WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Тромбоцитози в лікарській практиці - Реферат

Тромбоцитози в лікарській практиці - Реферат

застосовується римська нумерація.Фактор 1 тромбоцитів прискорює утворення тромбіну з протромбіну, бере участь в утворенні протромбінази, вступаючи у взаємодію з фактором X плазми, фосфоліпідом та кальцієм. Фактор 1 є стабільним, знаходиться в неактивному стані. Для активізації необхідні слідитромбіну.Фактор 2 - акселератор тромбіну, прискорює реакцію перетворення фібриногену в фібрин.Фактор 3 - тромбоцитарний тромбопластин є ліпопротеїдом, необхідним для ендогенного утворення протромбінази. Протромбіназа сприяє перетворенню протромбіну в тромбін. Активність фактора 3 проявляється тільки при зміні проникності мембран або ушкодженні тромбоцитів. Інтактні тромбоцити мають низьку тромбопластичну активність. Фактор 3 виділяється при агрегації тромбоцитів, причому агрегація і вивільнення фактора 3 ідуть паралельно, але незалежно один від одного. Процес утворення протромбінази за наявності фактора 3 тромбоцитів є доволі складним і здійснюється за участю іонів кальцію, факторів V, VIII, IX, X, XI та XII плазми крові.В тромбоцитах останнім часом виявлені ще дві сполуки, які відрізняються від фактора 3, але за активністю наближаються до тканинного тромбопластину. Для проявів одного з них необхідним є фактор XII, а для іншого - фактор XI. Існує думка, що ці сполуки вступають в реакцію утворення протромбінази на більш ранніх етапах, ніж фактор 3 тромбоцитів.Фактор 4 - антигепариновий, має виразні антигепаринові властивості. Антигепаринову активність мають не тільки ушкоджені, але й інтактні тромбоцити. Окрім здатності зв'язувати гепарин, фактор 4 тромбоцитів здатен різко збільшувати проникність судинної стінки. Вивільненню фактора 4 із тромбоцитів сприяє тромбін і, частково, фактор Хагемана. Фізіологічна роль антигепаринового фактора тромбоцитів остаточно не визначена. Не виключають, що фактор 4, разом з фібриногеном або продуктами його розщеплення, відіграє роль посередника в агрегації тромбоцитів.Фактор 5 - аглютинабельний, за властивостями подібний до фібриногену плазми, міститься як всередині, так і на поверхні тромбоцитів. Із тромбоцитів виділяють дві фракції фібриногену: адсорбовану (фібриноген із плазми) та таку, що екстрагується (інтратромбоцитарний фібриноген). Обміну між фібриногеном плазми та інтратробоцитарним фібриногеном не існує. Останній стає надбанням тромбоцитів при їх відшнуруванні від мегакаріоцитів. Фібриноген плазми адсорбується на поверхні тромбоцитів і має вплив на стан проникності тромбоцитарних мембран. Схожість фактора 5 тромбоцитів із фібриногеном плазми полягає в тому, що обидва згортаються фібрином, але вони не є ідентичними, відрізняються за будовою та властивостями. Фактор 5 активно вивільняється із тромбоцитів під впливом тромбіну, бере участь в агрегації тромбоцитів і сприяє утворенню стійкого тромбу.Фактор 6 - антифібринолітичний (антиплазмін), виділяють адсорбований і власний ендогенний антиплазмін.Фактор 7 - антитромбопластичний, його основна функція полягає в гальмуванні утворення активної протромбінази та перетворенні протромбіну в тромбін. За наявності гепарину антикоагулянтна дія антитромбопластичного фактора посилюється.Фактор 8 - ретрактозим, забезпечує стягування країв рани, після зупинки кровотечі викликає ретракцію згустку крові. Для здійснення ретракції необхідна наявність фібриногену, іонів кальцію, глюкози та факторів тромбоцитів.Фактор 9 - серотонін, судинозвужуючий фактор. Тромбоцити збагачуються серотоніном, в основному, при проходженні крові через судини травного тракту, де містяться клітини ентерохромафінної системи, що є основними продуцентами серотоніну. Серотонін виділяється з тромбоцитів під час їх агрегації, в той же час він сам є активним ініціатором їх агрегації. Серотонін справляє нейромодулюючу дію, змінює артеріальний тиск завдяки вазоактивним ефектам, нормалізує ретракцію кров'яного згустку при тромбоцитопеніях, є антагоністом гепарину, прискорює перехід фібриногену в фібрин, впливає на перебіг алергічних реакцій, проникність біологічних мембран тощо.Фактор 10 - фібринстабілізуючий, за своїми властивостями нагадує фактор ХІІ, бере участь в утворенні щільного згустку крові.Фактор 12 - фактор адгезії тромбоцитів (АДФ, аденозиндифосфат), що при екзоцитозі на поверхню тромбоцитів сприяє їх склеюванню між собою та адгезії тромбоцитів до ушкодженої стінки судини.Крім наведених, тромбоцити містять і інші фактори, що беруть участь у процесах згортання крові, але місце і роль їх до кінця не з'ясовані. На поверхні тромбоцитів можуть адсорбуватися різні плазменні фактори згортання крові і фібринолізу - протромбін, тромбопластин, конвертин, плазміноген, фактори VIII, IX, X, XI, XII тощо. Зазначені речовини беруть участь в ущільненні і консолідації пластинкового тромбу, утворюють плазматичну атмосферу тромбоцитів.Отже, представлені дані свідчать про значущу роль тромбоцитів у процесах згортання крові і зупинки кровотечі.Основними методами лабораторного дослідження тромбоцитарної ланки компоненту гемостазу є:- визначення кількості тромбоцитів в крові чи плазмі за допомогою звичайної чи фазово-контрастної мікроскопії;- підрахунок тромбоцитарної формули;- визначення індексу антиагрегаційної активності тромбоцитів;- визначення адгезивної здатності (ретенції) тромбоцитів;- дослідження агрегаційної активності тромбоцитів фотометричним методом;- визначення активності факторів 3, 4 тромбоцитів;- визначення ретракції кров'яного згустку;- вивчення показників тромбоеластограми, коагулограми, фібринолізу в багатій або бідній тромбоцитами плазмі.У повсякденній практиці для визначення кількості тромбоцитів у крові чи плазмі застосовують їх підрахування в мазках за допомогою фазово-контрастного мікроскопування [15]. Мазки крові чи плазми готують без стабілізатора. Їх фіксують упродовж 15 хв. в абсолютному метиловому спирті і фарбують протягом 45 хв. за Нохтом (5 частин розчину азуру II, 1 частина розчину еозину, 5 частин води). У фарбованих мазках форма тромбоцитів здорової людини, зазвичай, кругла чи овальна, розміром у середньому 2-4 мкм. У них добре видно центральну частину, що складається з 5-20 азурофільних гранул, і периферичної гомогенної частини, що має бузковий відтінок. У тромбоцитах можна розрізнити вакуолі та псевдоподії.Структура тромбоцитів відбиває ступінь їх зрілості. Розрізняють юні, зрілі та старі тромбоцити. При захворюваннях можуть з'являтися тромбоцити подразнення і дегенеративні форми. Юні форми тромбоцитів відрізняються від зрілих величиною (понад 4 мкм), вираженою базофілією периферичної частини та помірною азурофільною зернистістю. Їх кількість у здорових людей становить 0-0,8 % від загальної кількості тромбоцитів. Зрілі форми мають округлу або овальну форму, рівні контури, діаметр 2-4 мкм, у них чітко
Loading...

 
 

Цікаве