WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Анатомо-фізіологічні особливості недоношеної дитини та догляд за нею - Реферат

Анатомо-фізіологічні особливості недоношеної дитини та догляд за нею - Реферат

максимального спокою, призначення 2-3 рази на добу гірчичників на грудну клітку, застосування кисню в 40-50 % концентрації, етимізолу, інгаляції з речовинами, які стабілізують сурфактант (гліцерин - 1 мл, гепарин-50 ОД/кг маси, ізотонічний розчин натрію хлориду- 3 мл) 3-4 рази протягом доби.
Якщо у недоношених дітей виявлено захворювання, проводиться лікування їх на першому етапі і в спеціалізованих відділеннях.
На II етап виходжування переводять дітей, маса яких на 7-10-й день життя менша за 2000 г. Головні завдання цього етапу такі: 1) створення оптимальних умов навколишнього середовища; 2) раціональне вигодовування; 3) профілактика рахіту й анемії; 4) масаж, ЛФК; 5) лікування різних патологічних станів.
Особлива увага приділяється дотриманню санітарно-гігієнічного режиму і доглядові за недоношеними дітьми.
У палатах підтримують температуру 24-25 °С, роблять вологе прибирання, провітрювання, кварцування. Щодня вранці протирають шкіру в ділянці фізіологічних складок стерильною рослинною або вазеліновою олією, промивають очі, проводять туалет носових ходів, вушних раковин.
Купають недоношених дітей у перевареній воді (температура 38-40 °С) протягом 5 хв. Після ванни дитину обтирають сухою пелюшкою, загортають у теплу чисту білизну і через 30-40 хв сповивають повторно.
У кувезах глибоконедоношені діти перебувають доти, доки вони не набудуть здатності підтримувати постійну температуру тіла. Для зігрівання дітей у звичайних палатах використовуються грілки, температура води в них не повинна перевищувати 60 °С. Одну грілку кладуть під ковдру на ноги і дві грілки вздовж тіла дитини з обох боків зверху ковдри.
Для профілактики рахіту з 8-10-го дня життя призначають ергокальциферол (вітамін D) в олійному або спиртовому розчині по 20 000 МО на добу протягом 25 днів (на курс 500 000 МО) і препарати кальцію. Замість застосування ергокальциферолу можна провести УФО (25 сеансів)
Для профілактики анемії доцільно збагачувати харчовий раціон дитини з тритижневого віку мікроелементами. До грудного молока або суміші один раз на день додають міді сульфат (0,01 % розчин по 1 мл/кг маси) і кобальту сульфат (0,001 % розчин по 0,2 мл/кг маси) протягом 6-10 тижнів. Препарати заліза (гемостимулін, лактат заліза тощо) призначають з восьмитижневого віку протягом 3-5 міс.
При виходжуванні недоношених дітей слід враховувати властивий їм дефіцит заліза, вітамінів. З перших днів життя їм необхідно призначати ретинол, токоферол, тіамін, рибофлавін, піридоксин, рутин, аскорбінову та нікотинову кислоти.
Недоношених дітей виписують додому тоді, коли вони досягнуть маси тіла 2000-2500 г при задовільному загальному стані.
Спостереження за недоношеними дітьми на дільниці повинно здійснюватися дільничним педіатром за допомогою патронажної сестри. Дітей, маса яких при народженні нижча зa 1700 г, медична сестра відвідує 4 рази на місяць до досягнення ними віку 7 міс, дітей з масою тіла понад 1700 г - двічі на місяць до 4-місячного віку, а далі - раз на місяць.
Основні принципи диспансеризації недоношених дітей такі 1) динамічне спостереження за фізичним і психомоторним розвитком; 2) контроль за раціональним вигодовуванням; 3) профілактика, рання діагностика і лікування рахіту, анемії; 4) своєчасне виявлення і лікування неврологічних і ортопедичних порушень.
Вигодовування недоношених дітей
Вигодовувати недоношених дітей слід з урахуванням віку, маси тіла при народженні, ступеня зрілості, загального стану.
Перше годування здоровим недоношеним дітям призначають через 6-12год, дітям з проявами синдрому дихальних розладів (ОДР)<-асфіксії, пологової травми - через 24 год після народження. У період голодування всередину через зонд або внутрішньовенно призначають 10 % розчин глюкози з розрахунку 30-50 мл/кг маси тіла.
