WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Туберкульоз і вагітність - Реферат

Туберкульоз і вагітність - Реферат

дії, але необхідно уникати стрептоміцину через йогоототоксичність. Зазначені препарати досить ефективні для лікування хворих, у яких збережена чутливість до них МБТ.
Хворим на хіміорезистентний туберкульоз бажано уникати вагітності, тому що всі резервні протитуберкульозні препарати (за винятком ПАСК) протипоказані вагітним. До них належать: канаміцин, амікацин, капреоміцин, етіонамід і протіонамід, циклосерин, тіосемікарбазон, фторхінолони, кларитроміцин, азитроміцин. Небезпека небажаного впливу препаратів на плід є найвищою у першому триместрі вагітності.
У процесі етіотропного лікування вагітних жінок, хворих на туберкульоз, дотримуються загальноприйнятих принципів хіміотерапії і схем ВООЗ [10]. З урахуванням протипоказань, для окремих препаратів ці схеми можуть бути представлені так:
- пацієнткам І категорії (вперше діагностований туберкульоз легень з бактеріовиділенням, а також тяжкі поширені форми легеневого або позалегеневого туберкульозу без бактеріовиділення) на першому (інтенсивному) етапі протягом 2-3-х місяців призначають ізоніазид, рифампіцин, етамбутол і піразинамід щоденно, на другому етапі (4-5 міс.) - ізоніазид з рифампіцином тричі на тиждень або щоденно;
- хворим ІІ категорії (рецидив туберкульозу або неефективне лікування вперше виявленого туберкульозу) на першому етапі (3 міс.) призначають ізоніазид, рифампіцин, етамбутол і піразинамід щоденно, на другому (3-5 міс.) - ізоніазид, рифампіцин і етамбутол щоденно або тричі на тиждень;
- при обмежених процесах з невеликими порожнинами розпаду у вагітних, які належать до І і ІІ категорій (особливо у першій половині вагітності), можна проводити вищезазначену хіміотерапію без призначення піразинаміду;
- пацієнткам ІІІ категорії (вперше діагностований туберкульоз без бактеріовиділення) на першому етапі (2 міс.) призначають ізоніазид, рифампіцин і етамбутол, на другому (4 міс.) - ізоніазид з рифампіцином щоденно або тричі на тиждень;
- до IV категорії відносять хворих із хронічними формами туберкульозу, при яких зазвичай наявна резистентність МБТ до одного або кількох туберкулостатиків першого ряду. Таким хворим доводиться призначати резервні препарати, які є більш токсичними і небажаними для лікування вагітних. Тому необхідно вирішити питання про доцільність збереження вагітності. Під час вагітності і протягом післяпологового періоду можлива підвищена загроза побічної дії деяких туберкулостатиків, тому хіміотерапію необхідно проводити під ретельним контролем, систематично досліджувати функцію печінки, призначати вітамінні препарати, гепатопротектори.
У разі неефективності консервативного лікування або непереносимості туберкулостатиків можливе накладання лікувального пневмотораксу або оперативне втручання до 6-го місяця вагітності. Передумовою успішного лікування туберкульозу у вагітних і народження здорової дитини є своєчасне виявлення захворювання.
Вагітність і пологи
Туберкульоз легень не є перешкодою здатності до запліднення і виношування вагітності. Лише за тяжких його форм можливе тимчасове припинення овуляції [8]. Проте туберкульоз геніталій є частою (15-25 %) причиною первинного безпліддя [6]. Лише своєчасна антибактеріальна терапія може покращити прогноз щодо дітородної функції таких жінок. У сучасних умовах інколи здійснюється запліднення in vitro з наступною пересадкою ембріона.
Активний, поширений туберкульоз негативно впливає на стан фето-плацентарного кровообігу і підвищує ризик акушерських ускладнень [11]. Самовільні аборти і випадки мертвонародження у хворих на туберкульоз, особливо при генералізованих його формах, трапляються значно частіше, ніж у здорових жінок [1]. Особливо це стосується країн із низьким рівнем економічного розвитку або іммігранток з цих країн. Частим ускладненням у хворих жінок є анемія вагітних або післяпологового періоду, яка констатується майже у половини пацієнток.
Останніми роками почастішали також ранні і пізні гестози у хворих на туберкульоз жінок, які в 1,7-2,4 рази перевищують частоту цих ускладнень у здорових жінок [3]. Пізні гестози деколи перебігають з вираженою гіпопротеїнемією, тромбоцитопенією, ознаками хронічного ДВЗ-синдрому і завершуються розвитком серйозних ускладнень (легенево-серцева, ниркова недостатність тощо).Загроза передчасних пологів у хворих на активний туберкульоз жінок у 2-9 разів частіша, ніж у здорових жінок [3]. Найчастіше це трапляється у випадку пізньої діагностики туберкульозу з прогресуючою легеневою недостатністю.
За тяжких форм туберкульозу тривалість пологів вкорочена. Швидкі (28,4 %) і стрімкі (17,6 %) пологи стають причиною підвищеного акушерського травматизму - розривів промежини, піхви, шийки матки. Вкорочення тривалості пологів пояснюють зміною збудливості центральної нервової системи під впливом інтоксикації, гіпоксії. Передчасне відходження навколоплідних вод і слабкість пологової діяльності є також частішими, ніж у здорових жінок, ускладненнями пологів.
Відомості стосовно величини втрати крові під час пологів неоднозначні, хоча останніми роками переважають дані щодо підвищеної крововтрати у хворих на туберкульоз жінок. Причиною цього вважають неспецифічні запальні і дегенеративні зміни в плаценті, які часто виявляють при гістологічному дослідженні. У зв'язку з цим періодично виникає потреба в ручному відокремленні плаценти [7].
Загалом причинами ускладнень вагітності і пологів при туберкульозі вважають хронічну інтоксикацію і гіпоксію, виділення біологічно-активних речовин, активацію протеолітичних ферментів.
Слід зазначити, що всі згадані ускладнення мають місце за тяжких форм туберкульозу. Вагітність і пологи при неактивних і обмежено активних процесах перебігають нормально. Своєчасно розпочата інтенсивна хіміотерапія туберкульозу сприяє зменшенню кількості ускладнень і нормальному перебігу вагітності і пологів.
У різні періоди погляди на тактику ведення пологів у хворих на туберкульоз змінювалися. До 1955 року пологи у більшості випадків вели з виключенням потугової діяльності, боячись ускладнень - легеневої кровотечі, аспірації казеозних мас у здорові ділянки легень, спонтанного пневмотораксу. Часто застосовували акушерські щипці, операцію кесаревого розтину.
У наш час надають перевагу консервативному веденню пологів і лише за акушерськими показаннями, а також при функціональній недостатності життєво важливих органів застосовують оперативне розродження. Кесарів розтин виконують також при туберкульозі кісток із значними деформаціями тазу, коли пологи через природні пологові шляхи неможливі [5]. Велике значення для профілактики ускладнень має своєчасне проведення допологової підготовки вагітної з використанням сучасних методів корекції функцій внутрішніх органів і метаболічних процесів, нетрадиційних методів лікування. Адекватну тактику ведення пологів вибирають з урахуванням загального стану жінки, плода і акушерської ситуації.
Здоров'я дітей, народжених хворими на
Loading...

 
 

Цікаве