WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Харчова алергія у дітей та її дієтотерапія - Реферат

Харчова алергія у дітей та її дієтотерапія - Реферат


Реферат на тему:
Харчова алергія у дітей та її дієтотерапія
Харчова алергія - одна з найактуальніших проблем педіатрії, тому що клінічні прояви атопії в ранньому дитячому віці пов'язані саме з гіперчутливістю до харчових алергенів. Вони є першими у великому переліку причинно значущих для дитини антигенів навколишнього середовища.
Небажана реакція на їжу називається харчовою гіперчутливістю. Термін "харчова алергія" можна використовувати, коли доведено імунологічні механізми реакції. Харчова алергія може бути IgE-залежною та не-IgE-залежною. Усі інші реакції зараховуються до неалергічної гіперчутливості до продуктів харчування.
Класифікація харчової гіперчутливості
У 2003 році Європейська академія алергології та клінічної імунології рекомендувала класифікацію небажаних реакцій на їжу, представлену на рисунку 1.Поширеною є також класифікація харчової гіперчутливості, запропонована E. Bleumink (1983):
- субінтоксикації або інтоксикації харчовими додатками, природними компонентами чи мікроорганізмами;
- непереносимість, зумовлена особливостями обміну речовин;
- алергічні реакції, опосередковані Ig та сенсибілізованими Т-лімфоцитами;
- псевдоалергічні реакції;
- психологічні реакції на їжу.
Протягом багатьох років проблема алергії на харчові продукти є темою запеклих дискусій серед клініцистів, незважаючи на те, що перші вказівки на наявність алергії до коров'ячого молока належать Гіппократу (460-370 рр. до н. е.). Галеном (131-210 рр. н. е.) була описана реакція, подібна до алергічної, при вживанні дітьми козячого молока.
XVII і особливо XVIII століття відзначалися накопиченням знань про харчові реакції: виникнення астми після вживання риби, шкірні прояви у відповідь на споживання яєць або молюсків. Pierre Borel (1656, Франція) вперше впровадив шкірні тести з білком яєць. У 1902 р. Richet та його дослідницька група вперше описали анафілактичну реакцію при харчовій алергії. Протягом ХХ століття завдяки загальним успіхам імунології і алергології стало відомо, що основним механізмом у розвитку харчової алергії є IgE-залежна реакція, проте можлива участь інших імунопатологічних реакцій.
Епідеміологічно рівень харчової алергії теж досить важко оцінити в зв'язку з чисельністю потенціальних алергенів, наявністю прихованої алергії, а також різноманітними симптомами захворювання, в основі якого лежить реакція на харчовий продукт. Загалом харчова алергія спостерігається у 10 % дітей і 2 % дорослих. Найчастіше (30-40 %) вона проявляється атопічним дерматитом, у 8 % - астмою, у 6 % - анафілаксією.
Патогенез
Провідна роль у механізмах виникнення харчової алергії належить порушенню морфо-функціонального стану шлунково-кишкового тракту. Тонкий кишківник являє собою поверхню, яка контактує з чужорідними речовинами у 10 разів більше, ніж дихальний епітелій, та в 300 разів більше, ніж шкіра. У фізіологічних умовах у системі травлення існує ряд бар'єрів, що представлені анатомічними, фізіологічними та імунологічними факторами і перешкоджають проникненню харчових антигенів у внутрішнє середовище організму, де вони індукують імунну відповідь. Неспроможність даних бар'єрів частіше проявляється в дитячому віці, що пов'язано з віковими анатомо-фізіологічними особливостями шлунково-кишкового тракту.
Ушкодження бар'єра травного тракту внаслідок запальних, інфекційних, паразитарних захворювань сприяє харчовій сенсибілізації.
Останнім часом пильна увага приділяється розладам не тільки порожнинного, але й пристіночного травлення. Механізм харчової алергії тісно пов'язаний з гідролізом і всмоктуванням їжі, патологією мембранного травлення. При цьому більш вірогідним постає не тільки структурне порушення мікроворсинок щіткової кайми, а й дефіцит ферментів типу пептидаз, що обумовлює всмоктування молекул білка зі збереженими антигенними властивостями. Можна припустити і порушення порожнинного травлення зі збільшенням позамембранного транспорту антигенних субстанцій. Токсичний вплив продуктів неповного перетравлення білків сприяє підвищенню проникності слизових оболонок шлунково-кишкового тракту.
Молекули і макромолекули проникають через стінку кишківника і потрапляють у кров. Рівень порозності і проникності через інтестинальну стінку залежить від розмірів молекул та стану самої стінки. Головний механізм транспорту молекул полягає у їх абсорбції на клітині з наступним ендоцитозом, ферментним впливом на молекулу і екзоцитозом у кров. Альтернативний шлях характеризується "проходом" молекул харчових продуктів (у тому числі алергенів) між клітинами без ферментного впливу. Ендолізосомальна деградація молекул складає близько 90 %, інший шлях (альтернативний) - 10 %. Саме цей міжклітинний шлях підвищує ризик патологічних реакцій. Відповідальними за транспорт макромолекул антигену через клітинні бар'єри є М-клітини (Microfold). Вони переносять антиген у підлягаючу лімфоїдну тканину з дуже незначною ензиматичною обробкою.
Слизовий бар'єр ефективно захищає від проникнення бактеріальних антигенів за допомогою неімунологічних та імунологічних механізмів. Неімунологічні фактори включають дію кислоти у шлунку, протеолітичних ензимів і панкреатичного секрету, інтестинальної мукози, яка є пасткою для антигенів. Антигени, що досягають інтестинальної мукози, захоплюються епітелієм та пейєровими бляшками, відповідно інформація потрапляє на лімфоцити з подальшою активацією імунної відповіді.
Відбуваються два типи реакцій:
перша - продукція секреторних IgA (s-IgA), що блокують молекулярну абсорбцію і попереджають сенсибілізацію;
друга - імунна реакція контролю системи вивільнення за участю Т-супресорів та ендокриноцитів, що продукують гормони: секретин, холецистокінін, серотонін, гістамін тощо.
Інформація про різні аспекти мукозального захисту та взаємовідносини між чисельними клітинами у процесі його формування, отримана останнім часом, призвела до формування концепції лімфоїдної мукозоасоційованої системи або MALT (Mucosa Associated Lymphoid Tissue).У патогенезі реакцій харчової гіперчутливості і зниженні імунологічної толерантності відіграють роль такі фактори:у новонароджених та дітей молодшого віку:
- перша зустріч з великою кількістю різних алергенів;
- велике антигенне навантаження при штучному вигодовуванні, особливо при застосуванні неадаптованих сумішей;
- незрілий кишківник (анатомо-фізіологічні особливості раннього віку);
- тимчасовий дефіцит IgA;
- атопічний статус;
- фактори зовнішнього середовища;
- тривала експозиція антигену в кишківнику;
- імуносупресивний ефект вірусної інфекції;
у дітей, підлітків та дорослих:
- інтестинальні подразники;
- паразити;
- кандіди;
- алкоголь тощо.
Загальними механізмами розвитку харчової алергії виступають:
- обтяжена полігенна спадковість;
- наявність IgE-залежного механізму;
- сполучення різних імунопатологічних реакцій;
- порушення місцевого імунітету,особливо здатності IgA утворювати імунні комплекси;
- зниження активності
Loading...

 
 

Цікаве