природою впливу шкідливих факторів під час вагітності і пологів. При гіпоксії настають виражені циркуляторні розлади, переповнюється венозна система, підвищується проникність судинних стінок; порушується біохімічний склад крові. Нині вже з'ясовано роль етіологічних факторів, які впливають на розвиток патологічного процесу. Це патологія вагітності (токсикоз 1 і II її половини), хвороби жінки (серцево-судинні, інфекційні, анемія та ін), шкідливі звички батьків, патологія пологів (раннє відходження вод, обмотування пуповини навколо шиї, слабкість пологової діяльності тощо), недоношеність. При патоморфологічних дослідженнях спостерігаються тяжкі розлади судинної циркуляції у вигляді застійного переповнення кров'ю дрібних судин з явищами стазу і тромбозу, порушення тонусу судин і проникності їхньої стінки. Ці судинні зміни зумовлюють набряк тканин і множинні дрібні геморагії.
Клініка. Клінічна картина внутрішньочерепної родової травми різноманітна та мінлива; вона складається з неврологічних симптомів, соматичних розладів та метаболічних порушень.
Першою і постійною її ознакою є зміна частоти, глибини і ритму дихання (до 90-140 за 1 хв). При тяжких пошкодженнях дихання може супроводитися стогоном, шумом, клекотанням. Одночасно спостерігаються порушення серцево-судинної системи. Брадикардія, яка буває у перші години (90-100 скорочень серця за 1 хв) швидко змінюється тахікардією. Спочатку акцентовані тони серця при розладах дихання переходять в ослаблені, виражені зміни в забарвленні шкіри: поряд з блідістю спостерігається ціаноз.
Постійним симптомом є відхилення у м'язовому тонусі і руховій активності. Головні неврологічні порушення - млявість, адинамія або рухове збудження, гіпо- чи арефлексія. Такі природжені рефлекси, як Моро (обнімання), Бабкіна (долоне-ротовий), Робінсона (охоплювання), Переса, або загальмовані, або відсутні. Крик дитини стає слабким або пронизливо-однотонним, так званий "мозковий крик". До важливих симптомів належать тремор, ністагм, косоокість, анізокорія, симптом очних білків (симптом сонця, що сідає), випинання тім'ячка, порушення ковтання і ссання. Іноді помітні зміни з боку травної системи -· блювання, затримання газів і випорожнень; печінки - кон'югаційна жовтяниця. У тяжких випадках може спостерігатися затримка сечовипускання протягом 20-26 год.
Для внутрішньочерепної родової травми характерні метаболічні порушення, які проявляються ацидозом, гіпоглікемією, гі-попротеїнемією, гіпербілірубінемією. Наведені симптоми зустрічаються у найрізноманітніших поєднаннях. Залежно від їхньої кількості і часу, протягом якого вони утримуються, розрізняють три ступені внутрішньочерепної травми: легкий (І ступінь)', середньої тяжкості (II ступінь)*! тяжкий (III ступінь). Наслідки родової травми не завжди є сприятливими. Спостерігаються різні ускладнення, які іноді залишаються на все життя. Серед них найчастіше бувають церебральні паралічі або парези, водянка голови, мікроцефалія, епілепсія, затримка психічного розвитку.
Лікування проводять у гострому і відновному періодах. У гострому періоді здійснюють такі терапевтичні заходи:
1. Забезпечення максимального спокою і підвищеного положення у ліжку.
2. Організація правильного вигодовування. Залежно від вираженості ссального і ковтального рефлексів дітей годують з ложечки, піпетки, соски або через зонд донорським грудним молоком. У міру поліпшення загального стану немовлят прикладають до груді.
3. Оксигенотерапія. У кувезі або під кисневим наметом подають суміш повітря з киснем у співвідношенні 1:1 по 5 - 6л за 1 хв.
4. Гемостатичні засоби (рутин, вікасол, глкжонат кальцію, аскорбінова кислота).
5. Дегідратаційна терапія (манітол, лазикс, еуфілін та ін.)'.
6. Дезинтоксикаційні засоби (гемодез, реополіглюкін, глюкоза, розчин Рінгера).
7. Корекція метаболічного ацидозу (кокарбоксилаза, 5 % розчин натрію гідрокарбонату).
8. При збудженні і судорогах - седативні і протисудорожні препарати (фенобарбітал, натрію оксибутират, літична суміш, седуксен, дроперидол).
9. Застосування засобів, які тонізують судинно-руховий і дихальний ценіри (етимізол, сульфокамфокаїн, еуфілін).
10. Краніоцеребральна гіпотермія при тяжкому стані протягом 1-2 год.
11. Спинномозкова пункція з лікувальною та діагностичною метою.
У відновному періоді лікування повинно включати:
1) масаж та гімнастику;
2) препарати, які поліпшують процеси обміну у центральній нервовій системі (аміналон, пірацетам, церебролізин, вітаміни групи В, АТФ, кокарбоксилаза);
3) біогенні стимулятори (алое, скловидне тіло, пірогенал);
4) ліки, які сприяють провідності на синапсах (прозерин, дибазол, галантамін);
5) фізіотерапію (струми УВЧ, озокерит);
6) засоби, які зменшують емоційне напруження та знімають рухове збудження (седуксен, дроперидол).
Діти, які перенесли внутрішньочерепну родову травму, повинні бути під постійним наглядом педіатра, невропатолога, окуліста, ортопеда. Профілактика починається ще в антенатальному періоді. Вона полягає в ранньому виявленні і лікуванні патолога вагітності, у раціональному і обережному веденні пологів, у запобіганні і лікуванні асфіксії.
Пневмонія у новонароджених
Пневмонія у новонароджених дітей має важкий перебіг і посідає одне з перших місць серед причин дитячої смертності. Це пояснюється анатомо-фізіологічними та імунобіологічними особливостями, незрілістю дихальної та нервової систем у немовлят.
Етіологія. Пневмонія у новонароджених дітей спричиняється вірусами, мікроорганізмами і найпростішими. Тяжкий перебіг має запалення легень, зумовлене вірусно-стафілококовою інфекцією. У розвитку хвороби велику роль відіграє порушення реактивності новонародженого, що виникає під впливом таких різноманітних несприятливих факторів, як
Loading...

 
 

Цікаве