WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Холестероз жовчного міхура - Реферат

Холестероз жовчного міхура - Реферат

продукти. Особливо небезпечними є сучасні продукти швидкого приготування та кондитерські вироби, багаті на легкозасвоювані вуглеводи та жири, що мають добрі смакові якості. На сьогодні зазначені продукти переважають у раціоні більшості людей, особливо - жителів великих міст, дітей, молоді та осіб середнього віку. У харчуванні перевагу слід надавати нежирним сортам м'яса, рибі, молочним продуктам. Із продуктів, багатих на вуглеводи, найбільш оптимальними є страви із цвітної, білокачанної та інших видів капусти, зеленого горошку, кабачків, баклажанів, перцю, томатів, зелені. Страви із круп теж бажано обмежувати, а при ожирінні - виключати. Контролем за відповідністю вживаної енергії та її витратами є маса тіла. Крім цього, до рекомендацій щодо харчування можна додати такі поради:· обмежити вживання легкозасвоюваних вуглеводів, які при надлишковому надходженні до організму легко перетворюються на жир та є джерелом ендогенного холестерину;· забезпечити вживання вітамінів та мінералів, задля систематичного надходження до організму яких рекомендується вживати вітамінно-мінеральні комплекси; особлива увага має приділятися препаратам, що містять селен, вітамін С, хром, цинк та інші біологічно активні компоненти;· для покращення холестеринового обміну в раціоні хворих має бути достатня кількість харчових волокон. Рекомендуються овочеві салати, пюре або вживання адаптованих і готових форм пектину;· хворим також можна рекомендувати харчові біологічно активні добавки (лецитин, омега-3, L-карнитин, коензим Q10), які нормалізують обмін речовин.
Для покращенняфункціонального стану печінки хворим на холестероз жовчного міхура слід призначати гепатопротектори рослинного походження та препарати есенціальних фосфоліпідів. За наявності у таких хворих жирової інфільтрації печінки препаратом вибору є лецитин тривалими курсами.З метою нормалізації моторно-евакуаторної функції жовчного міхура слід:· дотримуватися режиму харчування. Відомо, що жовчний міхур скорочується під дією гормону холецистокініну, який виділяється під впливом компонентів їжі (насамперед - жирів), особливо виражений міхурний рефлекс виникає при вживанні сирих яєчних жовтків;· найважливіше значення має скорочення жовчного міхура у вечірній час. Така методика дієтотерапії пояснюється тим фактом, що обмін речовин у денний та нічний періоди різний. Удень обмін речовин спрямований на забезпечення організму енергією, вночі переважають процеси накопичення, тому ріст холестеринових каменів, збільшення депо жиру та інші процеси депонування відбуваються здебільшого в нічний період. Відомо, що нічна порція жовчі навіть у здорових людей є літогенною, тобто схильною до утворення каменів. Скорочення жовчного міхура після вечері звільняє орган від жовчі і скорочує тривалість нічного застою жовчі. Хвоим з метою скорочення жовчного міхура можна рекомендувати кефір з додаванням 2 чайних ложок олії або гранульованого лецитину, розтерті сирі яєчні жовтки з 1 чайною ложкою меду, овочеві салати з олією, шматочок сирого сала;· прийом жовчогінних середників рослинного походження - фебіхол, жовчогінний чай тощо;· рекомендовані мінеральні води з великим вмістом магнію, наприклад, Моршинська, періодичні курси тюбажів.
Усі ці заходи мають проводитися систематично, а основою повинне бути раціональне харчування.
Основою нормалізації функціонального стану інших органів травлення є терапія різних порушень травної системи. Особливу увагу слід приділити функціональному стану кишківника. Кишкова мікрофлора має великий вплив на метаболізм жовчних кислот, тому порушення мікробіоценозу кишківника слід відкоригувати дієтою та прийомом пробіотиків.
Профілактика холестерозу жовчного міхура заключається у виявленні груп підвищеного ризику і корекції порушень обміну речовин, стану печінки та жовчного міхура у осіб, схильних до розвитку уражень жовчовивідних шляхів.
Фактори ризику холестерозу жовчного міхура повністю збігаються з факторами, які спричиняють виникнення холестеринового холелітіазу, а саме:· генетична схильність;· зниження холатоутворюючої функції печінки;· вагітність;· дисгормональні порушення;· нераціональне харчування;· ожиріння;· прийом гормональних контрацептивів;· голодування;· зниження скоротливої функції жовчного міхура;· запальні зміни слизової оболонки жовчного міхура.Виявлення груп підвищеного ризику та своєчасне проведення коригуючої терапії дозволить зменшити частоту та розвиток важких форм холестерозу жовчного міхура.
Таким чином, холестероз жовчного міхура можна визначити, як захворювання, при якому загальні порушення обміну речовин проявляються інфільтрацією стінки жовчного міхура ефірами холестерину. Важливим патогенетичним фактором холестерозу жовчного міхура є збільшення вмісту холестерину в жовчі, за якого слизова оболонка жовчного міхура, подібно стінці артерії, поглинає ефіри холестерину. Механізми розвитку даної хвороби нагадують патогенез холестеринового холелітіазу. Лікування ускладнених форм та калькульозного холестерозу жовчного міхура хірургічне, лікування хворих з некаменевим холестерозом жовчного міхура складається з прийому препаратів урсодезоксихолєвої кислоти та проведення заходів, спрямованих на нормалізацію обміну речовин, покращення функцій печінки та моторно-евакуаторної функції жовчного міхура.
Література
[1]. Анохіна Г. А. Дискінезії жовчного міхура та сфінктерів жовчовивідних шляхів// Укр. мед. часопис. - 1997. - № 1. - С. 31-36.
[2]. Апросина З. Г. Хронические диффузные заболевания печени (современные тенденции)// Клиническая фармакология и терапия. - 1996. - № 1. - С. 14-18.
[3]. Бочарова Л. Метаболизм желчных кислот// Сов. медицина. - 1985. - № 5. - С. 84-87.
[4]. Бурков С. Г., Гребенев А. Л. Факторы риска развития желчнокаменной болезни. Статистические данные// Клиническая медицина. - 1994. - № 3. - С. 59-62.[5]. Валенкевич Л. Н. Биохимические показатели желчи у больных холециститом// Врачебное дело. - 1987. - № 7. - С. 60-62.[6]. Воробьев Л. П., Салова Л. М., Маев И. В., Пархатова С. Я. Роль различных методов исследования в диагностике функциональных расстройств в желчевыводящей системе// Клиническая медицина. - 1996. - № 9. - С. 35-38.
Loading...

 
 

Цікаве