Техніка годування визначається наявністю смоктального і ковтального рефлексів і загальним станом дитини. Найслабших дітей слід .годувати через постійний поліетиленовий зонд фабричного виробництва з заокругленим гладеньким кінцем або через гумові катетери № 9 і № 10. Поліетиленовий зонд вводять через носові ходи, гумовий - тільки через рот. Ввівши зонд у шлунок, фіксують його над верхньою губою і на щоці лейкопластирем і залишають на 48-72 год, потім виймають, кип'ятять і у разі потреби вставляють знову. Молоко вводять у шлунок краплями, після введення всієї кількості зонд промивають 1-2 мл 10 % розчину глюкози. Цей метод годування застосовують на першому-другому тижні життя до появи смоктального рефлексу, потім комбінують одноразово введення зонда з годуванням з пляшечки, поступово переходячи на годування з пляшечки, а потім груддю.
Дітей з добре вираженими смоктальним і ковтальним рефлексами, маса тіла яких менша за 1700 г, годувати треба з пляшечки. Якщо дитина активно ссе, не зригує і не втомлюється при годуванні її можна прикладати до груді 1-2 рази на добу з поступовим переходом на годування груддю.
Здорових недоношених дітей., маса тіла яких понад 1700 г, слід якомога раніше прикладати до груді матері.
Годування груддю проводиться при обов'язковому контрольному зважуванні. Якщо висмоктується недостатня кількість молока, потрібне догодовування грудним зцідженим молоком.
Найбільш раціонально годувати недоношену дитину через 3 години, спочатку8 разів на добу (без нічного проміжку), а пізніше 7 разів на добу (з 6-годинною нічною перервою).
Добову кількість молока найкраще визначати за таким методом! на першу добу годування діти, що мають масу менш ніж 1500 г, повинні одержати 25-40 мл молока; діти, маса яких понад 1500 г - 50-80 мл. У наступні дні добову кількість молока дітям, маса яких менша ніж 1500 г, збільшують щодня на 15-30мл, а дітям з масою тіла понад 3500 г - на 40-60 мл. На 10-14-й день життя кількість молока, необхідна дитині на добу, повинна становити 1/5 маси її тіла.
При вигодовуванні недоношених дітей слід враховувати також їхню потребу в основних харчових інгредієнтах і енергетичній цінності (табл. 3).
Таблиця 3. Потреба недоношених дітей в основних інгредієнтах і енергетична цінність їжі
Ступінь недоношеності Білки, г/кг Жири, г/кг Вуглеводи, г/кг КДЖ/кг (ккал/кг)
І півріччя
Перший - другий
Третій - четвертий 2,2
3-3,5 6,6
7-7,5 12-14
12-24 502 (120,0) 544-585 (130-140)
ІІ півріччя
Перший - другий Третій - четвертий 3-3,5
3-3,5 6
6 12-14
12-14 460-420 (110,0-100,0) 460-420 (110,0-100,0)
Жіноче молоко є ідеальною їжею для недоношеної дитини, проте воно не може покрити потреби в білку, а іноді і в жирі дітей, що народилися з масою тіла, меншою 2000 г. У цих випадках здійснюють корекцію харчування сиром, сумішами "Малютка", "Виталакт", кефіром, рослинною олією. Якщо немає грудного молока, недоношених дітей слід годувати адаптованими сумішами ("Малюткаа, "Малыш", "Виталакт", "Детолакт").
У двотижневому віці недоношеним дітям призначають лимонний сік по 2-10 крапель, при досягненні 1 міс - фруктові, ягідні, овочеві соки, 2 міс - терте яблуко, з 3-3,5 міс до раціону вводять яєчний жовток.
Підгодовування треба призначати на 1,5-2 міс раніше, ніж доношеним дітям, за такою схемою:
3-3,5 міс - овочеве пюре
4-4,5 міс - овочева каша або 5 % манна каша
5-5,5 міс - овочевий суп, протерта печінка
6-6,5 міс - 8 % гречава каша, м'ясний бульйон
7-7,5 міс - м'ясний фарш
Кожен новий вид підгодовування слід вводити за методом тренування, тобто обов'язково враховувати, як дитина переносить цей вид їжі.
Раціональне вигодовування з раннім уведенням соків, овочевих страв, печінки є одним з ефективних методів профілактики анемії недоношених. Харчовий раціон недоношених дітей в перші 3 міс життя доцільно збагачувати солями міді і кобальту в дозах, які відповідають добовій потребі.
Loading...

 
 

Цікаве