WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Хронічний обструктивний бронхіт: сучасні технології лікування - Реферат

Хронічний обструктивний бронхіт: сучасні технології лікування - Реферат


Реферат на тему:
Хронічний обструктивний бронхіт: сучасні технології лікування
Хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) - це дифузне, обумовлене довготривалим подразненням та запаленням (переважно нейтрофільним із підвищенням активності протеаз), звичайно прогресуюче ураження бронхіального дерева, яке супроводжується бронхообструкцією. Захворювання проявляється постійним або періодичним кашлем із (або без) відділенням мокротиння, задишкою. Може ускладнюватися дихальною недостатністю, обструктивною емфіземою легень, легеневою гіпертензією, легеневим серцем і недостатністю кровообігу.
До головних екзогенних факторів ризику, що мають значення при виникненні і розвитку ХОБ, належать: паління тютюну, високий рівень вмісту пилу та газів у повітрі (фактор професійної шкідливості або забруднення оточуючого середовища), інфекція, несприятливі кліматичні умови, значна недостатність a1-антитрипсину [1, 3, 4].Зв'язок розвитку ХОБ з палінням підтверджують численні епідеміологічні та клінічні дослідження. Виявлено вищі рівні захворюваності на хронічний бронхіт, втрати працездатності та смертності осіб, що палять. Доведено, що перебіг захворювання у них тяжчий, з високою активністю запального процесу в бронхах та вираженою генералізованою бронхообструкцією. При цьому існує достовірна залежність між кількістю сигарет, що випалюються, та швидкістю зниження вентиляційної функції легень (щорічне падіння ОФВ1).Тому після того, як діагноз ХОБ встановлено, оцінені симптоми, на будь-якій зі стадій захворювання необхідні розробка і рішуче впровадження заходів боротьби з палінням як основним чинником ризику, ініціації і прогресування захворювання, шкідливим впливом полютантів та іритантів на робочому місці, у побуті, навколишньому середовищі.
Антинікотинові програми не повинні містити загальновідомі малоефективні декларації, а мають базуватися на твердженні, що тютюнозалежність є хронічним захворюванням, що вимагає чітких і конкретних індивідуалізованих заходів її ліквідації з використанням сучасних лікарських засобів і технологій.У даний час немає надійних методів лікування, що дозволяють зупинити прискорене падіння функції легень при ХОБ. Припинення ж паління на любому з етапів перебігу ХОБ уповільнює прогресування хвороби [1, 3, 4].Фармакологічна терапія ХОБ призначається з метою профілактики і контролю симптомів, зменшення частоти загострень, розвитку ускладнень захворювання та їх тяжкості, а також покращення толерантності до фізичного навантаження та якості життя хворого. При цьому ні один із існуючих на сьогодні засобів фармакотерапії ХОБ не впливає на поступове в довготривалому аспекті зниження функції легень, характерне для цього захворювання.На сьогодні головним підходом до терапії захворювання є постійна бронхолітична терапія з нарощуванням її інтенсивності в міру прогресування тяжкості захворювання [4, 6, 8, 9].Бронхолітики призначаються при ХОБ як із профілактичною метою базисно щодня, у моно- або комплексній терапії, у відповідних до встановленої тяжкості захворювання дозах, так і додатково, для зняття гострих симптомів [6, 9].Вибір на користь b2-агоністів, холінолітиків, теофіліну або комбінацій цих препаратів залежить від індивідуальної реакції на них пацієнта, тяжкості захворювання, супутньої патології і побічних ефектів терапії. Тест із бронхолітиками на зворотність бронхообструкції при ХОБ допомагає визначитися у призначенні того чи іншого бронхолітика, однак на підставі даних самого лише тесту неможливо передбачити, як пацієнт відповідатиме на довготривалу бронхолітичну терапію в подальшому.Вплив бронхолітиків при ХОБ пов'язаний в основному зі зменшенням підвищеного тонусу бронхів, розслабленням гладкої мускулатури центральних і периферичних дихальних шляхів. При їх застосуванні можливе збільшення ОФВ1, ФЖЄЛ, зменшення експіраторного здуття легень, покращення мукоциліарного кліренсу та функції дихальних м'язів.
Бронхолітичний ефект, що досягається при їх застосуванні, зумовлений специфічною дією, дозою та рецепторною концентрацією конкретного препарату, рівнем базального тонусу бронхів, гомогенністю захворювання та вірно обраною методикою оцінки змін бронхіальної прохідності [1, 4, 6, 8, 9].Агоністи b2-адренорецепторів короткої дії для інгаляційного призначення мають найбільше поширення при ХОБ.b2-агоністи розслаблюють гладкі м'язи великих та дрібних бронхів і покращують мукоциліарний кліренс, покращують толерантність до фізичного навантаження навіть за відсутності змін ОФВ1 [4].Найбільш вживаним b2-агоністом є сальбутамол, тривалість ефекту одноразової інгаляції якого складає 4 години. Він застосовується як для зняття та зменшення гострих симптомів, так і в плановій терапії (3-4 рази на добу).Дослідження, в яких порівнювалися b2-агоністи короткої дії з плацебо в довготривалій плановій терапії, виявили значне покращення ОФВ1 та рахунку симптомів у хворих, що отримували бронхолітик. Навіть у випадку, коли ОФВ1 не підвищився, у пацієнтів зросла здатність витримувати фізичні навантаження. Однак b2-агоністи короткої дії не мають значного впливу на припинення кашлю та продукції мокротиння.Препарати цієї групи мають такі побічні ефекти:· тремор, особливо в осіб похилого віку, що є наслідком стимуляції b2-адренорецепторів скелетних м'язів;· тахікардія при застосуванні високих доз внаслідок втрати відносної селективності прямого впливу на b2-адренорецептори міокарда, а також рефлекторно - внаслідок зниження загального периферичного опору судин;· гіпокаліємія внаслідок впливу на іонний обмін, вираженість якого підсилюється при одночасному призначенні серцевих глікозидів та салуретиків.
При призначенні b2-агоністів короткої дії в плановій терапії необхідно дотримуватися таких застережних заходів:· призначати довготривалу терапію препаратами цієї групи тільки при їх доведеній функціональній або клінічній ефективності;· оптимізувати дозу при використанні інгаляційного доставкового пристрою;· не перевищувати рекомендованих доз у пацієнтів із супутніми захворюваннями серцево-судинної системи;· при поєднаному використанні агоністів b2-адренорецепторів у високих дозах із діуретиками періодично визначати рівень калію в сироватці крові;· за необхідності застосування b2-агоністів у високих дозах використовувати спейсер великого об'єму або небулайзер, що покращує комплаєнс та зменшує системні побічні ефекти
Loading...

 
 

Цікаве