WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Хронічний обструктивний бронхіт: сучасні технології лікування - Реферат

Хронічний обструктивний бронхіт: сучасні технології лікування - Реферат

препарату в очі;· попереджувати хворого, що початковий ефект після інгаляції розвивається поступово, і немає необхідності в багаторазових додаткових інгаляціях для зняття гострих симптомів;· проводити моніторинг можливих побічних ефектів - сухості в роті, розвитку глаукоми при попаданні в очі, затримки сечі, закрепів;· не призначати холінолітики хворим муковісцидозом з приводу симптомів ХОБ.
Комбіноване застосування бронхолітиків різних класів збільшує ефективність і безпеку лікування порівняно з нарощуванням разових і добових доз одного з бронхолітиків.Комбінована терапія b2-агоністами і холінолітиками. Застосування комбінованої бронхолітичної терапії ХОБ базується на таких моментах:· відмінні і взаємодоповнюючі механізми бронхолітичної дії b-адренергіків і холінергіків;· розширення зони дії бронхолітиків у дихальних шляхах з більшим ефектом холінергіків у центральних бронхах і b-адренергіків відповідно в дрібних, периферичних бронхах;· більш виразний клінічний ефект внаслідок поєднаної дії комбінації бронхолітиків;· розширення спектра використання (при поєднанні ХОБ і БА, у пацієнтів різного віку, при різноманітних супутніх захворюваннях, станах різного ступеня тяжкості), подовження часу бронхолітичної дії комбінації при разовому дозуванні;· збереження ініціального рівнябронхолітичного ефекту при довготривалій терапії;· зниження вірогідності розвитку тахіфілаксії і резистентності рецепторів при довготривалому використанні препаратів у комбінації;· підвищення профілю безпеки лікування, зважаючи на можливість оптимізації дозування препаратів.
Готовність і здатність хворого виконувати призначений режим лікування (комплаєнс) при проведенні бронхолітичної терапії комбінованими інгаляційними засобами в одній лікарській формі покращується внаслідок:· простоти та зручності застосування - при одноразовій інгаляції хворий отримує два лікарські засоби;· зменшення кількості інгаляцій;· зменшення частоти розвитку можливих побічних ефектів;· зменшення вартості лікування;· можливості спрощеного ефективного контролю дій пацієнта лікарем та самоконтролю пацієнта.Метилксантини. У сучасній базисній терапії ХОБ препарати теофіліну з поступовим вивільненням активної речовини є третім вибором бронхолітичної терапії. Звичайно вони не застосовуються в монотерапії, а призначаються в комбінації з інгаляційними бронхолітиками, що спричиняє додатковий ефект бронходилатації [4, 6, 8, 9].
Застосування теофіліну покращує бронхіальну прохідність або гальмує її зниження, підвищує ЖЄЛ, ФЖЄЛ, ОФВ1, хвилинну вентиляцію та газообмін, покращує структуру загальної ємності легень.Важливим при ХОБ напрямом дії препарату є позитивний вплив на силу мускулатури (діафрагми, міжреберних м'язів, скелетних м'язів), що особливо важливо при тяжких стадіях захворювання, пов'язаних із підвищеною роботою органів дихання.Метилксантини стимулюють функцію клітин миготливого епітелію бронхів, покращуючи мукоциліарний кліренс.
Доведена наявність протизапальної дії препаратів цієї групи при призначенні їх у високих дозах. При цьому, являючись неселективними інгібіторами фосфодіестерази, амінофілін, теофілін інгібують хемотаксис, активацію, дегрануляцію та адгезію нейтрофілів.Слід особливо відмітити і позитивний вплив метилксантинів на функцію серця, нирок, судинний опір у легеневій артерії, що покращує функціональні можливості організму у хворих із тяжкою формою ХОБ.Однак препарати цієї групи є потенційно токсичними і активно взаємодіють з іншими медикаментозними засобами, що одночасно використовуються в плановому лікуванні або при загостреннях ХОБ. Крім того, фармакокінетичні характеристики щодо адсорбції та кліренсу препарату є досить варіабельними, що потребує індивідуального дозування і моніторингу концентрації препарату в плазмі крові.Препарат має щільне "терапевтичне вікно", у низьких дозах може бути неефективним, а у великих - токсичним, що є суттєвим недоліком при його використанні у пацієнтів на ХОБ, переважно людей похилого віку.
Вікові зміни функції печінки призводять до порушення метаболізму теофіліну, наслідком чого є потенційний ризик розвитку хронічної токсичності у зв'язку з довготривалим прийомом препарату. Наступною причиною токсичних ефектів теофіліну може бути безконтрольне, протягом тривалого часу поступове підвищення пацієнтом добової дози препарату в міру прогресування захворювання.У пацієнтів з індивідуальною поганою переносимістю теофіліну рівень побічних ефектів та ускладнень після прийому препарату переважно пов'язаний із надмірним підвищенням рівня його концентрації в плазмі крові.
Побічними ефектами є нудота, блювання, головний біль, безсоння, аритмії, гастроезофагальний рефлюкс, підвищений діурез, гіпо- або гіперкаліємія, судоми, втрата свідомості.З метою оптимізації лікування препаратами цієї групи слід зауважити, що підвищення кліренсу теофіліну, що потребує підвищення призначеної дози препарату, відмічається при одночасному палінні, використанні індукторів мікросомальних ферментів печінки (рифампіцин, фенобарбітал, етанол), дотриманні високобілкової та низьковуглеводної дієти.Зменшення кліренсу теофіліну і одночасне підвищення його концентрації в сироватці крові, що потребує зменшення дози препарату, спостерігається при супутній патології (застійна серцево-судинна недостатність, ниркова недостатність, гепатити, цироз печінки, лихоманка, вірусні інфекції), при призначенні високовуглеводної дієти, лікуванні b-блокаторами, блокаторами кальцієвих каналів, циметидином, кортикостероїдами, макролідними антибіотиками і фторхінолонами, при проведенні протигрипозної вакцинації, припиненні паління.З метою безпечного застосування препаратів теофіліну пролонгованої дії в базисній терапії ХОБ слід дотримуватися таких застережних заходів:· ініціально призначати терапію препаратом у низьких дозах і коригувати дозу через декілька днів, після визначення переносимості препарату;· призначати препарат у низьких дозах, якщо можливе зниження кліренсу теофіліну за наявності супутніх захворювань і/або проведенні супутньої медикаментозної терапії;· не призначати одночасно інші препарати, що містять метилксантини;· контролювати рівень теофіліну в сироватці крові (терапевтичний рівень від 8-12 мг/л рекомендований для досягнення клінічного ефекту з мінімальним ризиком побічних ефектів);· повторно визначати рівень теофіліну в сироватці крові
Loading...

 
 

Цікаве