WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Туберкульоз і вагітність - Реферат

Туберкульоз і вагітність - Реферат


Реферат на тему:
Туберкульоз і вагітність
Проблема туберкульозу і вагітності здавна цікавила лікарів. Останніми роками у зв'язку з глобальним почастішанням випадків туберкульозу і підвищенням рівня захворюваності серед жінок молодого віку це питання набуває нової актуальності.
Воно охоплює такі основні аспекти:
- особливості клініки і діагностики туберкульозу у вагітних;
- лікування туберкульозу у вагітних жінок;
- вплив туберкульозу на перебіг вагітності і пологів;
- стан здоров'я дітей, народжених хворими на туберкульоз матерями, профілактика серед них туберкульозу.
Клініка і діагностика
У доантибактеріальний період панувала категорична думка про негативний вплив вагітності на перебіг туберкульозу, яка начебто спричиняє бурхливе прогресування захворювання і високий рівень смертності. Це пов'язували з ендокринною перебудовою, збільшенням навантаження на серцево-судинну, дихальну і видільну системи материнського організму. Популярним було висловлювання Овара: "Хвора на туберкульоз дівчина не повинна виходити заміж, хвора жінка не повинна вагітніти, вагітна не повинна родити, а хвора на туберкульоз мати не повинна годувати дитину грудьми". У наступні роки намітився диференційований підхід до оцінки можливого впливу вагітності на перебіг туберкульозу [8]. Визнано, що негативний вплив вагітності виражений лише при активних, особливо занедбаних формах туберкульозу. При затихлих процесах активізація захворювання спостерігається рідко.
Найбільший ризик появи або загострення туберкульозу припадає на першу половину вагітності й останні тижні перед пологами. Критичними для жінки є також пологи і післяпологовий період, коли відбувається раптова зміна діяльності організму, гормональних співвідношень [8]. Цьому сприяє також транзиторний імунодефіцит, анемізація, лактація, під час якої мати втрачає білки, жири, вуглеводи.
Клінічні прояви туберкульозу легень у вагітних жінок відповідають, в основному, типовій клініці відомих форм туберкульозу у невагітних і значною мірою залежать від своєчасної діагностики процесу, а також від наявності різних факторів ризику: супутні захворювання, алкоголізм, наркоманія, убогість, міграція, контакт із хворими на туберкульоз. У таких випадках у вагітних жінок і породіль частіше, ніж у невагітних, спостерігаються різні ускладнення - ексудативний плеврит, туберкульоз гортані, трахеї, бронхів, внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
Проте існують певні особливості клініки туберкульозу легень у вагітних. У перші місяці вагітності туберкульоз має клінічні прояви, аналогічні проявам у невагітних, але вони часто нашаровуються на симптоми раннього гестозу (слабкість, знижений апетит, нудота, пітливість тощо), що може бути причиною запізненої діагностики. У другій половині вагітності, коли організм пристосовується до нових умов, спалахи туберкульозу перебігають малосимптомно. Навіть при поширених інфільтративних і деструктивних змінах у легенях зберігається відносно задовільне самопочуття, нормальна температура тіла [6]. Тому важливим є вдумливий аналіз загального стану жінки, дослідження мокротиння на мікобактерії туберкульозу (МБТ), за необхідності - рентгенографія органів грудної клітки з екранізацією живота.
Туберкульоз нирок у вагітних часто розцінюють як пієлонефрит. Уродинамічні розлади, характерні для вагітності, сприяють розвитку і прогресуванню туберкульозу нирок і сечовивідних шляхів. Тому при появі лейкоцитурії, протеїнурії, еритроцитурії необхідним є урологічне і бактеріологічне обстеження хворих.
Туберкульоз кісток і суглобів зустрічається нечасто, але при його свіжих, нелікованих формах під час вагітності може настати генералізація процесу.
Небезпечними для вагітних і породіль є генералізовані форми туберкульозу, ураження центральної нервової системи. Клінічні прояви туберкульозного менінгіту у вагітних і склад ліквору відповідають класичним показникам при цьому захворюванні, але початкові симптоми (нудота, блювота, головний біль) деколи розцінюють як гестоз. Міліарний туберкульоз і туберкульозний менінгіт розвиваються переважно (77 %) у другій половині вагітності або після пологів, і прогноз їх серйозний, хоча за умови своєчасної діагностики і лікування настає одужання [2].
Що стосується результатів додаткових методів дослідження, то шкірні туберкулінові проби під час вагітності не протипоказані і не втрачають свого діагностичного значення. Відмічено навіть більш виражену чутливість до туберкуліну на фоні вагітності. У ВІЛ-інфікованих жінок туберкулінова анергія можлива лише у разі зменшення кількості CD4 Т-лімфоцитів нижче 500 мкл-1; анергія настає у вагітних рідше, ніж у невагітних жінок.
Зміни гемограми у хворих на туберкульоз вагітних жінок нашаровуються на відхилення, характерні для вагітності (анемія, прискорення ШОЕ, невеликий лейкоцитоз), тому оцінка їх деколи утруднена. Проте збільшення відсотка паличкоядерних нейтрофілів, поява їх юних форм, еозинопенія і моноцитоз більше властиві туберкульозу, ніж фізіологічному перебігу вагітності. Часто розвивається гіпопротеїнемія, яка поглиблюється на фоні пізніх гестозів.
Основними методами діагностики туберкульозу залишаються дослідження наявності МБТ у мокротинні та іншому біологічному матеріалі і рентгенологічне обстеження (рентгенографія), яке виконують за наявності клінічних показань у будь-який термін вагітності або після пологів.
Лікування
Хіміотерапія змінила прогноз для хворих на туберкульоз, у тому числі у вагітних жінок. Дотримання відповідного режиму, психологічний комфорт, повноцінне збалансоване харчування з достатньою кількістю білків, вітамінів, мікроелементів на фоні повноцінної хіміотерапії є передумовою одужання жінки і доведення вагітності до фізіологічних пологів.
Загальновизнано, що у хворих на активний туберкульоз хіміотерапію необхідно починати негайно, незалежно від терміну вагітності. За умови своєчасної діагностики туберкульозу і повноцінного лікування його результати у вагітних не гірші, ніж у невагітних жінок. Складною залишається проблема лікування генералізованого туберкульозу з поліорганним ураженням, туберкульозного менінгіту, хоча і в цих випадках можна досягти позитивних результатів [2]. Непростою є також проблема лікування вагітних з туберкульозом і ВІЛ-інфекцією, тому що таке поєднання становить значну загрозу для життя матерів і новонароджених, часто супроводжується хіміорезистентністю МБТ [15].
Лікарів завжди турбувало питання щодо можливого токсичного (особливо тератогенного) впливу на плід протитуберкульозних препаратів, якими лікується вагітна жінка. ВООЗ, а також в США найбільш безпечними для лікування туберкульозу під час вагітності визнані ізоніазид (обов'язково з вітаміном В6), рифампіцин і етамбутол. В інших країнах до таких препаратів також віднесений піразинамід [12]. У рекомендаціях Британської Торакальної Спілки зазначено, що ні один препарат першого ряду не має тератогенної
Loading...

 
 

Цікаве