WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Бронхіальна астма - Реферат

Бронхіальна астма - Реферат


Реферат на тему:
Бронхіальна астма
Бронхіальна астма-алергічна хвороба, що характеризується приступами ядухи або експіраторної задишки в зв'язку з порушенням прохідності бронхів. Захворювання на астму починається в ранньому та дошкільному віці, хворіють близько 0,3-0,4 % дітей. У більшості з них є спадкова схильність до алергічних захворювань.
Етіологія та патогенез. Появі приступів бронхіальної астми у більшості дітей передують рецидивуючі інфекції органів дихання, які, уражаючи стінки бронхів, порушують їхню бар'єрну функцію, полегшують проникнення алергенів.
Шляхи проникнення алергену в організм різноманітні: через дихальні шляхи - інгаляційний (у вигляді запахів, пилку та спор рослин, лікарських засобів), через травний канал (харчові, лікарські)', контактний - через шкіру та слизові оболонки, ін'єкційний (лікарські засоби, укуси комарів), від матері до плода через гематрплацентарний бар'єр (лікарські речовини). Екзоалергени бувають інфекційного (патогенні бактерії, віруси, гриби) та неінфекційного походження (домашній пил, шерсть, волосся та лупа тварин, лікарські речовини, пилок трав, квітів, дерев), а також деякі харчові продукти м'ясо, риба, молоко, цитрусові, шоколад, суниці, полуниці тощо).
Серед неінфекційних алергенів найбільш активним е алерген домашнього пилу. Його сенсибілізуючі властивості пов'язані з наявністю в ньому кліща - Dermatophaqoides pteronissimus. Серед Інфекційних алергенів найбільшу сенсибілізуючу активність мають антигени мікроорганізмів - сапрофітів дихальних шляхів (найчастіше нейсерії, рідше стафілокок та ін). З лікарських засобів алергічні реакції здебільшого спричинюють препарати групи пеніциліну, ацетилсаліцилова кислота, тіамін.
У хворих на бронхіальну астму спостерігається не моновалентна, а полівалентна алергія, тобто під час обстеження у них розвиваються реакції не з одним, а з кількома антигенами.
На першому році життя алергени в основному надходять в організм дитини через травний канал (внаслідок підвищеної його проникності) і є харчовими, пізніше вони проникають як через кишки, так і аерозольне.
Патогенез бронхіальної астми складний. У дітей бронхіальна астма переважно атонічна. Атонія - загальна назва алергічних хвороб, у розвитку яких велике значення має спадкова схильність до сенсибілізації, а в патогенезі - реакції гіперчутливості негайного типу (анафілактичний тип). У реакціях цього типу основну роль відіграють реагіни (імуноглобуліни Е). Рівень їх у сироватці крові більшості хворих на атопічну астму значно вищий, ніж у здорових дітей. У частини цих дітей високий рівень імуноглобулінів Е зумовлений недостатністю активності лімфоцитів Т-супресорів.
Водночас схильність до бронхіальної астми може бути пов'язана із спадковими особливостями тканинних бар'єрів (бронхів, кишок), а також чутливістю рецепторного апарата бронхів, синтезу імуноглобулінів А і G. В окремих хворих на бронхіальну астму виявлено конституціональні особливості обміну біогенних амінів та кінінів. Однією з провідних ланок патогенезу є блокада адренорецепторів (аденілциклази - АЦ), що призводить до підвищення проникності мембран та високої чутливості до медіаторів анафілаксії. Інфекційні захворювання легень сприяють проявам схильності (атопічного діатезу, особливостей рецепторного апарату бронхів) саме у вигляді астми.
Під час приступу бронхіальної астми прохідність бронхів порушується з різних причин: 1) бронхоспазму; 2) набряку слизової оболонки бронхів; 3) виділення густого секрету в просвіт бронха. Порушення прохідності бронхів призводить до утруднення видиху. Під час приступу бронхіальної астми збільшується еластичний опір легень (фіброзування, емфізема легень, застій крові), знижується засвоювання кисню та· виділення вуглекислого газу через порушення дифузії газів. У момент приступу значно порушується функція дихання: знижується його глибина, зменшується життєва ємність легень, межа та резерв дихання, збільшується залишковий об'єм легень, що веде до гіпоксемії та гіперкапнії. У дітей раннього віку при цьому основне значення мають набряк слизової оболонки бронхів та виділення густого секрету, тимчасом як бронхоспазм у них незначний.
Під час приступу астми підвищується тиск у малому колі кровообігу, збільшується навантаження на праву половину серця, На ЕКГ при важкому приступі є ознаки гіпоксії міокарда, напруження правої половини серця, збільшення систолічного показника. Підвищується функціональна активність надниркових залоз, значно збільшується вміст адреналіну та норадреналіну в крові, проте вони не можуть зняти бронхоспазм, оскільки знижується фізіологічна активність рецепторного апарату внаслідок блокади Ра-адренорецепторів та зменшення їхньої чутливості до адреналіну. У хворих на бронхіальну астму підвищеною є активність і коркового шару надниркових залоз, рівень глікокортикої-дів у крові вищий, ніж у здорових дітей. При тривалому ? важкому приступі астми виснажується функція цих залоз.
Важкі приступи астми зумовлюють розлад обміну вітамінів (полігіповітаміноз з дефіцитом аскорбінової кислоти, піридок-сину, тіаміну, кальцію пангамату), солей (збільшення втрат калію, затримання натрію в організмі).
Класифікація бронхіальної астми у дітей, що використовується в УРСР, подається в табл. 30
Клініка. У більшості дітей астма розвивається на фоні рецидивуючого інфекційного бронхолегеневого захворювання або респіраторного алергозу. Повторюються приступи ядухи, У 60-70 % хворих бронхіальною астмою ядуха постійно або періодично виникає в зв'язку з інфекціями дихальних шляхів, у частини - зі зміною атмосферного тиску, охолодженням, фізичним навантаженням.
Приступу ядухи передує період передвісників (зниження апетиту, погіршення сну, неспокій, підвищена дратівливість, чхання, блювання, свербіж шкіри), більш характерний для дітей раннього віку. Приступи астми починаються вночі або ввечері. Хворі збуджені, метушаться.
Під час огляду спостерігається шумне дихання, вираженими е експіраторна задишка з довгим свистячим видихом, блідість шкіри з синюшним відтінком, напряжения шийних м'язів та вен, переляк в очах. Хрипи чути на відстані, грудна клітка здута, її розміри збільшені в передньозадньому напрямі.
Під час обстеження в момент приступу визначають коробковий відтінок перкуторного легеневого звуку, низьке стояння меж легень, багато розсіяних сухих музикальних хрипів на видиху та різнокалібрових вологих на вдиху. Температура тіла під час приступу звичайно нормальна, але у дітей раннього віку може на короткий час підвищуватися. Кашель частий, сухий, понад силу, у дітей, на відміну від дорослих, з'являється на початку приступу. Харкотиння в'язке, діти його відкашлюють погано, частіше ковтають, через що можливо блювання з великою кількістю слизу та харкотиння в блювотних масах. Іноді діти скаржаться на біль у животі, що пов'язано з напруженням дихання і приступами кашлю. Після зняття приступу ядухи кашель поступово стихає, у дітей шкільного віку починає відходитихаркотиння у вигляді щільних грудочок (зліпків бронхів), зменшуються задишка та здуття легень, зникають хрипи, але ще протягом 3-7 днів відмічаються
Loading...

 
 

Цікаве